- •Розділ 1 проблеми і перспективи розвитку сільськогосподарського виробництва в україні.
- •1.1 Теоретичні основи організації виробництва в сільськогосподарських підприємствах.
- •1.2 Методичні положення визначення економічної ефективності виробництва сільськогосподарської продукції.
- •Розділ 2 організація та економічна ефективність виробництва продукції в сільськогосподарському підприємстві.
- •2.1 Організаційно – економічна характеристика господарства.
- •Структура земельних угідь ТзОв “Теофіпілка”
- •Показники забезпеченості трудовими ресурсами та ефективність їх використання ТзОв “Теофіпілка”
- •Склад і структура основних виробничих засобів.
- •2.2 Організація основних виробничих процесів.
- •Динаміка і структура посівних площ сільськогосподарських культур в ТзОв “Теофіпілка”
- •Динаміка урожайності сільськогосподарських культур в ТзОв “Теофіпілка”
- •Валовий збір та площа посіву сільськогосподарських культур у ТзОв “Теофіпілка”
- •Наявність тракторів і с/г машин у ТзОв “Теофіпілка”
- •2.3 Економічна ефективність виробництва сільськогосподарської продукції.
- •Ефективність використання земельних ресурсів в ТзОв“Теофіпілка”
- •Динаміка виручки від реалізації продукції рослинництва в ТзОв“Теофіпілка”
- •Рентабельність продукції рослинництва в ТзОв“Теофіпілка”
- •2.4 Форми організації праці , оплата праці , матеріальні і грошові витрати при виробництві сільськогосподарської продукції.
- •Середньомісячна номінальна заробітна плата працівників в ТзОв“Теофіпілка”
- •Розділ 3. Шляхи підвищення економічної ефективності виробництва сільськогосподарської продукції в умовах ринку.
- •3.1 Підвищення ефективності виробництва сільськогосподарської продукції в умовах ринку.
- •Внесення добрив у підприємстві на 1 га
- •Нормативний валовий збір у 2013 р. Сільськогосподарських культур в ТзОв“Теофіпілка”
- •3.2 Обґрунтування доцільності інтенсивних технологій при виробництві сільськогосподарської продукції
- •Розрахунок середньозваженої врожайності в ТзОв“Теофіпілка”
- •Висновки і пропозиції.
- •Список літератури
3.2 Обґрунтування доцільності інтенсивних технологій при виробництві сільськогосподарської продукції
Сучасна стратегія розвитку рослинництва характеризується високою наукоємністю. Тому дуже важливо, яким шляхом розвиватиметься сільськогосподарське виробництво на початку ХХІ століття, які технології застосовуватимуться на полях України: інтенсивні, ресурсоощадні, біологічні, чи інші. Адже модель технології впливає на економічні показники, екологічну ситуацію, стан грунтів – сприяючи підвищенню родючості чи, навпаки, їх деградації тощо. Модель технології визначатиме напрямок наукових досліджень, потребу експериментального обґрунтування окремих елементів технології, їх актуальність.
В останні 10-15 років у сільському господарстві стали використовувати дуже досконалу техніку: обертові плуги, комбіновані знаряддя для підготовки грунту до сівби, грунтообробно-посівні агрегати, самохідні обприскувачі, зернозбиральні комбайни, комбайни для збирання цукрового буряку, картоплі тощо. Більшість агрегатів обладнані системами навігації GPS, що дозволяє використовувати техніку найбільш ефективно. Необхідно зазначити, що ця техніка працює на полях України, її достатньо для виконання всього комплексу сільськогосподарських робіт. Помилковим є твердження окремих посадовців чи навіть науковців про те, що в Україні не вистачає техніки. Вони порівнюють лише кількість одиниць, не враховуючи, що сучасна техніка високопродуктивна і замінює 10-20 одиниць старих моделей.
При вирощуванні просапних культур (цукровий буряк, картопля, кукурудза, соняшник та ін.) в останні 3-5 років повністю відмовились від розпушення міжрядь. Вилучення цього прийому технології тривалий час не сприймалося агрономами, проте зараз він не проводиться навіть у слабких господарствах. Основне завдання розпушення міжрядь – боротьба з бур’янами. У сучасних технологіях ця проблема вирішується за допомогою гербіцидів. Можна стверджувати, що гербіциди перемогли культиватор-розпушувач. Розглянемо таблицю 3.1
Таблиця 3.5
Розрахунок середньозваженої врожайності в ТзОв“Теофіпілка”
Культура |
Посівна Площа, га |
Урожайність, ц |
Посівна площа, га |
Урожайність, ц |
Посівна площа, га |
Урожайність, ц |
Середньозважена Урожайність, ц/га |
2009р. |
2010р. |
2011р. |
|||||
Пшениця озима |
360 |
36,2 |
330 |
24,9 |
320 |
40,6 |
33,9 |
Жито |
- |
- |
60 |
48,3 |
70 |
84,1 |
- |
Гречка |
- |
- |
10 |
3 |
14 |
10,5 |
- |
Ячмінь озимий |
- |
- |
30 |
43,6 |
30 |
47,9 |
- |
Ячмінь ярий |
120 |
25,1 |
70 |
18 |
60 |
45,3 |
29,5 |
Горох |
50 |
20,5 |
- |
- |
- |
- |
- |
Овес |
50 |
26,9 |
- |
- |
20 |
37,7 |
- |
Ріпак озимий |
200 |
13,8 |
190 |
13,2 |
- |
- |
- |
Інші зернові та зернобобові |
28 |
29,3 |
10 |
20,8 |
20 |
11,8 |
20,6 |
Виходячи з даних таблиці можна сказати, що середньозважена урожайність озимої пшениці становить 33,6 ц/га, ярого ячменю – 29,5 ц/га.
Ще одна можлива революція в технологіях, яка є на часі в Україні, це кардинальне зменшення (в 1,5-2,0 рази) норм висіву зернових культур. З нас сміються фахівці всього світу, довідавшись, що в Україні висівають 5-6 млн/га, або 300 кг/га і більше насіння озимої пшениці. Дуже прикро, але до цього причетні також поважні селекцентри – оригінатори насіння, які дають надмірні, науково необґрунтовані норми висіву в своїх рекомендаціях. Адже високі норми висіву зернових на рівні 5-6 млн/га зазвичай доцільно застосовувати лише при незадовільній якості насіння, неякісній підготовці грунту до сівби, пізніх строках сівби або… при бажанні продати більші обсяги насіння. Можливо, слід відмінити доплату за еліту, щоб «допомогти» товаровиробникові оптимізувати норму висіву зернових культур? Сучасні інтенсивні технології передбачають повне забезпечення елементами живлення. Для цього вносяться науково обґрунтовані норми мінеральних добрив. Причому, в останні два-три роки у технологіях вирощування почали використовувати не лише традиційні елементи живлення – азот (N), фосфор (P), калій (K), а й сірку (S), магній (Mg), кальцій (Ca) та мікроелементи на хелатній основі – залізо (Fe), бор (B), марганець (Mn), цинк (Zn), мідь (Cu), молібден (Mo), кобальт (Co). До складу окремих мікродобрив входять також кремній (Si), йод (J) та титан (Ti). Високу ефективність забезпечує листкове внесення мікродобрив. У багатьох господарствах норми внесення мінеральних добрив відповідають європейським стандартам. Вартість мінеральних добрив у структурі витрат на технологію сягає 40-45%, а іноді 50%. Основною ознакою сучасних інтенсивних технологій є широке застосування засобів захисту рослин для боротьби з бур’янами, шкідниками, хворобами, захисту від вилягання. Це стало базовою основою революційних змін у рослинницьких технологіях. Стан агрофітоценозу контролюється від сходів до достигання, забезпечуються оптимальні умови для росту та формування якісного врожаю. При вирощуванні за інтенсивними технологіями недоречними є принципи інтегрованого захисту (ефективного для ресурсоощадних технологій), всі заплановані обробки посівів виконуються в обов’язковому порядку, нехтування хоча б одним обприскуванням може призвести до значних фінансових втрат. В Україні зареєстровано достатньо пестицидів для комплексного захисту основних культур. Негативним явищем тут є лише надмірна кількість низькоякісних генеричних продуктів переважно китайського походження. Нові засоби захисту рослин від провідних виробників є високоефективними щодо знищення шкідливих організмів, мають інші цінні властивості.
Цілком закономірно виникає питання – ці зміни в рослинництві позитивні чи негативні? Однозначно позитивні, оскільки дозволяють підвищити врожайність і забезпечити зростаюче населення планети продуктами харчування. Зрештою так ставити питання не коректно, тому що це закономірні неминучі зміни, викликані науково-технічним прогресом та розвитком людського суспільства.
