1.5 Короткий аналіз природних і економічних умов ведення лісового господарства

Ліси держлісгоспу виконують водоохоронну, кліматорегулюючу, ґрунтозахисну, оздоровчу, рекреаційну та естетичну функції.

Загальна потреба району в деревині задовольняється на 60% з місцевих лісів, і на 42% з ДЛГ. А існуючі на території ДЛГ сінокоси та земельні угіддя задовольняють чимало інших потреб лісового господарства.

Поряд з отриманням деревини ліс справляє особливий вплив но гідрологічний стан грунтів. Це особливо корисно для Семиполківського та Козинського л-тв, де значна кількість площі знаходиться в перезволоженому стані.

Значна і кліматорегулююча роль лісів, оскільки ліси ДЛГ смугою охоплюють м. Київ, вони зменшують антропогенний вплив міста, поліпшуючи природний баланс. Ця смуга також виконує величезну оздоровчу роль населення. На території ДЛГ розташована велика кількість баз відпочинку, санаторіїв та лікарень.

Значна кількість лісів розташована на схилах, запобігаючи ерозії грунту. Крім того ліси регулюють рівень води в річках, що протікають поряд. Важливим значенням є також збереження біоценозів.

Розділ 2 Проектування головних рубок

2.1 Вибір та обгрунтування способів головних рубок

Вибір та обґрунтування способів головних рубок ми проводимо виходячи з аналізу наявних у лісництві стиглих і перестійних насаджень заданої головної породи (у нашому випадку сосни звичайної). Усі дані про стиглі і перестійні насадження сосни звичайної ми зводимо у таблицю 2.1.

Як уже зазначалося, рубки головного користування проводять у стиглих і перестійних насадженнях з метою одержання деревини для задоволення потреб народного господарства або заміни старих, часто розладнаних насаджень, а також малоцінних деревних порід на породи господарсько цінні. Наприкінці 80-х років Україна одержувала за рахунок головних рубок лише 40% деревини, а решту за рахунок рубок догляду, санітарних та інших рубок.

Рубка стиглого лісу – активна форма впливу на ліс, який помітно змінює його природу, що, насамперед, порушує нормальний хід поновлюваних процесів. На вирубці різко змінюється навколишнє середовище внаслідок зміни світлового і теплового режимів, режиму зволоження ґрунту тощо. У свою чергу все це впливає на надґрунтовий покрив, гідрологічні умови і в цілому на водоохоронні, ґрунтозахисні та інші функції лісу. Особливо глибокі такі зміни при суцільному вирубуванні дерев

на лісовій площі. Це вимагає від лісівників розробляти певну систему рубок, яка б зменшувала їх негативний вплив на ліс.

За двовікову історію рубок лісу поступово склалося поняття „спосіб рубки”, причому в лісівництві воно відрізняється від такого ж поняття в лісоексплуатації. Саме у лісівництві під способом рубки розуміють певний порядок вирубування насаджень або їх частини на відведеній площі за певний час, який пов’язаний з поновленням лісу.

На сучасному етапі розвитку лісівницької науки подібні за організаційно-технічними показниками та іншими особливостями способи головних рубок почали об’єднувати у системи. Системи рубок відрізняються одна від одної строком проведення рубки та характером лісопоновлення.

Залежно від групи лісів і категорії захисності, природних лісорослинних умов, біологічних особливостей деревних порід, типу лісу, складу і вікової структури деревостанів, наявності й стану підросту господарсько-цінних порід, крутості схилів, ступеня стійкості ґрунтів проти ерозії та інших особливостей проводяться вибіркові, поступові та суцільні рубки.

Вибіркові рубки – це рубки, під час яких періодично вирубується частина дерев перестійного і стиглого віку (при цьому способі рубки ділянка залишається вкритою лісовою рослинністю).

Поступові рубки – це рубки, під час яких передбачається вирубка деревостану за кілька прийомів.

Суцільні – це рубки, під час яких весь деревостан вирубується повністю, за винятком насінників, життєздатного підросту і молодняку, цінних й рідкісних видів дерев та чагарників, що підлягають збереженню згідно з Правилами відпуску деревини на пні в лісах України.

Система вибіркових рубок включає: підневільно – вибіркові, підшукові, добровільно – вибіркові, рубки системи Дауервальд, промислово – вибіркові.

Система суцільних рубок включає: суцільно – лісосічні з різною шириною лісосік, концентровані, умовно – суцільні.

Система поступових рубок включає: рівномірно – поступові (за класичною чотирьохприйомною схемою, спрощені дво- або триприйомні, спрощені рубки Кравчинського, довготривалопоступові Побєдінського, двоциклові Кайрюкштіса), нерівномірно – поступові (групово – вибіркові, групово-поступові Бузулукського бору).

Застосовувати той чи інший спосіб головної рубки необхідно з урахуванням народногосподарського значення лісу. У середині 20 століття була запропонована ще одна класифікація способів головних рубок, яку вважають господарською. За нею способи рубок розподіляють на:

• лісовідновні – рівномірно-поступові, нерівномірно-поступові, добровільно-вибіркові рубки та суцільні вузькими лісосіками (застосовують лише в лісах першої групи);

• лісогосподарські – суцільно-лісосічні з шириною лісосік 100-250 м, добровільно-вибіркові і поступові рубки ( застосовують в експлуатаційних лісах другої групи );

• лісопромислові – концентровані, умовно-суцільні, суцільно-лісосічні з широкими лісосіками та деякі інші.

Кожен спосіб головних рубок повинен відповідати певним лісівницьким і лісоексплуатаційним вимогам. До перших належать: забезпечення лісовідновлення на вирубках; збереження насаджень, які ростуть поряд з тими, що вирубуються; збереження і покращення корисних функцій лісу; підвищення продуктивності лісів. До лісоексплуатаційних вимог належать: забезпечення умов для застосування на лісосічних роботах і транспортуванні деревини сучасних машин і механізмів; зменшення витрат на заготівлю і вивезення деревини. Лісівницькі і лісоексплуатаційні вимоги часто бувають несумісні. Тому в різних умовах надається перевага або лісівницьким або лісоексплуатаційним вимогам.

Ознаки, якими необхідно керуватися в насадженні при виборі способу рубки наступні: група лісів, наявність природного поновлення, тип лісорослинних умов, потрібно звертати увагу на повноту або зімкнутість крон, потрібно передбачити наслідок рубки.

Згідно п. 10 " Правил рубок головного користування " поступові рубки проводяться у насадженнях з метою створення умов для появи і збереження наявного життєздатного підросту, а також у деревостанах, у яких можливе природне лісовідновлення, тому у таксаційних кварталах №№ 82 (вид. 1), 98 (вид. 1) 127 (вид. 14) 143 (вид. 11) вважаю за необхідне призначити рівномірно-поступову рубку з метою збереження наявного життєздатного підросту.

Згідно п. 20 " Правил рубок головного користування " суцільні рубки призначаються тоді, коли основним способом лісовідновлення може бути тільки створення лісових культур а також у разі, коли їх проведення може забезпечити умови для успішного природного лісовідновлення, тому у таксаційних кварталах №№ 82 (вид. 8,10), 83 (вид. 4,6) 84 (вид. 1), 128 (вид. 1) призначити суцільну рубку.

Таксаційно -лісівницька характеристика стиглих соснових деревостанів наведена у таблиці 2.1.

Таблиця 2.1 - Таксаційно - лісівницька характеристика стиглих соснових деревостанів

№. Кв.	№ виділу	Площа, га	Склад деревостану	Вік, роки	Повнота	Запас стов. деревини		ТЛУ	Підлісок	Підріст
						на 1 га	на діл.
82	8	3,8	6С4Бп+Д	120	0,8	200	760	В4	-	-
82	10	4,0	6С4Бп+Д,Ос	120	0,8	230	920	В4	-	-
82	12	1,7	10С	150	0,8	170	300	С2	-	10С 15-20 тис/га
83	4	29,1	10С+Бп	120	0,5	160	4700	В4	-	-
83	6	28,6	10С+Бп	120	0,6	160	4600	В4	-	рідкий, рівномірний
84	1	27,5	10С+Бп	120	0,6	200	5500	В4	крушина ламка	-
98	1	15,0	10С+Бп	120	0,4	180	4500	В4	-	9С1Бп 5 тис/га, рівномірний надійний
127	14	18,0	10С+Д	150	0,7	250	10880	С2	горобина, крушина	10Д 3 тис/га(h=7м)
128	1	31,2	10С+Бп	130	0,7	230	6050	В3	-	-
143	11	15,0	10С	110	0,7	460	6900	В2	-	6Д4С
Сума		198,1	-	-	-	-	-	-	-	-