2.4 Форми організації праці , оплата праці , матеріальні і грошові витрати при виробництві сільськогосподарської продукції.

Форми організації праці — це її різновиди, які відрізняються особливостями розв'язання— індивідуальна — передбачає персоніфікований питань з окремих напрямів організації праці. Вони визначаються відповідними системо-утворювальними ознаками та критеріями.

Колективні форми організації праці поділяють за різними ознаками.

Залежно від способу поділу та кооперації праці при колективній формі організації праці розрізняють такі виробничі підрозділи:

— з повним поділом праці — передбачає зайнятість відповідно до освітньо-кваліфікаційного рівня працівників на одному робочому місці;

• з частковою взаємозамінністю — передбачає суміщення виконуваних робіт;

• з повною взаємозамінністю — передбачає можливість використання

праці на будь-якому робочому місці підрозділу, а також обмін робочими місцями відповідно до розробленої схеми.

Залежно від способу управління при колективній формі організації праці виокремлюють такі підрозділи:

— з повним самоуправлінням — за умови визначення підрозділу виробничого завдання, а вирішення решти питань щодо організації виробництва і праці здійснює колектив підрозділу;

— з частковим самоуправлінням — частина функцій управління централізована, а інша — делегована колективу підрозділу;

• без самоуправління — централізація всіх функцій управління підрозділом.

На підприємствах України незалежно від форм власності і господарювання трудові відносини регулюються згідно з чинним законодавством. Одним з основних законодавчих актів є Закон України «Про оплату праці». Цей закон визначає економічні правові та організаційні засади оплати праці працівників, які перебувають у трудових відносинах, на підставі трудового договору з підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності та господарювання, а також окремими громадянами та сфери державного і договірного регулювання оплати праці, і спрямований на забезпечення відтворювальної та стимулюючої функції заробітної плати.

Таблиця 2.14

Середньомісячна номінальна заробітна плата працівників в ТзОв“Теофіпілка”

Показники	2009р.	2010р.	2011р.	Відхилення (+/-) 2011р. до 2009р.
Середня заробітна плата	1185,5	1100	1150	-35,5

Виходячи з даних таблиці 2.14 можна зробити висновок, що за останні роки в підприємстві з обмеженою відповідальністю «Теофіпілка» заробітна плата не зросла а навпаки в порівнянні з 2009 роком зменшилась на 35,5грн.

Оплата праці — це винагорода за працю, яку вкладає працівник у сільськогосподарське виробництво. В умовах ринкових відносин значно зростає роль нормування праці. За його допомогою можна оцінити трудовий внесок працівників з урахуванням кількості та якості, витраченої на виробництво певної продукції. Для цього необхідно застосовувати обгрунтовані нормативи часу, виробітку, обслуговування, точного обліку праці кожного працівника, обсягу виробленої ним продукції.

Рівень оплати праці в кожному сільськогосподарському підприємстві залежить від кінцевого результату його роботи, тобто від валового прибутку. Взаємозв'язок міри праці та її оплати здійснюється через форми і системи оплати праці, які залежать від особливостей сільськогосподарського виробництва, від нових економічних та трудових відносин.

Специфіка праці в аграрному секторі виробництва полягає в тому, що при її однакових затратах можна отримати різні кінцеві результати, які залежать також від погодно-кліматичних умов, від родючості землі, від сортів насіння. Все це необхідно враховувати при застосуванні відповідних форм та систем оплати праці.

Існуюча в сіль господарських підприємствах оплата праці поділяється на основну та додаткову.

Основна оплата праці — це винагорода, що являє собою заробіток, який нараховується за тарифними ставками, посадовими окладами, з урахуванням виробленої продукції, її кількості та якості. Додаткова оплата — це винагорода за працю понад установлені норми, за одержання зверхпланового врожаю, за винахідливість, трудові успіхи. Вона включає доплати, надбавки, компенсаційні виплати, премії.

Законодавство передбачає також можливість оплати праці в сільському господарстві поряд з грошовою і натуральну. В сучасних умовах, при наявності гострої нестачі коштів, зросла роль натуральної оплати праці. Підприємство самостійно розпоряджається виробленою продукцією і вирішує, яку її частину віддати на натуральну оплату. Це відображається в Положенні про оплату праці конкретного сільськогосподарського підприємства, яке приймається загальними зборами трудового колективу.

Натуральна оплата праці може застосовуватись тільки як частка основної грошової оплати, а може повністю здійснюватися за рахунок продукції сільського господарства. Вона широко застосовується при розрахунках з сезонними найманими працівниками при оплаті за збирання врожаю картоплі, цукрових буряків, овочів, плодів, ягід. Натуральна оплата може здійснюватись не тільки рослинницькою продукцією, а й молоком, м'ясом тощо.

Витрати - це грошова оцінка вартості матеріальних, трудових, фінансових, природних, інформаційних та інших видів ресурсів на виробництво та реалізацію продукції за певний період. Як видно з визначення, витрати характеризуються: 1) грошовою оцінкою ресурсів, забезпечуючи принцип вимірювання різних видів ресурсів; 2) цільовою установкою (пов'язаною з виробництвом і збутом продукції в цілому або з якоюсь із стадій цього процесу); 3) певним періодом, тобто віднесенням на продукцію за даний період часу. Відзначимо ще одну властивість витрат: якщо витрати не залучені у виробництво і не списані (не повністю списані) на певну продукцію, то вони перетворюються на запаси сировини, матеріалів, запаси в незавершеному виробництві, запаси готової продукції тощо. Витрати мають властивість бути запасомісткими і належать до активу підприємства.

При формуванні витрат звичайної діяльності повинно бути забезпечено їх групування за елементами, єдиними й обов'язковими для організацій всіх галузей:

o матеріальні витрати;

o витрати на оплату праці;

o відрахування на соціальні заходи;

o амортизація;

o інші витрати (поштово-телеграфні, телефонні, відрядження тощо.

Склад витрат

• Операційні

Витрати, пов'язанні з наданням організації активів у тимчасове користування за певну плату.

Витрати, пов'язанні з наданням прав за певну плату, виникаючих з патентів на винахід, промислові зразки й інших видів інтелектуальної власності.

Витрати, пов'язанні з участю в статутному капіталі інших організацій.

Витрати, пов'язанні з продажем, вибуттям і іншим списанням основних засобів та інших активів, відмінних від грошових засобів, товарів, продукції.

Проценти, які виплачуються організацією за користування грошовими засобами (кредитами, позиками). Витрати, пов'язанні з оплатою послуг, які здійснюють кредитні організації. Інші операційні витрати

• Фінансові

Штрафи, пеня, неустойка за порушення умов договору, відшкодовування збитків, спричинених організацією. Збитки минулих років, які визнані в звітному році. Сума дебіторської заборгованості, за якою вийшов термін позовної давності, інших боргів, нереальних для повернення. Курсова різниця.

Сума оцінки активів (за винятком поза оборотних активів). Інші позареалізаційні витрати

• Звичайні

Витрати на закупівлю сировини, матеріалів, товарів та їхніх матеріально-технічних запасів (МТЗ). Витрати з переробки МТЗ для цілей виробництва продукції, виконання робіт і надання послуг та їх продажу (перепродажу) товарів (витрати з утримання й експлуатації основних засобів та інших поза оборотних активів, а також з підтримки їх у робочому вигляді, комерційні витрати, управлінські витрати тощо). Витрати з оплати праці. Відрахування до страхового фонду. Амортизаційні відрахування

• Надзвичайні

Витрати, пов'язанні з надзвичайними обставинними (стихійні лиха, пожежі, аварії тощо)

Склад витрат, який враховуються в оподаткуванні, відрізняється від складу витрат, що визнаються в бухгалтерському обліку.

Витрати, пов'язані з виробництвом і реалізацією, поділяються на:

o матеріальні;

o витрати на оплату праці;

o амортизація;

o інші витрати.

Витрати в рослинництві обліковують за такими статтями: витрати на оплату праці; відрахування на соціальні заходи; насіння і садивний матеріал;

добрива; засоби захисту рослин; роботи та послуги; витрати на утримання

основних засобів; інші витрати; витрати на організацію виробництва й

управління.

На статті «Витрати на оплату праці» відображують основну і додаткову

оплату праці штатних працівників, найманих і залучених осіб, зайнятих

безпосередньо на вирощуванні культур і на роботах незавершеного

виробництва. На цю ж статтю відносять витрати на заохочення за якість

виконаних робіт, своєчасне і якісне збирання врожаю, економію

матеріальних витрат, надбавки трактористам за класність та інші доплати,

які включаються до заробітної плати працівників рослинництва. За цією

статтею враховують також натуральну оплату працівникам рослинництва.

На статті «Відрахування на соціальні заходи» відображують внески в

установленому розмірі органам соціального страхування і до Пенсійного

фонду від оплати праці працівників, зайнятих на вирощуванні

сільськогосподарських культур (груп культур) і на роботах незавершеного

виробництва

На статті «Насіння і садивний матеріал» відображують витрати на насіння і садивний матеріал власного виробництва і куповані Витрати на підготовку

насіння до сівби (протруювання, навантаження тощо) та транспортування

його до місця сівби не включають у вартість насіння, а відносять на

культури за відповідними статтями витрат.

На статті «Добрива» обліковують витрати окремо на мінеральні,

бактеріальні й органічні добрива, які вносять під сільськогосподарські

культури. Витрати на підготовку добрив, навантаження на транспортні засоби, вивезення на поля, завантаження у розкидачі, внесення в ґрунт відносять на конкретні сільськогосподарські культури і на цьому елементі

не відображують.

На статтю «Засоби захисту рослин» відносять фактичну вартість

пестицидів, протруювачів, гербіцидів, дефоліантів та інших хімічних

засобів. Витрати на обробіток посівів сільськогосподарських культур і

багаторічних насаджень (обпилювання» обприскування тощо), виконані

силами господарства, на цій статті не відображують, а відносять на

культури (групи культур) або на багаторічні насадження за відповідними

статтями витрат.

На статті «Роботи і послуги» відображують вартість робіт і послуг

допоміжних виробництв, сторонніх організацій на виробничі потреби при

вирощуванні сільськогосподарських культур (груп культур), на виконані

роботи тощо. На цю ж статтю відносять вартість електро- та теплоенергії,

використаної на виробничі потреби при вирощуванні сільськогосподарських

культур (груп культур) тощо.

Окремо відображують вартість нафтопродуктів (палива і мастильних

матеріалів), витрачених машинно-тракторним парком» комбайнами й іншими

сільськогосподарськими машинами на роботах у рослинництві, а також

витрати на запчастини, використані для заміни спрацьованих деталей машин

і устаткування в рослинництві під час ремонту за межами

ремонтно-механічної майстерні.

На статті «Амортизація» відображується сума нарахованої; амортизації

основних засобів, нематеріальних активів та інших необоротних

матеріальних активів, які використовуються у рослинництві.

На статті «Інші витрати» відображують страхові платежі по посівах і

основних засобах у рослинництві та інші витрати, які не враховані у

попередніх статтях

На статті «Витрати на організацію виробництва й управління» враховують загальнобригадні і загальногалузеві витрати які розподіляються у кінці року.