2. Динаміка посівних площ, урожайності, валових зборів сільськогосподарських культур

Отже, предметом праці у сільському господарстві є земля, тобто ґрунт. Водночас фізичні, хімічні, біологічні та інші якості землі використовуються для одержання врожаю сільськогосподарських культур, тобто земля виступає як знаряддя праці. В господарстві ТзОВ “Маяк” найбільш поширені чорноземи опідзолені на лесах і на лесовидних суглинках і темно-сірі опідзолені чорноземи слабо деградовані. Ґрунти залягають на схилах різної крутизни і експозиції. В орному шарі ґрунту міститься в середньому 3,3 – 4,6 % гумусу, кількість якого з глибиною постійно зменшується.

Як відомо, для здійснення будь-якого виробничого процесу необхідно забезпечити його певними факторами - виробничими ресурсами, які інстилюються у формі основних засобів, трудових ресурсів, оборотних засобів і т.п., саме тому виникає об’єктивна необхідність в аналізі не тільки природних, але і економічних умов дослідження підприємства (оскільки сільське господарство пов’язане з біологічними процесами природи, а основним засобом тут являється земля).

Завданням організації земельної території сільськогосподарського підприємства є створення найкращих господарських і виробничих умов для здійснення їх виробничої діяльності – ефективного використання технічних і трудових ресурсів. При цьому має бути забезпечення найефективнішого використання землі , підвищення її якості і родючості.

Прикладаючи до землі працю, селяни ТзОВ “Маяк” змінюють склад ґрунтів, створюють кращі умови для вирощування рослин. Впливаючи на землю як предмет праці, людина використовує особливості ґрунтового покриву, в якому проходить життєдіяльність рослин.

Функціональні особливості користування землею в сільському господарстві визначили її важливе місце серед природних ресурсів. Вона являє собою одночасно і предмет, і засіб праці, є базисом для розміщення продуктивних сил, основою для відтворення всіх факторів економічного зростання.

Поряд з природними властивостями ґрунтів на їх родючість впливають рівень розвитку продуктивних сил та інші змінні в часі і просторі факти. У зв’язку з цим однакові ґрунти забезпечують різну віддачу на власну працю у сільському господарстві.

Урожайність сільськогосподарських культур є також одним з головних показників ефективності виробництва продукції рослинництва. Вона характеризується виходом продукції певної культури з одиниці площі посіву. Урожайність залежить від багатьох факторів інтенсивного ведення землеробства і в першу чергу від навколишнього середовища ( світла, тепла, повітря, води та поживних речовин). Важливе значення мають також якість та строки обробітку ґрунту, хімізація земель, система насінництва і сівозмін, впровадження у виробництво високоврожайних сортів і гербіцидів, та використання досягнень науки і передового досвіду вирощування сільськогосподарських культур.

Таблиця 2.6.

Аналіз динаміки урожайності сільськогосподарських культур в

ТзОВ “Маяк”, (ц/га).

Культура	Р о к и			Відхилення (+ / - )
	2005	2006	2007
Зернові і зернобобові В т.ч. – озимі зернові ярі зернові зернобобові	18,9 22,7 16,5 5,7	11,46 14,71 9,24 5,10	17,57 23,04 5,86	- 13,3 0,34 -10,64 -
Цукрові буряки	70,2	161,68	110,0	39,8
Картопля	50,0	30,0	45,0	-5,0
Овочі відкритого ґрунту	90,7	25,0	-	-
Кормові коренеплоди	109,1	-	-	-

Виходячи з даних таблиці, ми бачимо, що урожайність зернових у 2007 році становила 17,57 ц/га. Найвища врожайність є у цукрових буряках – 110 ц/га. Урожайність озимих зернових підвищилась на 0,34 ц/га і цукрових буряків – на 39,8 ц/га в 2005 році порівняно з 2007 роком. Виробництво зернобобових, овочів відкритого ґрунту і кормових коренеплодів припинилося тому, що стало економічно не вигідним.

Частину сільськогосподарських культур товариство реалізовує комерційним структурам так і власним робітникам, інша є кормовою базою для тваринництва. Раціональне використання ріллі передбачає добір найефективніших культур, які забезпечують найбільший вихід продукції при високій окупності витрат на їх виробництво. Для цього оцінюють економічну ефективність сільськогосподарських культур.

Важливим показником рівня виробництва сільськогосподарських культур є валовий збір, який наведений у таблиці.

Таблиця 2.7.

Валовий збір сільськогосподарських культур у ТзОВ “Маяк” ( ц).

Культури	2005	2006	2007		Відхилення за 3 роки
Озимі зернові	5328	2943		5530	4600,3
Ярі зернові	5039	2450		850	2779,6
Зернобобові	57	51		-	-
Цукрові буряки	4347	8084		5500	5977
Картопля	250	30		90	123,3
Овочі відкритого ґрунту	499	50		-	-
Кормові коренеплоди	120	-		-	-

З таблиці видно, що валовий збір озимої пшениці і цукрових буряків збільшився. Особливої уваги заслуговують питання відновлення і підвищення родючості ґрунтів, як основи всього виробництва і суспільного багатства.

Всі ці культури різко відрізняються за своїми вимогами до умов росту, способів їх вирощування , а також впливом на ґрунт.

Прикладаючи до землі працю, селяни ТзОВ “Маяк” змінюють склад ґрунтів, створюють кращі умови для вирощування рослин. Впливаючи на землю як предмет праці, людина використовує особливості ґрунтового покриву, в якому проходить життєдіяльність рослин.

Функціональні особливості користування землею в сільському господарстві визначили її важливе місце серед природних ресурсів. Вона являє собою одночасно і предмет, і засіб праці, є базисом для розміщення продуктивних сил, основою для відтворення всіх факторів економічного зростання.

Поряд з природними властивостями ґрунтів на їх родючість впливають рівень розвитку продуктивних сил та інші змінні в часі і просторі факти. У зв’язку з цим однакові ґрунти забезпечують різну віддачу на власну працю у сільському господарстві.

Аналіз фактичних показників розвитку господарства являє собою своєрідний відправний пункт великої планової роботи щодо прогнозування діяльності господарюючого суб’єкта на майбутнє. Перед складанням планів виконують таку підготовчу роботу:

• уточнюють кількість працездатних старших і підлітків до 16 років, які можуть брати участь у виробництві;

• з’ясовують на плановий рік кількість і склад бригад;

• уточнюють і затверджують норми виробітку;

• проводять інвентаризацію основних засобів.

Складовими частинами річного планування у товаристві є розробка економічного планування для вдосконалення певних структур і перспектив розвитку. Можна проаналізувати вдосконалення структури посівних площ конкретного сільськогосподарського підприємства ТзОВ “Маяк”:

Таблиця 2.8.

Планування структури посівних площ на перспективу в ТзОВ “Маяк”

Культури	Площа , га		Валовий збір, ц		Урожайність, ц / га
	Факт	Проект	факт	проект	факт	проект
Озимі зернові	240	240	5530	5540	23,04	23,5
Ярі зернові	123	130	850	870	5,86	14,6
Кукурудза на силос,	50	50	320	320	90	140
Цукрові буряки	50	75	5500	5650	110	150
Картопля	2	5	90	100	45	65
Багаторічні трави	266	266	325	325	1080	1090
Однорічні трави	120	90	190	150	158	112
Разом	851	856	-	-	-	-

По таблиці бачимо збільшення загальної площі посіву на 5 га, також змінено площі посіву під цукровими буряками - збільшаться на 25 га, ярі зернові на 7 га, картопля на 3 га, натомість зменшилися площі однорічних трав на 30 га. За рахунок вилучених площ пасовищ збільшено площу ріллі.

Річний план господарства розробляється і затверджується на початок планового року, його складають спеціалісти відповідних галузей: головний економіст, головний бухгалтер під керівництвом підприємця.