2.4.2 Підсів і підсадка лісу як доповнення підросту
Підсів і підсадка лісу частковими культурами іноді розглядається як заходи сприяння природному поновленню, тобто його доповненню.
До найпростіших культур, насамперед належить шпигування грунту жолудями під пологом насадження і на порубках у місцях, де нема підросту дуба.
При природному поновленню хвойних порід частина площі через ряд причин залишається без підросту. В таких місцях доцільно підсадити сіянці.
Найпростіші культури передбачаються на площі 10-15%. При цьому необхідно описати технологію їх створення.
У нашому насадженні обробіток грунту ми проводимо шляхом створення смуг, застосовуючи лісовий дисковий культиватор ДЛКН-6, який призначається для здирання підстилки у сухих і свіжих типах лісорослинних умов. Культиватор агрегатуємо з трактором Т – 30 або Т – 25.
Після прокладання смуг я проектую здійснити механізовану посадку 2 – 3 річних сіянців сосни звичайної машиною МЛУ-1. Машина буде проходити по створених смугах і здійснювати посадку сіянців з інтервалом у ряду 0,75 – 1,0 м. Таке розміщення у ряду сприятиме проведенню подальших доглядів за культурами. Культури пропоную посадити на 10% площі (тобто на 0,24га).
2.4.3 Заходи по збереженню підросту цінних порід
При сучасних механізованих лісозаготівлях зберегти підріст важко, але можливо. Передові державні підприємства при механізованих звалюванні та трелюванні деревини тракторами забезпечують збереження до 70% підросту, що з’явився під пологом насаджень. Часто важливо зберегти 2 тис. екземплярів підросту цінних порід на 1га, що цілком достатньо для формування в майбутньому насаджень з участю і навіть переважанням цих порід.
У нашому курсовому проекті я пропоную застосувати технологію рівномірно-поступових рубок за методом С.П. Лісотехнічної академії (ЛЛТА).
Найбільш відома технологічна схема механізованої двохприйомної рівномірно-поступової рубки розроблена С.Петербурзькою лісотехнічною академією для хвойно-листяних насаджень наприкінці 50-х років (рис.2.3.1). За їх схемою ділянки лісу поділяють на пасіки шириною 30-40 і довжиною 200-300м. Межі пасік розширюють до 4-5м і використовують як волоки. Валка дерев проводиться під кутом 35-450 до волока вершиною на волок. Обрубують гілля на місці валки. Трелювання ведеться хлистами вершиною вперед. Кожна пасіка розробляється двома смугами: спочатку дерева рубають на одній 15-20 метровій смузі, потім на протилежній від волока. Через 5-7 років проводиться очисна рубка за такою ж схемою. Застосування описаної технологічної схеми дозволить зберегти понад 70% підросту і забезпечити нормальний хід поновлюваного процесу.
Рисунок 2.3 – Технологічна схема розробки пасік при механізованих поступових трьохприйомних рубках за методом ЛЛТА
Розділ 3 Проектування рубок догляду за лісом
3.1 Загальні положення
Рубки догляду за лісом є одним з найважливіших лісогосподарських заходів, спрямованих на вирощування господарськоцінних і стійких насаджень, їх необхідність випливає з біологічних закономірностей формування лісових насаджень і практичної доцільності регулювання складу порід, характеру росту дерев. Рубки догляду полягають у періодичному вирубуванні частини дерев насадження з метою створення для залишених кращих умов для росту і розвитку. Рубки догляду за лісом проводяться з моменту утворення пологу насадження і закінчуються, як правило, за один клас віку до головної рубки. Залежно від віку насаджень, у нашій країні здійснюються такі види рубок догляду: освітлення, прочищення, проріджування і прохідні рубки.
Освітлення. Проводять у більшості насаджень до 10-річного віку. Мета цього виду рубок - видалити з насадження небажані другорядні породи, які часто заважають росту головних, чим створюють загрозу витіснення їх з насадження. Зрозуміло, що це лісівницький захід, що проводиться, як правило, у мішаних молодняках і спрямований на схоронність якомога більшої кількості рослин головної породи. Освітлення призначається тоді, коли у молодняку з'явилася загроза заглушення головної породи другорядними, і проводять його у цьому випадку при будь-якому ступені зімкнутості пологу деревостану. Цей вид рубок повинен проводитися своєчасно, щоб зберегти до наступного прочищення достатню кількість екземплярів головної породи. Якість цих дерев буде оцінюватися подальшим доглядом.
Освітлення необхідно проводити не тільки у мішаних лісових насадженнях, а й у чистих, незважаючи на те, що у 5-10 річному віці на верхні частини крони більшості деревних рослин потрапляє сонячне світло. Рубки слід проводити у тому випадку, коли у насадженні відмічається надмірна густота, ознакою якої вважають глибоке вростання одна в одну крон сусідніх дерев, а також велику витягнутість стовбурів. У таких молодняках усі дерева знаходяться в умовах світлового і ґрунтового голодування, що уповільнює зростання, а у випадках посухи може призвести до масового всихання деревних рослин. Розрідження надмірно густих молодняків ліквідує загрозу масового відпаду, особливо це стосується південних районів, де бракує вологи. Часто при освітленні у чистих листяних молодняках вирубують порослеві екземпляри, які швидко ростуть і затінюють деревця насіннєвого походження.
Таким чином, освітлення вважають доглядом за складом у мішаних молодняках і способом ліквідації загущеності та звільнення від заглушення насіннєвих екземплярів порослевими - у чистих.
Прочищення. Проводять після освітлень з метою покращання складу майбутніх насаджень. Термін виник від характеру рубки: деревостан "прочищають", тобто видаляють з нього все, що за своїм ознаками не задовольняє лісівника, - небажані породи, дерева з поганою якістю, або відмираючі і т.д. Оскільки небажана частина деревостану може бути як у мішаних, так і у чистих молодняках, то прочищення проводять і у перших, і в других. Якщо у насадженні не проводились освітлення, то при прочищеннях вирішуються завдання, які стоять і перед освітленням і перед прочищеннями. Одночасно з формуванням бажаного складу деревостану при прочищеннях намагаються забезпечити рівномірне розташування дерев головної породи на площі, а також почати кількісне регулювання деревних порід, що складають деревостан. При цьому видаляються незадовільні за формою стовбури і пошкоджені дерева як другорядних, так і головної породи. Все це підвищує якість майбутнього насадження і формує майбутню його структуру.
Прочищення у мішаних насадженнях повинні враховувати форму майбутнього деревостану. Це означає, що потрібно лишати не тільки головну породу, але й певну кількість підгінних порід, які з віком сформують другий ярус. На практиці часто трапляється, що у лісівника "не піднімається рука" на вирубку дерев головної породи. У результаті формуються чисті насадження з головної породи там, де повинні вирощуватися мішані і складні за формою. Таку помилку виправити подальшими видами рубок догляду практично неможливо. Тому, якщо у мішаному молодняку головна порода представлена надмірною кількістю екземплярів, гірші з них потрібно вирубувати. Краще лишати вже сформовані невеликі чисті біогрупи дерев як головної, так і підгінних порід, маючи на увазі, що з віком від них залишиться по одному-два дерева.
У чистих деревостанах при прочищеннях густота стояння дерев регулюється вирубуванням відсталих у рості, а також таких, що надто розрослися (дерева типу "вовк").
Отже, при прочищеннях починається селекційний відбір у мішаних молодняках, який націлений на майбутнє насадження.
Проріждування. Завдяки цьому виду рубки регулюються взаємовідносини між деревами, відбираються кращі, і створюються для них умови, за яких зміг би сформуватися гінкий, повнодеревний, очищений на достатню висоту стовбур. Саме цьому сприяє вирощування насадження достатньо високої густоти. Проріджування вважають доглядом за формою стовбура і крони, але це не означає тільки видалення з насадження дерев, які мають дефекти стовбура, хоча така операція обов'язкова. Головне - забезпечити потрібну густоту стояння дерев, при якій крони займають від третини до чверті довжини стовбура, що забезпечує нормальний хід фотосинтезу й інших фізіологічних процесів. На період проведення проріджування у більшості деревних порід припадає період швидкого зростання у висоту, який вже не повторюється протягом життя дерева. Так, середня висота соснового деревостану з 20 до 40 років подвоюється, а далі приріст у висоту гальмується. Ясно, що в такий важливий період життя насаджень вести догляд треба дуже обережно, враховуючи всі особливості їх росту. Багато лісівників, у тому числі і Г.Ф.Морозов, застерігали проти грубого втручання у життя чистих насаджень при проріджуваннях, вважаючи за краще обмежуватись видаленням усохлих дерев.
З іншого боку, у віці жердняка спостерігається масовий відпад підлеглої частини деревостану, що свідчить про неможливість нормального росту насадження при даній густоті стояння дерев, у цьому випадку при проріджуванні потрібно намагатися залишати для подальшого росту кращі дерева з рівномірним їх розміщенням по площі. Зімкнутість крон після проріджувань не повинна бути меншою 0,7, бо це буде негативно впливати на хід зростання у висоту і на очищення стовбурів від сучків. Дерева з дефектами стовбурів, які лишилися після прочищення, видаляють у першу чергу.
У мішаних насадженнях густоту деревостану потрібно визначати з урахуванням майбутнього другого ярусу. Наприкінці періоду проріджування мусить формуватися другий ярус.
Прохідні рубки. їх проводять з метою збільшення приросту кращих дерев і підвищення товарності насаджень. Коли вже сформовано потрібний склад деревостану, забезпечена висока повнодеревність стовбурів кращих дерев і відповідних розмірів крона, його необхідно зріджувати, щоб згодом з'явився так званий ґрунтово-світловий приріст. При зріджуванні деревостану, у якого ріст у висоту після 40 років уповільнюється, з'являється можливість збільшення обсягу крони, а значить, і поверхні листя, хвої. Збільшення фотосинтетичної поверхні, краще її освітлення проходить паралельно з освоєнням кореневою системою більших об'ємів ґрунту. Все це активізує процес фотосинтезу, продукти якого відкладаються на меншій кількості стовбурів дерев, тому відмічається помітний їх радіальний приріст. Він відбувається на сформованих високорослих стовбурах, тому, в цілому, якість і цінність сортиментів з них буде більш високою. Але це не означає, що відразу після проведення прохідної рубки радіальний приріст зросте. Як показала практика, потрібно не менше трьох років після рубки, щоб приріст на стовбурах кращих дерев помітно збільшився.
При проведенні прохідних рубок у більш багатих лісорослинних умовах доцільно формувати другий ярус або підлісок. У цьому випадку ґрунт не буде заселятися трав'яною, насамперед, злаковою рослинністю. Часто у соснових насадженнях, які ростуть в умовах багатого субору або у складних суборах, поява другого ярусу чи підліску з ліщини позитивно впливає на біокругообіг речовин, чим сприяє росту основного соснового деревостану.
Іноді у багатих лісорослинних умовах проводять так звані рубки простору, їх можна практикувати тільки за наявності підліску, краще після 50 років, доводячи зімкнутість пологу до 0,6-0,5, тоді як при звичайних прохідних рубках вона лишається на рівні 0,7. Рубки простору доцільно застосовувати при формуванні насіннєвих ділянок цінних порід.