- •Курсовий проект
- •Реферат
- •Місцезнаходження лісництва
- •1.2 Характеристика фізико-географічних умов
- •1.3 Економічні умови ведення лісового господарства
- •1.4 Типологічна характеристика лісового фонду
- •1.5 Короткий аналіз природних і економічних умов ведення лісового господарства
- •Розділ 2 Проектування головних рубок
- •2.1 Вибір та обгрунтування способів головних рубок
- •2.2 Проектування суцільнолісосічних рубок
- •2.3 Проектування несуцільних способів головних рубок
- •2.4 Заходи сприяння природному поновленню
- •2.4.1 Спеціальний обробіток ґрунту
- •2.4.2 Підсів і підсадка лісу як доповнення підросту
- •2.4.3 Заходи по збереженню підросту цінних порід
- •Розділ 3 Проектування рубок догляду за лісом
- •3.1 Загальні положення
- •3.2 Складання відомості рубок догляду за лісом
- •3.3 Обгрунтування організаційно-технічних показників (елементів) рубок догляду
- •3.4 Розрахунок щорічної лісосіки рубок догляду за лісом
- •3.4.1 Спрощений спосіб розрахунку
- •3.4.2 Уточнений спосіб розрахунку
- •3.5 Розміщення щорічної лісосіки рубок догляду
- •3.6 Технологія рубок догляду за лісом
- •Розділ 4 Собівартість рубок догляду за лісом
- •4.1 Розрахунок технологічної собівартості рубок догляду за лісом
- •Список використаної літератури:
3.6 Технологія рубок догляду за лісом
У лісівницькій літературі наводиться цілий ряд визначень технології рубок догляду за лісом. На наш погляд, найбільш вдале визначення дає професор К. Б. Лосицький, який розуміє її як сукупність робочих операцій (і способів їх виконання), що послідовно здійснюються в процесі циклу робіт, починаючи з підготовчих і завершуючи вивезенням заготовлених матеріалів та очисткою ділянки від порубкових залишків.
Технологія рубок догляду відрізняється від технології головних рубок. Особливості її полягають в тому, що вона більшою мірою повинна забезпечити збереженість компонентів лісостану – деревостану, підліску, надгрунтового покриву, підвищити технічну якість і стійкість деревостанів до несприятливих факторів навколишнього середовища.
Протягом тривалого часу технологія рубок догляду була розрахована на застосування ручної праці при валці дерев і видаленні лісопродукції при догляді за молодняками і застосуванні гужової сили на трелюванні деревини при проріджуваннях і прохідних рубках.
Догляд за лісом із застосуванням механізмів і машин потребує не тільки використання нових способів, а й розробки відповідних технологій рубок догляду. При цьому повинні враховуватися типи лісу, цільове призначення деревостанів і режим їх догляду, а також наявність технічних засобів у підприємства та шляхи використання деревини
Для широкого використання машин і механізмів на рубках догляду в насадженнях необхідно створити систему технологічних коридорів або волоків. У насадженнях штучного походження технологічними волоками (коридорами) служать розширені міжряддя, а у насадженнях природного походження для них використовують стежки, лісові дороги та ін. У таких насадженнях волоки не обов’язково мають бути прямолінійними. Навантажувальні майданчики краще розміщувати біля доріг, просік. Величини майданчиків не повинна перевищувати 0,2 га, а загальна площа технологічних коридорів при проріджуваннях і прохідних рубках – 15% площі ділянки, площа навантажувальних майданчиків на ділянках до 10 га – 4%. Коридори мають забезпечити доступ до дерев, які вирубуються або вже зрубані. Смуги-пасіки встановлюються певної ширини залежно від технічних характеристик машин і механізмів. Необхідно влаштовувати майданчики для розкряжування хлистів і навантаження деревини на транспорт (верхні склади). Останні з’єднуються з магістральними волоками шириною до 6м, прокладеними впоперек технологічних волоків на відстані 250м. Такі загальні принципові положення нових технологій при рубках догляду за лісом.
У нашому випадку при прохідних рубках доцільно застосувати середньопасічну технологію. Трелювальні волоки шириною до 4м прокладають через 40-50 м, що дозволяє максимально механізувати операції по проведенню рубок догляду (рис. 3.1).
Дерева звалюють бензопилками, обрубують гілля та сучки - бензосучкорізками або бензопилками БС – 1, трелюють хлисти – тракторами типу МТЗ, який обладнаний трелювальним пристроєм і лісовою лебідкою ЛТН-1 або ЛТП-2.
Вимічені до рубки дерева звалюють вершиною на технологічний волок під кутом 30-400 за напрямом трелювання. Гілля обрубують і складають на волок або розкидають по площі пасіки. Зрубані дерева витягують хлистами, напівхлистами і сортиментами. Іноді за допомогою лебідки потрібно підтягувати хлист до волоку. Роботу у кожному конкретному випадку потрібно організовувати так, щоб при витягуванні деревини на волок було якнайменше пошкоджено дерев, що лишаються на корені.
На практиці напівпасіки розробляють вузькими (5-10м) смугами починаючи з тієї, що примикає до волока. У цьому випадку кут звалювання на суміжний з волоком смузі буде всього 5-100, а у більш віддалених – зростатиме. Оскільки трелювати деревину безчокерними пристосуваннями простіше за окоренок, на практиці при проріджуванні дерева звалюють так, щоб окоренок був повернений до волока. Для зменшення пошкодження дерев доцільно трелювання проводити напівхлистами або сортиментами.
Середньопасічна технологія при ширині пасік 40м має всього 7,5%, а при ширині 50м – 6% службової площі. Вона дозволяє підвищувати продуктивність праці на 20-35%.
Умовні позначення:
1 – трактор з трелювальним пристроєм;
2 – штабель хворосту;
3 – дерева, що ростуть;
4 – зрубані дерева;
5 – пеньки;
6 – трелювальний волок;
7 – магістральний волок;
8 – майданчик для обрубування гілок та розкряжування хлистів.
Рис. 3.2 – Технологічна схема лінійного догляду у молодняках
Умовні позначення:
1 – верхній склад;
2 – магістральний волок;
3 – пасічний технологічний коридор;
4 – напрямок звалювання;
5 – напрямок трелювання;
6 – заокруглення технологічного коридору;
7 – повалене дерево;
8 – трелювальний трактор;
9 – лісовозна машина;
10 – штабель хлистів.
Рисунок 3.3 – Технологічна схема розробки лісосік при проріджуваннях і прохідних рубках
