- •Бронхіальна астма
- •Невідкладна допомога при приступі
- •Астматичний статус
- •Невідкладна допомога
- •Легенева кровотеча
- •Невідкладна допомога при легеневі кровотечі
- •Гіпертонічні кризи
- •Невідкладна допомога
- •Стенокардія
- •Невідкладна допомога
- •Інфаркт міокарда
- •Невідкладна допомога
- •Непритомність
- •Невідкладна допомога
- •Невідкладна допомога
- •Кардіогенний шок
- •Невідкладна допомога
- •Гостра лівошлуночкова недостатність
- •Невідкладна допомога
- •Аритмії
- •Невідкладна допомога
- •Невідкладна допомога при пароксизмальній аритмії
- •Невідкладна допомога
- •Шлунково-кишкова кровотеча
- •Невідкладна допомога
- •Печінкова коліка
- •Невідкладна допомога
- •Гостра печінкова недостатність
- •Принципи лікування
- •Гостра ниркова недостатність
- •Принципи лікування
- •Ниркова коліка
- •Невідкладна допомога
- •Гіпоглікемічна кома
- •Невідкладна допомога
- •Гіперглікемічна кома
- •Анафілактичний шок
- •Невідкладна допомога
Невідкладна допомога
Невідкладна допомога при ІМ (див. інфаркт міокарда)
Для підвищення АТ – мезатон, норадреналін
З метою підвищення скоротливої здатності міокарду використовують симпатоміметики – допамін – вміст ампули (5 мл) розчинити в 400 мл 0,9% р-ну натрію хлориду, вводити в/венно краплинно.
Інгаляція киснем
Гостра лівошлуночкова недостатність
Гостра лівошлуночкова недостатність (ГЛШН) – це патологічний синдром, який характеризується різким зниження скоротливої здатності лівого шлуночка. ГЛШН включає в себе поняття «серцева астма» та «набряк легень».
Серцева астма (інтерстиційний набряк легень) – це синдром різкого ослаблення лівого шлуночка, що супроводжується приступом задишки, яка переходить у ядуху.
Набряк легень (альвеолярний набряк легень) – це накопичення серозної рідини (транссудату) як в інтерстиційній тканині легень, так і в альвеолах.
Лівошлуночкову недостатність викликають захворювання, які спричиняють до:
підвищення навантаження на лівий шлуночок (артеріальна гіпертензія);
ослаблення роботи лівого шлуночка (інфаркт міокарда, аневризма лівого шлуночка, міокардити, міокардіопатії);
підвищення навантаження на ліве передсердя (вроджені та набуті вади серця).
Невідкладна допомога
Напівсидяче положення пацієнта (ортопное), при підвищеному АТ – сидяче.
Зменшити приток крові з периферії в мале коло кровообігу:
Таблетки нітрогліцерину під язик по 1 табл. кожні 5-10 хв.
Накласти венозні джгути на нижні кінцівки, послаблюючи їх через 20-25 хв.
Для зняття гіпоксії і з метою піногашення призначають інгаляції кисню через піногасник (70 – 80 % етиловий спирт, антифомсилан) з використанням апарату Боброва;
З метою підвищення скоротливої здатності міокарду (при низькому АТ) застосовують допамін – вміст ампули (0,5 % – 5 мл) розчинити в 400 мл 0,9 % розчину хлориду натрію, вводити в/венно краплинно зі швидкістю 10 крапель за хвилину;
Для зменшення об'єму циркулюючої крові ввести сечогінні (петльові діуретики) р-н фуросеміду 60-90 мг або торасеміду 10-20 мг;
Увага! Використання осмодіуретиків при даній патології протипоказано, оскільки вони в 1-у фазу своєї дії збільшують ОЦК і, тим самим, можуть усугубити набряк легень;
З метою пригнічення діяльності дихального центру вводять 1-2 мл - 1 % розчину морфіну гідрохлориду;
Негайна госпіталізація пацієнта.
Аритмії
Аритмія – це порушення серцевого ритму.
Окремими клінічними формами аритмій є:
екстрасистолія
миготлива аритмія
пароксизмальна тахікардія
Причини виникнення:
функціональні розлади нервової системи, нейроциркуляторна дистонія
ІХС, артеріальна гіпертензія
міокардити, кардіоміопатії
недостатність кровообігу, легеневе серце
інтоксикації лікарськими засобами, побічна дія лікарських препаратів тощо.
Екстрасистолія – це передчасне серцеве скорочення. Розрізняють передсердні та шлуночкові екстрасистоли.
Невідкладна допомога
Невідкладна допомога при екстраситолії надається при збільшенні ЧСС та при частих екстрасистолах.
Препаратами вибору при наданні невідкладної допомоги є група -адреноблокаторів – атенолол, метопролол, соталол, карведілол, надолол, анаприлін.
В інших випадках екстрасистолій пацієнта направити на консультацію до кардіолога.
Миготлива аритмія – це хаотичне збудження і скорочення м'язових волокон серця, яке супроводжується різними інтервалами між пульсовими хвилями.
Розрізняють такі форми миготливої аритмії:
тахісистолічна – ЧСС більше 90 ударів за 1 хв.
брадисистолічна – менше 60 ударів за 1 хв.
нормосистолічна – 60-90 ударів за 1 хв.
Крім цього є пароксизмальна форма миготливої аритмії, яка раптово виникає і характеризується збільшенням ЧСС більше 140 ударів за хвилину.
Невідкладна допомога надається при пароксизмальних формах миготливої аритмії.
В інших випадках миготливої аритмії пацієнта направити на консультацію до кардіолога.
