Невідкладна допомога при пароксизмальній аритмії

1. Вагусні проби, які спрямовані на зменшення ЧСС, проводяться з метою рефлекторного збудження блукаючого нерва:

• проба Вальсальви – натужування при глибокому вдиху і затиснутому носі, або сильне натискання на верхню частину живота, або згинання ніг і притискання їх до живота;

• проба Мюллера – імітація вдиху із закритою голосовою щілиною;

• проба Ашнера-Даньїні – помірне рівномірне натискання на обидва очні яблука в горизонтальному положенні пацієнта протягом 30 секунд;

• проба Чермака-Герінга – натискання з масажем каротидних синусів

• провокація блювотного рефлексу шляхом механічного подразнення глотки;

2. -адреноблокатори – анаприлін 80-120 мг усередину, метопролол 50-100 мг усередину;

3. блокатори кальцієвих каналів – верапаміл 80-120 мг під язик;

4. Якщо напад миготливої аритмії виникає на фоні хронічної серцевої недостатності, то таким пацієнтам призначають серцеві глікозиди – дігоксин 0,025 % - 2 мл, розчинивши його в 20 мл 0,9 % розчину хлориду натрію; вводити в/венно, повільно;

5. Негайно викликати бригаду швидкої допомоги.

Пароксизмальна тахікардія – характеризується раптово виникаючими і раптово зникаючими приступами різкої тахікардії із ЧСС більше 140 ударів за 1 хвилину і правильним серцевим ритмом.

Невідкладна допомога

1. Вагусні проби, які спрямовані на зменшення ЧСС, проводяться з метою рефлекторного збудження блукаючого нерва:

• проба Вальсальви – натужування при глибокому вдиху і затиснутому носі, або сильне натискання на верхню частину живота, або згинання ніг і притискання їх до живота;

• проба Мюллера – імітація вдиху із закритою голосовою щілиною;

• проба Ашнера-Даньїні – помірне рівномірне натискання на обидва очні яблука в горизонтальному положенні пацієнта протягом 30 секунд;

• проба Чермака-Герінга – натискання з масажем каротидних синусів

• провокація блювотного рефлексу шляхом механічного подразнення глотки;

2. -адреноблокатори – анаприлін 80-120 мг усередину, метопролол 50-100 мг усередину;

3. блокатори кальцієвих каналів – верапаміл 80-120 мг під язик;

4. новокаїнамід – 1-1,5 г усередину (таблетки по 0, 25);

5. Негайно викликати бригаду швидкої допомоги.

Шлунково-кишкова кровотеча

Причини розвитку:

• Виразкова хвороба шлунка і ДПК;

• Варикозне розширення вен стравоходу і кардіального відділу шлунка при портальній гіпертензії (цироз печінки);

• Ракові пухлини ШКТ, які розпадаються;

• Геморой, неспецифічний виразковий коліт.

Для кровотеч із верхніх відділів ШКТ (стравохід, шлунок, дванадцятипала кишка) характерно блювання кров'ю, найчастіше типу «кавової гущі», мелена (дьогтеподібні випорожнення).

При кровотечах із нижніх відділів ШКТ (товстий кишечник, пряма кишка) – із заднього проходу може виділятись свіжа або малозмінена кров.

Невідкладна допомога

1. Хворому призначається строгий ліжковий режим, забороняється приймати воду та їжу. На живіт покласти міхур з льодом;

2. гемостатична терапія:

• дицинон (етамзилат натрію, циклонамід) – в/венно струминно 2-4 мл-12,5 %, потім через кожні 4-6 год по 2 мл;

• епсилон-амінокапронова кислота 5 % - 100 мл в/венно краплинно кожні 4 год;

• кальцію хлорид 10 % - 10 мл, в/венно струминно

3. місцева гемостатична терапія проводиться за допомогою 5 % р-ну амінокапронової кислоти (охолодженої) по 1 ст.л кожні 15-20 хв, 0,2% р-ну тромбіну. Можна також використовувати подрібнену гемостатичну губку per os по 1 ст.ложці кожні 1-2 год.

При кровотечах з варикозно розширених вен стравоходу і шлунка проводиться балонна тампонада зондом Блекмора.

4.Відновлення об’єму циркулюючої крові:

• кристалоїдні плазмозамінники в/венно краплинно: ізотонічний розчин NaCl, 5% р-н глюкози і т. д.

• колоїдні плазмозамінники: поліглюкін, реополіглюкін і т. д.

5.Викликати бригаду швидкої допомоги і негайно госпіталізувати пацієнта