Бронхіальна астма

Бронхіальна астма – це захворювання, в основі якого лежать хронічне алергічне запалення та гіперреактивність бронхів з бронхіальною обструкцією.

Основними симптомами бронхіальної астми є напади експіраторної задишки, свистячого дихання і кашлю у відповідь на подразники, розсіяні сухі хрипи над усією поверхнею легень.

Невідкладна допомога при приступі

Легкої та середньої тяжкості загострення можуть лікуватись амбулаторно. Більшість пацієнтів з тяжким загостренням повинні лікувались в умовах стаціонару.

Початкова терапія на амбулаторному етапі:

• інгаляційні бета-агоністи сальбутамол (вентолін), фенотеролу гідробромід (беротек); орципреналіну сульфат (астмопент, алупент) по 2 дози кожні 10-20 хвилин на протязі першої години (але не більше 6 доз на 1 год).

• Рекомендується застосування дозованих інгаляторів через спейсер, або, при можливості, розчинів бронхолітиків через небулайзер.

• При відсутності ефекту через 1 годину вводимо 5 мл 2% розчину еуфіліну в/венно струминно повільно, розчинивши його в 5 мл 0,9% розчину хлориду натрію.

• Якщо відповідь пацієнта на бронхолітичну терапію неповна, до лікування додаємо системні (неінгаляційні) глюкокортикоїди – преднізолон 90-120 мг (3-4 мл), або 200-225 мг () гідрокортизону.

При відсутності ефекту від проведених міроприємств розцінюємо загострення БА як астматичний статус і госпіталізуємо хворого.

Астматичний статус

Астматичний статус – це важкий напад бронхіальної астми, який триває понад 24 години, характеризується прогресуючою дихальною недостатністю і резистентний до звичайних методів лікування.

Астматичний статус – це якісно новий стан хворих БА, при якому спостерігається повна блокада ₂-адренорецепторів, гіпоксемія і розвиток гострого легеневого серця.

Невідкладна допомога

1. 10,0 мл 2 % еуфіліну, розведеного у 20 мл ізотонічного розчину натрію хлориду;

2. інтенсивна терапія глюкокортикоїдами: 200-400 мг гідрокортизону або 90-120 мг преднізолону внутрішньовенно струминно з пе­реходом на внутрішньовенне краплинне введення такої самої дози у 250 мл ізотонічного розчину натрію хлориду;

3. інгаляційні бета-агоністи короткої дії: сальбутамол (вентолін), фенотеролу гідробромід (беротек); орципреналіну сульфат (астмопент, алупент);

4. Негайна госпіталізація пацієнта.

Легенева кровотеча

Кровохаркання – це виділення при кашлі згустків або прожилків крові у мокроті.

Легенева кровотеча – це відкашлювання одночасно більше 50 мл крові.

Причини розвитку:

• Рак легень

• Деструктивні форми туберкульозу легень

• Бронхоектатична хвороба

• Абсцес та гангрена легень

• Закрита травма легень

• Гострі лейкози

• Гемофілія і ін.

Невідкладна допомога при легеневі кровотечі

1. Положення хворого – сидяче або напівсидяче

2. Для зниження тиску в системі малого кола кровообігу:

- нітросорбід 0,01 (2 таблетки під язик) або нітрогліцерин 0,0005 (1 табл. під язик)

або

• еуфілін 2% 5-10 мл, розчинивши в 10-20 мл 0,9 % р-ну натрію хлориду (знижує тиск в системі легеневої артерії) внутрішньовенно струминно, повільно (введення протягом 4-6 хв)

• джгути на нижні кінцівки

3. Кровозупинні засоби:

- амінокапронова кислота 5% - 100 мл внутрішньовенно краплинно

• дицинон (етамзилат натрію) 2-4 мл 12,5% внутрішньовенно або в/м

4. Замісна терапія:

- розчин хлориду натрію 200-400 мл, внутрішньовенно краплинно або

• реополіглюкін 400 мл, внутрішньовенно краплинно.

5. Негайна госпіталізація пацієнта.