Приватне виробниче агропромислове підприємство "Світанок" розташоване в півленно-східній частині Бережанського району Тернопільської області . Господарство поєднує в собі три населених пункти , а саме : с.Біще , де і розташована центральна садиба , с.Поручин і хутір Залужжя .Підприємство знаходиться на віддалі 17 км від районного ценру -- м. Бережани і 62 км від обласного центру -- м. Тернопіль.

У 1949 р. на території с.Біще було створене перше господарство "Радянська Україна" . У 1976 р. даний колгосп був об"єднаний із колгоспом "Зоря комунізму" у єдине господарство , яке дістало назву "Золоте руно" . А в 1990 р. відбулося роз"єднання даного господарства , в результаті чого утворилося два колгоспи "Батьківщина" і "Вільна Україна" с. Рекшин . У травні 1995 р. на базі "Батьківщини" утворилась Агрофірма "Світанок" . Форма власності в даній агрофірмі колективна . У 1995 р. в агрофірмі "Світанок" було проведено паювання землі та майна . Вихідною базою формування та визначення індивідуальних паїв являється частина неподільного фонду власності основні виробничі фонди , у формування яких кожен працівник вніс свою частину і має право на володіння нею.

Площа колективної власності , що підлягає паюванню становить 839,8 га . Кількість членів , що мають право на земельну частку (пай) -- 646 чол. Розмір паю становить 1,3 умовних кадастрових гектари. Вартість паю 6500 грн. Розмір майнового паю в господарстві становить 1857 грн.

2 березня 2000 р. відповідно до указу Президента "Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки" відбулося реформування агрофірми у товариство з обмежиною відповідальністю "агрофірма "Світанок" . Засновниками даного товариства стало 10 чоловік . З ними було укладено договір про спільне володіння , користування і розпорядження майном , що знаходиться у спільній частковій власності. Співвласники домовились спільно володіти , користуватись і розпоряджатись майном , яке вони погоджуються отримати у спільну часткову власність , як єдиний майновий комплекс у відповідності з даним договором та іншими угодами , укладеними між ними . Майно співвласників становить 170,87 гектари землі і 218570 грн. майна . Решту членів колишньої агрофірми в кількості 596 чол. ввійшли у товариство на орендних відносинах з орендною платою не менше 1% від вартості землі , земельний фонд становить 881,6 га , а майновий -- 981430 грн.

В 2001 році ТзОВ "Світанок" перейменувалось у приватне виробниче агропромислове підприємство (ПВАП) "Світанок".

За статутом дане підприємство є юридичною особою , має самостійний баланс , власні оборотні засоби та оборотні кошти. Розрахунковий рахунок та інші рахунки в закладах банку , печатку та штамп із своєю назвою.

Головною метою діяльності є виробництво продукції рослинництва , тваринництва , її переробка та реалізація та інші види господарської діяльності не заборонені чинним законодавством України .

Господарство має досить добрі транспортні шляхи , що сполучають населені пункти , бази здачі сировини та продукції . Валову частину продукції господарство реалізовує в районному центрі , наприклад : зерно -- Бережанська реалбаза хлібопродуктів ; овочі -- ТОВ "Агофуд" ; молоко -- ВАТ "Бережанський маслозавод ".

ПВАП "Світанок" знаходиться в лісостеповій зоні України , мікрокліматичній зоні Придніпровського Опілля , що входить до складу Ростоцько-Опільської природно -географічної зони . Дана зона має певні природно-географічні особливості . Тут поширена річна амплітуда температури повітр"я , яка становить не більше 24 С ; велика кількість опадів ; для зими характерні часті відлиги та нестійкий сніговий покрив . Літо є помірно тепле , без стійких посух і сухостоїв . За даними Бережанської метериологічної станції найбільші морози припадають на лютий-січень місяці . Максимальна -- близько 35 С тепла і вона може спостерігатись у липні- серпні . Середньорічна кількість опадів сягає 332 мм.

Десь 75 % яких припадає на вегетаційний період зернових культур .

Таблиця 2.1 Структура грунтів ПВАП "Світанок"

Види грунтів	Площа , га	Структура , %
Опідзолені	308,6	33,4
Чорноземи опідзолені	307,7	33,3
Темно-сірі опідзолені	191,3	20,7
Чорноземи глибокі малогумосні	57,3	6,2
Чорноземи реградовані	46,2	5,0
Дернові карбонатні	12,9	1,4
Разом	924	100

До несприятливих умов даної зони відносять : пізні весняні заморозки на поверхні грунту , різка зміна температур з високої на низьку , зимові дощі , літом град , ранні заморозки .

Територія господарства являє собою гористу місцевість порізану балками та їх відрогами , які відкриваються в заплави річки Золота Липа. Різновиди грунтів у господарстві зображено у таблиці 2.1 , яка свідчить про те , що значну частину займають в структурі опідзолені грунти , для яких характерна середня природна родючість . Бал бонітету становить 59 балів . чорноземні грунти займають незначну питому вагу на території господарства.

ПВАП "Світанок" в своєму користуванні має наступну структуру земель .

Таблиця 2.2 Структура земельних угідь господарства .

Види угідь	2004		2005		2006		Відхиле-ння +/-
	га	%	га	%	га	%
Загальна земельна площа	1377,3	100	939	100	924	100	-453,3
В т. ч. с/г угіддя	1052,5	76,4	919,5	97,9	904	97,8	-148,5
З них рілля	828,9	60,2	786,5	83,7	705	76,3	-123,9
Сінокоси	143	10,4	91,5	9,7	131	14,2	-12
Пасовища	80,6	5,8	41,5	4,5	67	7,3	13,6
Інші земельні угіддя	324,8	23,6	19,5	2,1	20	2,2	-304,8

За даними таблиці 2.2 бачимо , що загальна земельна площа господарства зменшилась на 453,3 га або 33% . Площа с/г угідь також зменшилась в 1,2 рази , тобто на 148,5 га .

Фактором організаційного характеру є розмір підприємства , його спеціалізація , інтенсифікація , кооперування , інтеграція та інше . Діяльність господарства проаналізовано за допомогою основних і допоміжних фокторів . До основного показника належить обсяг виробництва продукції . До додаткових -- площа земельних угідь , кількість працюючих , вартість основних фондів . Зробимо аналіз динаміки розміру господарства протягом трьох останніх років.

Таблиця 2.3 Динаміка розміру ПВАП "Світанок"

Показники	2003р.	2004р.	2005р.	2005 в % до 2003 р.
Валова продукція у порівняльних цінах , тис. грн.	548	588	632	115,3
Валова продукція по собівартості , тис. грн.	1343	1292	1461	108,8
Площа с/г угідь , га	1052,4	919,5	904	85,9
Середньорічна кількість працівників , чол.	270	273	226	83,7
Середньорічна вартість основних фондів , тис. грн.	2496	1128	1345,2	53,9

З даних таблиці видно , що розмір господарства протягом останніх років мав такі зміни : обсяг виробництва в співставних цінах зменшився в 2005 р. і склав лише 86,3 % від виробництва 2003 р. , а в той же час собівартість виробленої продукції , склала 108,8 % , тобто зросла на 8,8 % . Середньорічна кількість працівників зменшилась на 43 чол. (17,3%) , а середньорічна вартість основних фондів склала 53,9 % , тобто зменшилась на 46,1 %.

Проаналізуємо забезпеченість господарства трудовими ресурсами , або трудовий потенціал підприємства , який являє собою кількість і якість праці на яку може розраховувати підприємство . Отож , щлб мати уяву про наявність та рівень використання трудових ресурсів скористаємось наступною таблицею , в якій я проаналізую динаміку структури та їх кількість в ПВАП "Світанок".

Таблиця 2.4 Динаміка і структура трудових ресурсів.

Показники	РОКИ						Відхилення 2006 до 2004 р.р. (+/-)
	2004		2005		2006
	Кіль-кість, чол.	Стру-ктура %	Кіль-кість, чол.	Стру-ктура %	Кіль-кість, чол.	Стру-ктура %	Кіль-кість, чол.	Стру-ктура %
Всього працівників	270	100	273	100	226	100	-44	-
З них керівники	1	0,4	1	0,4	1	0,4	-	-
Спеціалісти	9	3,3	12	4,4	12	5,3	3	2
Зайняті на виробництві	248	91,9	251	91,9	205	90,7	-43	-1,2
В т. ч. з них : В рослинництві	138	51,1	133	48,7	109	48,2	-29	-2,9
В тваринництві	110	40,8	118	43,2	96	42,5	-14	1,7
Працівники підсобних промислів	13	4,4	10	3,3	9	3,6	-4	-0,8

Як ми бачимо з таблиці 2.3 кількість працівників в ПВАП "Світанок" за останні три роки значно зменшилось -- на 44 чол. . Зменшилась кількість працівників рослинництва на 29 чол. (2,9%) , що передусім спричинене тим , що господарство нарощуючи виробництво більш прибуткової продукції рослинництва не мало змоги здійснити це за рахунок механізації . А це в свою чергу призвело до того , що виникла потреба залучати додаткові трудові ресурси , за рахунок тваринницької галузі.

Проаналізуємо склад і структуру основних виробничих фондів .

Таблиця 2.5 Склад і структура основних виробничих фондів .

Види фондів	2004		2005		2006		Відхилення +/-
	Тис. грн.	%	Тис. грн.	%	Тис. грн.	%
Основні виробничі фонди с/г призначення	2496	90,3	1128	76,0	1345,2	79,6	-1150,8
В т. ч. будівлі і споруди	1268	45,9	535	35,9	632	37,4	-636
Технічні засоби	998	36,1	490	33,0	580	34,3	-418
Інші виробничі фонди	230	8,3	103	7,1	133,2	7,9	-96,8
Основні виробничі фонди не с/г призначення	88	3,2	206	13,9	201,1	11,9	113,1
Невиробничі фонди	180	6,5	151	10,1	143,7	8,5	36,3
Всього	2764	100	1485	100	1690	100	-804

Аналіз складу і структури основних фондів показує , що в структурі основну питому вагу займають фонди с/г призначення 79,6 % (Рис. 1) . Але необхідна певна кількість основних фондів , які залежать від спеціалізації виробництва , розмірів допоміжних галузей тощо . В динаміці розмір основних фондів зменшився на 804 тис. грн.

Узагальнюючими показниками , які характеризують рівень забезпеченості господарства основними фондами є фондозабезпеченість , фондоозброєність , фондовіддача і ффондомісткість . Поряд з цим важливою часткою матеріально-технічної бази є енергетичні ресурси . Забезпеченість ними визначається такими показниками : енергоозброєність , енергозабезпеченість .

Таблиця 2,6 Показники забезпеченості господарства основними фондами і

ефективність їх використання .

Показник	2005	2006	Відхилення +/-
Середньорічна вартість основних виробничих фондів , тис.грн.	1128	1345,2	217,2
Вартість ВП , тис.грн.	588	632	44
С/г угіддя , га	919,5	904	-15,5
Всього енергопотужностей , к.с.	4487	2262	-2225
Середньорічна чисельність працівників , чол.	273	226	-47
Фондовіддача , тис. грн.	0,52	0,47	-0,05
Фондозабезпеченість , тис. грн.	122,7	101,5	-21,2
Фондоозброєність, тис.грн.	4,13	5,95	1,82
Фондомісткість , тис.грн.	1,92	2,13	0,21
Енергозабезпеченість , к.с.	487,9	250,2	-237,7
Енергоозброєність , к.с.	16,4	10,0	-6,4

Заданими таблиці 2.6 бачимо , що лише збільшилась фондоозброєність і фондомісткість відповідно на 1,82 і 0,21 тис. грн. фондовіддача знизилась на 0,05 тис.грн. ; фондозабезпеченість -- 21,2 тис.грн. ;енергозабезпеченість -- 237,7 к.с.; енергоозброєність --6,4 к.с.

Таблиця 2.7 Аналіз динаміки основних економічних показників господарської діяльності.

ПОКАЗНИКИ	2004 р.	2005 р.	2006 р.	Відхилення 2006р до 2005 р. (+/-)
Валова продукція , тис. грн.	548	588	632	84
На 1 га с/г угідь , тис. грн	0,52	0,64	0,70	0,18
На 1 працівника , тис. грн.	2,03	2,15	2,80	0,77
На 1 грн. основних виробничих фондів , грн.	0,22	0,52	0,47	0,25
Товарна продукція , тис. грн.	693	872	996,1	303,1
На 1 га с/г угідь , тис. грн.	0,65	0,95	1,10	0,45
На 1 працівника , тис. грн.	2,57	3,19	4,41	1,84
На 1 грн. основних виробничих фондів , грн	0,27	0,77	0,74	0,47
Рівень товарності , %	51,6	67,5	68,2	16,6
Валовий дохід , тис. грн.	77	288	387,4	310,4
На 1 га с/г угідь , тис. грн.	0,07	0,31	0,42	0,35
На 1 працівника , тис. грн.	0,29	1,05	1,71	1,42
На 1 грн. основних виробничих фондів , грн	0,03	0,25	0,28	0,25
Прибуток , тис. грн.	-137	77	81,4	218,4
Середньорічна вартість ОВФ , тис. грн.	2496	1128	1345,2	-1150,8
Рівень рентабельності , %	-16,5	9,7	8,9	25,4
Норма прибутку , %	-5,5	6,8	6,1	11,6

Важливе значення для оцінки господарської діяльності підприємства має аналіз господарської діяльності , що дає змогу прослідкувати тенденції у виробничій діяльності господарства.

З таблиці 2.7 бачимо , що на протязі аналізованого періоду спостерігається ріст валової продукції на 84 тис. грн. Також , вартість товарної продукції зросла , як загалом на 303,1 тис. грн , так і на 1 га с/г угідь ( на0,45 тис.грн.) , на 1 працівника (1,84) , на 1 грн. основних виробничих фондів (0,47) . Це свідчить про те , що господарство стало більше уваги приділяди реалізації своєї продукції . що і призвело до її зростання , незважаючи на зниження валової продукції . Про це також свідчить і зростання рівня товарності . показники валового доходу також збільшились в загальному на 310,4 тис. грн. , отже , матеріальні витрати в господарстві зменшились .

Розвиток виробництва в значній мірі залежить від рівня спеціалізації підприємства . Тому я проаналізувала галузеву структуру за останні роки .

Спеціалізація -- процес суспільного розподілу праці , який характеризує розвиток окремих галузей виробництва відповідно до природних і економічних умов.

Основними показниками , за якими характеризують рівень спеціалізації є склад і структура товарної продукції .

Таблиця 2.8 Структура товарної продукції в ПВАП "Світанок"

Види продукції	Виручка від реалізації , тис. грн.						В середньому за 3 роки
	2004 р.		2005 р.		2006 р.		Вируч-ка тис.грн	Струк-тура %
	Тис. грн	%	Тис.грн	%	Тис.грн	%
Зернові і зернобобові	131	18,9	350	40,1	258,4	26,0	246,5	28,9
Цукрові буряки	147	21,3	40	4,6	35,7	3,5	74,2	8,7
Овочі відкритого грунту	5	0,7	-	-	1,0	0,1	2	0,2
Інша продукція рослинництва	5	0,7	40	4,6	1,9	0,2	15,6	1,8
Разом по рослинництву	288	41,6	430	49,3	297	29,8	338,3	39,6
Молоко	19	2,7	24	2,8	17,3	1,7	20,1	2,4
М"ясо ВРХ	57	8,2	132	15,1	286,2	28,7	158,4	18,6
Свиней	6	0,9	7	0,8	15,9	1,6	9,6	1,1
Інша продукція тваринництва	13	1,9	6	0,7	7,0	0,8	8,7	1,0
Разом по тваринництву	95	13,7	169	19,4	326,4	32,8	196,8	23,1
Промислова продукція	63	9,1	83	9,5	328,6	33	158,2	18,5
Реалізація іншої продукції	247	35,6	190	21,8	44,1	4,4	160,4	18,8
Всього по господарству	693	100	872	100	996,1	100	853,7	100

Аналіз структури показує , що господарство має зерново-м"ясний напрям з розвиненим буряківництвом , оскільки . саме завдяки реалізації цієї продукції господарство отримує левову частку грошових надходжень . Від реалізації зерна вони складають 28,9 % , м"яса ВРХ - 18,6 % , цукрових буряків -- 8,7 % від цієї реалізації . Питома вага іншої продукції значно менша .

Визначимо рівень спеціалізації господарства за формулою : Кс= 100 /сума Рі х (2і - 1) , де і -- порядковий номер видів товарної продукції в ранжерованому ряді , починаючи з найбільшого за питомою вагою .

Підставивши дані одержимо :

Кс = 100 / 28,9 х (2х1-1) + 18.6х(2х2-1) + 8,7х(2х3-1)= 100/ 28,9 +55,8 + 43,5 = 100/ 128,2 = 0,78

Отже , в господарстві середній рівень спеціалізації .

1. Динаміка собівартості продукції та вплив основних факторів на неї.

Обчислення собівартості продукції тваринництва має деякі особливості . Кожна

галузь тваринництва дає кілька видів основної і побічної продукції . Як правило , у тваринництві немає на кінець року витрат незавершеного виробництва , тому собівартість продукції визначають за сумою витрат поточного року. Обчислюють собівартісь основної продукції : молока , приплоду , приросту живої маси , вовни , м"яса , яєць тощо . Побічну продукцію ( гній , пташиний послід , шкіру від загиблого молодняка тварин тощо ) оцінюють нормативно або по цінах можливої реалізації .

Собівартість одиниці основної продукції визначають діленням суми витрат по певній групі тварин ( крім вартості побічної продукції ) на кількість фактичновиробленої основної продукції . Собівартість утримання тварин обчислюють діленням всієї суми витрат на кількість кормових днів або голів .

Молочне стадо всіх дає два види основної продукції ( молоко і приплід ) та побічну продукцію ( гній і вовну-линьку) . Собівартість молока і приплоду становить різницю між сумою витрат на утримання худоби і вартістю побічної продукції . Витрати на заготівлю гною визначають за фактичними витратами на підстилку і вивезення гною з приміщень до франко-місця зберігання. Різницю між сумою витрат на утримання корів і бугаїв-плідників і визначеною собівартістю побічної продукції розподіляють на молоко ( 90%) і приплід

( 10%). Собівартість одиниці продукції ( 1 ц. Молока , однієї голови приплоду , 1 т гною ) визначають діленням витрат , віднесених на відповідний вид продукції , на кількість цієї продукції.

Об"єктами визначення собівартості по молодняку тварин і тваринах на відгодівлі є 1 ц приросту живої маси і 1 ц живої маси . 1 ц приросту живої маси -- прямий показник ефективності вирощування молодняка . Показник 1 ц живої маси використовують для визначення собівартості тварин , які вибувають з господарства або яких переводять в основне стадо або залищають у господарстві на кінець року . Собівартість 1 ц приросту живої маси дорівнює сумі витрат за рік на утримання молодняка тварин і тварин на відгодівлі ( крім вартості побічної продукції ) поділеній на кількість центнерів приросту за рік . Кількість центнерів приросту за рік визначають так : де живої маси тварин наприкінці року додають живу масу тварин , які вибули протягом року і віднімають живу масу тварин на початок року і тварин , які надійшли протягом року.

Собівартість 1 ц живої маси обчислюють діленням загальної вартості поголів"я на його живу масу . Загальна вартість живої маси тварин дорівнює балансовій вартості поголів"я на початок року , вартості тварин , які надійшли з інших господарств , вартості одержаного у своєму господарстві приплоду та вибракованих з основного стада тварин і поставлених на відгодівлю , вартості приросту живої маси , тобто сумі витрат на вирощування , крім вартості побічної продукції .

Загальна жива маса поголів"я складається з маси поголів"я на початок року , маси тварин , які надійшли протягом року , і приросту за рік , крім маси загиблих тварин.

Об"єктами калькуляції у свинарстві є собівартість приросту живої маси і повна собівартість вирощеного та відгодованого поголів"я у живій масі . Планування та облік витрат і виходу продукції у спеціалізованих господарствах здійснюють у цілому по галузі , а у неспеціалізованих за групами тварин.

Собівартість 1 ц приросту живої маси і 1 ц живої маси свиней визначають таксамо , як і по групі ВРХ . Розглянемо обчислення собівартості продукції основного стада свиней . Визначимо собівартість однієї голови приплоду до відлучення поросят у двомісячному віці .

Спочатку обчислимо собівартість 1 ц живої маси поросят , відлучених від свиноматки протягом року , і поросят , які залишилися невідлученими наприкінці року . Для цього до балансової вартості поросят підлісного віку , що перейшли з минулого року , додають витрати за рік на утримання основного стада і віднімають вартість побічної продукції. Різницю ділять на загальну живу масу відлучених і поросят , що залишилися на кінець року.

Собівартість однієї голови відлучених поросят дорівнює добутку від множення собівартості 1 ц живої маси на масу всіх відлучених поросят , поділену на їх кількість .

До основної продукції вівчарства належать вовна , приплід , приріст молодняка , молока . Взв"язку з тим , що вівчарство м"ясо-вовного напряму дає кілька видів супутньої продукції , загальну суму витрат між окремими її видами розподіляють пропорційно їх вартості по цінах реалізації .

Собівартість кожного виду основної продукції визначають так : від загальної суми витрат віднімають вартість побічної продукції і різницю розподіляють між окремими видами супутньої продукції пропорційно їх вартості по цінах реалізації , а суму витрат , що припадає на певний вид продукції , ділять на кількість фізичних одиниць кожного з них .

У птахівництві об"єктами обчислення є : по основному спаду- яйця ; по молодняку на вирощуванні і відгодівлі -- приріст і повна собівартість поголів"я на день вибуття з господарства або переведення в основне стадо ; по інкубатору -- собівартість курчати добового віку . Собівартість яєць обчислюють діленням витрат на утримання основного стада протягом року , крім витрат на інші види продукції цієї галузі , на кількість одержаних яєць . Собівартість приросту живої маси молодняка птиці дорівнює витратам на утримання кожної групи і виду птиці , крім витрат на інші види продукції .

У бджільництві об"єктами обчислення собівартості є мед , віск , рої бджіл , плідні матки на продаж , маточне молочко , стільникові рамки ( приріст) . Визначаючи собівартість продукції бджільництва , враховують весь валовий вихід меду , тобто товарний мед і мед , залишений у вулику для підгодівлі бджіл . Собівартість окремих видів продукції бджільництва визначають пропорційним відношенням загальних витрат до вартості продукції по цінах реалізації .

При аналізі собівартості с/г продукції визначають виконання плану в цілому по господарству і галузях . Одночасно порівнюють зазначені показники з даними за минулий рік , з"ясовують , які витрати припадали на 1 грн. валової і товарної продукції та виявляють ті види продукції , виробництво яких потребує найбільше витрат . По головних видах продукції треба простежити зміну , тобто динаміку рівня собівартості за останні п"ять років і визначити середню собівартість одиниці продукції за досліджувальний період і як вона змінювалась в бік зменшення чи збільшення .

Значне місце при аналізі собівартості займає вивчення витрат на тваринництво і собівартість його продукції , бо ця галузь дає найбільшу за обсягом і досить різноманітну за якістю продукцію . Особливу увагу звертають на вивчення витрат на корми і оплату останніх продукцією .

Щоб мати об"єктивну основу для оцінки планової собівартості с/г продукції , досягнутого її фактичного рівня та виявлення резервів зниження собівартості , аналіз починають з вивчення динаміки собівартості валової продукції тваринництва та основних її видів .

Таблиця 2.2.1 Динаміка собівартості валової тваринницької продукції .

Показники	Всього по господарству	У тваринництві
Собівартість продукції в оцінці : За фактичною собівартістю 2005р. тис. грн.	977	471
За фактичною собівартістю 2005 р. тис.грн.	1004	369
За фактичною собівартістю 2006 р. тис.грн.	1132,9	394,9
За плановою собівартістю 2006 р. тис.грн.	1090	375
Зміна собівартості продукції , виробленої у 2006 р. порівняно : Із собівартістю 2005 р. тис.грн.	155,9	-76,1
%	15,9	-16,1
Із собівартістю 2004 р. тис.грн.	128,9	25,9
%	12,8	7,0
Із плановою собівартістю 2006 р. тис.грн.	42,9	19,9
%	3,9	5,3

Аналіз даних таблиці 2.2.1 свідчить проте , що в господарстві витрат на виробництво тваринницької продукції у 2006 р. менші порівняно з 2004 р. на 76,1 тис.грн. або на 16,1 % , порівняно із 2005 р. більші на 25,9 тис. грн. або 7,0 % . Аналогічно збільшення витрат відбулось і проти планових витрат 2006 р. на 19,9 тис. грн. або 5,3 % . За даними таблиці можна спостерігати динаміку зростання собівартості не тільки в тваринницьких галузях , але й в цілому по господарству.

Така картина характерна і для собівартості 1 ц. продукції тваринництва.

Таблиця 2.2.2 Динаміка собівартості 1 ц. тваринницької продукції , грн.

Роки	Молоко	Приріст маси
		ВРХ	Свиней
2004	67,72	677	828
2005	58,03	713	846
2006	64,10	471,8	888
% до 2004	-0,9	-30,3	7,2
% до 2005	10,5	-33,8	5,0

Як бачимо , собівартість всіх наведених видів продукції з року в рік підвищується , за винятком собівартості молока , яка коливається залежно від рівня продуктивності . Основною причиною цього є зменшення середньорічного поголів"я корів .

Собівартість продукції тваринництва аналізують відповідно до прийнятої в господарстві номенклатури , класифікації витрат за статтями калькуляції та елементами витрат . Впроцесі аналізу виявляють в результаті яких заходів передові господарства добилися зниження собівартості продукції порівняно з планом , а також з"ясовують причини невиконання завдань зниження собівартості окремими виробничими одиницями , якщо такі є в господарстві .

Завдання аналізу виконання плану собівартості продукції тваринництва -- показати , як виконано план зниження собівартості продукції тваринництва в цілому і окремих її видів, виявити відхилення від плану і фактори , що зумовили їх , та невикористані резерви ( таблиця 2.2.3 )

.

Таблиця 2.2.3 Виконання плану собівартості продукції тваринництва.

Продукція	Вироб-лено продукції, ц	Собівартість 1 ц.			Відхилення від плану +/-
		планова	Фактич-на	%до плану	На 1 ц	На всю продукцію
Молоко	1772	6012	64,10	106,6	3,98	7052,5
Приріст маси: ВРХ	320	610	471,8	77,3	-138,2	-44224
свиней	34	800	888	111	88	2992

Як свідчать дані таблиці 2.2.3 господарство привиконанні плану собівартості продукції тваринництва припустило перевитрати на виробництві всіх видів продукції , зокрема молока на 7052,5 грн. , яловичини -- 44224 грн. , свинини -- 2992 грн.

Основними причинами перевитрат були нижча за планову продуктивність по приросту тварин і перевитрата на утримання поголів"я , в основному за рахунок собівартості згодованих кормів.

На відхилення фактичної собівартості продукції тваринництва позначаються два фактори : річні витрати на утримання однієї голови і продуктивність тварин . Кількісний вплив цих факторів на суму відхилення розглянемо за допомогою таблиці 2.2.4 .

Таблиця 2.2.4 Вплив на собівартість продукції тваринництва змін у витратах на

утримання 1 голови та їх продуктивності.

Вид продукції	Витрати на утримання 1 голови , грн.		Продуктивність 1 голови , ц		Собівартість 1 ц. продукції . грн.			Відхилення від плану +/- , грн.
	Пла-нові	Фактич-ні	Пла-нові	Фактич-ні	За пла-ном	При план фак. Продукт	Фактич-но	Загальне	В тому числі за рахунок
									Прод.	Вит-рат
Молоко	1443	1320	24	20,6	60,12	70,1	64,10	3,98	9,98	-6
Приріст маси : ВРХ	1098	707,7	1,8	1,5	610	732	471,8	-138,2	122	-260,2
Свиней	1200	976,8	1,5	1,1	800	1091	888	88	291	-203

Аналіз таблиці 2.2.4 свідчить про те , що зменшення витрат на 1 гол. на 123 грн. привело до зниження собівартості молока на 6,01 грн. Зниження продуктивності 1 гол. на 3.4 ц. збільшилась собівартість на 9,98 грн. Це зумовило загальне відхилення фактичної собівартості на 1 ц. молока від планової у бік підвищення на 3,98 грн. , що на валовий надій молока дало перевитрату 7053 грн.

Собівартість 1 ц. приросту маси ВРХ зменшилась на138,2 грн. в тому числі за рахунок економії витрат на 390,3 грн. вона зменшилась на 260,2 грн. , за рахунок зменшення продуктивності на 300 кг собівартість збільшилась на 122 грн.

Загальне відхилення 1 ц. приросту свиней складає 88 грн. Зменшення витрат на 1 гол на 223,2 грн. зумовило зниження собівартості на 203,грн.

2. Аналіз структури собівартості тваринницької продукції та її вплив на

фінансовий результат діяльності підприємства .

Важливим аспектом оцінки результатів роботи підприємства , спрямованої

на мінімізацію витрат на виробництво і реалізацію продукції . є аналіз собівартості продукції за калькуляційними статтями витрат . Саме такий аналіз дає змогу визначити конкретні напрямки подальшого пошуку резервів зниження собівартості продукції .

Структура собівартості продукції характеризується співвідношенням окремих статей витрат у загальних витратах виробництва . Вона залежить від особливостей с/г галузей та їх виробничої спеціалізації , рівня технічної оснащеності і організації виробництва .

Вивчення структури собівартості продукції дає змогу з"ясувати економічне значення окремих статей витрат і основні фактори , під впливом яких формуються її рівень і динаміка . У розподілі витрат на виробництво с/г продукції за статтями відображуються позитивні і негативні тенденції розвитку галузей .

В процесі економічного аналізу досліджують як формування собівартості всієї продукції , так і собівартість 1 ц. продукції . Структура собівартості неоднакова і в різних галузях і в різних господарства . Це залежить від специфіки галузей , зовнішніх і внутрішніх умов господарювання . В тваринницві основну питому вагу в структурі собівартості продукції займають витрати на оплату праці і соціальні заходи ,корми , амортизація основних засобів .

Таблиця 2.3.1 Структура собівартості 1 ц продукції тваринництва .

Статті витрат	Молоко		Приріст ВРХ		Приріст свеней
	Грн.	%	Грн.	%	Грн.	%
Витрати на оплату праці з відрахуваннями	12,31	19,2	77,8	16,5	143,8	16,2
Корми	35,64	55,6	288,7	61,2	543,5	61,2
Засоби захисту тварин	1,02	1,6	11,3	2,4	25,7	2,9
Роботи і послуги	3,78	5,9	24,1	5,1	37,3	4,2
Амортизація основних засобів	-	-	-	-	-	-
Витрати на організацію виробництва і управління	7,95	12,4	45,8	9,7	76,4	8,6
Інші витрати	3,40	5,3	24,1	5,1	61,3	6,9
Всього	64,10	100	471,8	100	888	100

За даними таблиці 2.3.1. , структура собівартості основних видів продукції тваринництва в ПВАП "Світанок" має значні відмінності , зумовлені особливостями , галузей і рівнем трудомісткості виробництва . Найбільша частка в структурі собівартості продукції належить статті "Крми" (55,6-61,22) . Оплата праці з відрахуваннями (16,2-19,2%) "Витрати на організацію виробництва і управління " (8,6-12,4%) , "Роботи і послуги" (4,2-5,9%) , "Засоби захисту тварин" (1,6-2,9%) .

Структура собівартості окремих продуктів тваринництва в господарстві постійно змінюється . Скорочення витрат по окремих статтях забезпечується дотриманням прийнятої технології , раціональним використанням виробничих ресурсів , зменшенням непродуктивних витрат .

За структурою собівартості розрізняють продукцію трудомістку ( переважають витрати на оплату праці ) і матеріаломістку (переважають матеріальні витрати) .

Для виявлення резервів зниження собівартості продукції на основі впровадження науковообгрунтованих нормативів різних елементів виробничих витрат треба вивчити також динаміку розмірів окремих статей витрат .

Таблиця 2.3.2 Динаміка розміру статей витрат на 1 ц. молока

Статті витрат	Молоко
	2004рік		2005 рік		2006 рік		Відхилення
	Грн.	%	Грн.	%	Грн.	%	Грн.	%
Витрати на оплату праці з відрахуваннями	11,01	17,0	11,24	19,4	12,31	19,2	1,3	2,2
Корми	30,21	46,7	27,09	46,7	35,64	55,6	5,43	8,9
Засоби захисту тварин	7,07	10,9	4,46	7,7	1,02	1,6	-6,05	-9,3
Роботи і послуги	4,07	6,3	0,31	0,5	3,78	5,9	-0,29	-0,4
Амортизація основних засобів	2,28	3,5	-	-	-	-	-	-
Витрати на організацію виробництва і управління	6,99	10,8	11,83	20,4	7,95	12,4	0,96	1,6
Інші витрати	3,09	4,8	3,10	5,3	3,40	5,3	0,31	0,5
Всього	64,72	100	58,03	100	64,10	100	-062	-

Таблиця 2.3.3 Динаміка розміру статей витрат на 1 ц. приросту ВРХ

Статті витрат	Приріст ВРХ
	2004рік		2005 рік		2006 рік		Відхилення
	Грн.	%	Грн.	%	Грн.	%	Грн.	%
Витрати на оплату праці з відрахуваннями	115,77	17,1	131,19	18,4	77,8	16,5	-37,97	-0,6
Корми	341,21	50,4	369,33	51,8	288,7	61,2	-52,51	10,8
Засоби захисту тварин	52,13	7,7	37,79	5,3	11,3	2,4	-40,83	-5,3
Роботи і послуги	41,30	6,1	56,33	7,9	24,1	5,1	-17,2	-1
Амортизація основних засобів	23,69	3,5	-	-	-	-	-	-
Витрати на організацію виробництва і управління	70,41	10,4	78,43	11,0	45,8	9,7	-24,61	-0,7
Інші витрати	32,49	4,8	39,93	5,6	24,1	5,1	-8,39	0,3
Всього	677	100	713	100	471,8	100	-205,2	-

Як бачимо зросли витрати на корми а знизились витрати на оплату праці. В цілому відбувається поліпшення структури собівартості продукції.

Таблиця 2.3.4 Динаміка розміру статей витрат на 1 ц. приросту свиней .

Статті витрат	Приріст свиней
	2004рік		2005 рік		2006 рік		Відхилення
	Грн.	%	Грн.	%	Грн.	%	Грн.	%
Витрати на оплату праці з відрахуваннями	140,76	17,0	137,1	16,2	143,8	16,2	3,04	-0,8
Корми	371,77	44,9	448,98	57,8	543,5	61,2	171,73	16,3
Засоби захисту тварин	76,18	9,2	51,61	6,1	25,7	2,9	-50,48	-6,3
Роботи і послуги	63,76	7,7	49,91	5,9	37,3	4,2	26,46	-3,5
Амортизація основних засобів	28,98	3,5	-	-	-	-	-	-
Витрати на організацію виробництва і управління	75,35	9,1	60,10	7,1	76,4	8,6	1,05	-0,5
Інші витрати	71,20	8,6	58,37	6,9	61,3	6,9	-9,9	-1,7
Всього	828	100	846	100	888	100	60	-

Аналіз таблиці 2.3.2 –2.3.4 показує , що структура собівартості основних видів тваринницької продукції значно коливається . Так , собівартість 1 ц. молока за 1999-2001 р. зменшилась на 0,62 грн. , собівартість 1 ц. приросту ВРХ зменшилась на 205,2 грн. , а собівартість 1 ц приросту свиней збільшилась на 60 грн.

Виконання плану реалізації с/г продукції має важливе значення не тільки з погляду н/г зв"язків , а й для здійснення виробничо-фінансового плану підприємства . Воно нормалізує хід виробництва і створює основу для розширеного відтворення . Як правило , кількість реалізованої продукції і продукції , використаної в господарстві на виробниче і особисте споживання і виробничі запаси повинна дорівнювати кількості продукції , одержаної в процесі виробництва . Тому під час аналізу перевіряють продуктивність тварин , вихід валової продукції для реалізації , фіктивного списання продукції на виробництво .

Аналізують також , як вплинула на виконання плану реалізація заміна одних видів продукції іншими і як це позначилось на фінонсових результатах . Основними факторами впливу на виконання плану реалізації в натуральних показниках є : виконання плану поголів"я всіх видів і груп тварин , висока щільність поголів"я всіх видів тварин на 100 га с/г угідь , висока продуктивність тварин : добре налагодження ветеринарно профілактична робота ; інтенсивний метод вирощування молодняка і відгодівлі тварин.

У процесі реалізації продукції господарство одержує певні суми грошей , які називають виручкою від реалізації . Величина виручки залежить від кількості і якості реалізованої продукції та ціни реалізації .

Економічне значення виручки для господарства дуже велике . Якщо сума виручки від реалізаціх продукції більша повної собівартості цієї продукції , то вона , крім витрат на виробництво і реалізацію продукції включає ще й прибуток , за рахунок якого розширюється і вдосконалюється виробництво . Якщо ж сума виручки не покриває витрат на виробництво і реалізацію продукції , останнє буде збитковою .

Чим більше господарство реалізує продукції , тим більше одержить прибутку і буде економічно міцнішим і навпаки із збільшенням обсягу реалізованої продукції зростатимуть збитки , господарство буде втрачати свої оборотні засоби . економічно слабшати , не зможе відновлювати основні засоби.

Залежність величини виручки та фінансових результатів від реалізації розглянемо на прикладі таблиці 2.3.5.

Таблиця 2.3.5. Вплив на фінансові результати від реалізації -- кількості , ціни і

собівартості 1 ц продукції тваринництва.

Види продукції	Кільк. Реал Прод, ц		Ціна 1 ц , грн		Собівартість 1 ц , грн		Прибуток (збиток) грн		Зага-льне відхи-лення	В т. ч. за рахунок
	Базрік	Фак-тичн.	Баз. рік	Фак-тичн.	Баз. рік	Фак-тичн.	Баз. рік	Фак-тичн.		кількості	ціни	Собівартіс.
Молоко	603	270	39,80	64,07	58,03	64,10	-10992,6	-8,1	-10984,5	6070,5	6552,9	-1638,9
М"ясо ВРХ	477	642	276,73	445,79	713	471,8	-208100,8	-16698,4	191402,4	-71984,5	108536,5	154850,4
М"ясо свен.	16	25	437,5	636	846	888	-6536	-6300	236	-3676,5	4962,5	-1050

Аналіз таблиці 2.3.5 показує , що від реалізації молока господарство отримало збиток на суму 10984,5 грн , в т. ч. за рахунок собівартості 1638,9 грн.

За рахунок кількості і ціни реалізації збиток зменшився відповідно на 6070,5 і 6552,9 грн.

Збиток від реалізації м"яса ВРХ зменшився на 191402,4 грн , в тому числі за рахунок ціни -- на 108536,5 грн. , собівартості --154850,4 грн. За рахунок кількості реалізованої продукції збиток зріс на 71984,5 грн.

Збиток від реалізації м"яса свиней зменшився на 236 грн. в тому числі за рахунок ціни на 4962,5 грн . За рахунок кількості збиток зріс на 3676,5 грн. за рахунок собівартості -- на 1050 грн.

Фінансовим результатом господарської діяльності є прибуток або збиток підприємства . Прибутковість підприємства ( рентабельність ) господарства означає , що його виручка від реалізації покриває не тільки собівартість продукції , а й утворює надлишок порівняно з витратами . цей показник є узагальненим критерієм роботи кожного господарства . Рентабельність визначають за абсолютною сумою прибутку , яка залежить від розмірів товарної продукції , її собівартості , середньої ціни реалізації .

Для того , щоб обчислити рентабельність певного виду продукції , галузі чи господарства вцілому , треба від виручки відняти суму витрат на виробництво і реалізацію цієї продукції , додати інші доходи і відняти витрати господарства .

Рентабельність характеризують її рівнем , під яким розуміють процентне відношення суми прибутку , одержаного від реалізації продукції , до повної її собівартості .

Аналіз рентабельності проводять за видами реалізованої продукції , виконаними і наданими послугами на сторону , за галузями і по господарству вцілому .

Проаналізуємо рентабельність тваринницької продукції в ПВАП "Світанок" .

Таблиця 2.3.6 Рентабельність продукції тваринництва .

Вид продукції	Прибуток від реалізації , грн		Повна собівартість			Рівень рентабельності , %			Загал. відхи-лення	В т. ч. за рахунок
	базис	фактично	базис		фактично	базис	Скорек.	фактично		прибутку	собівартості
Молока	-10992,6	-8,1	34992,1		17307	-31,4	-0,63	-0,05	31,35	0,58	30,77
М"ясо ВРХ	-208100,8	-16698,4	340101		302895,6	-61,2	-68,7	-5,5	55,7	63,2	-7,5
М"ясо свиней	-6536	-6300		13536	22200	-48,3	-28,4	-28,4	19,9	1	18,9

Аналіз таблиці показує , що рентабельність молока збільшилась на 31,35 грн. , в тому числі за рахунок прибутку на 0,58 грн. , собівартість –30,77 грн. Рентабельність м”яса ВРХ зросла на 55,7 грн. в тому числі за рахунок прибутку вона зросла на 63,2 грн. , а собівартості – зменшилась на 7,5 грн. . Рентабельність м”яса свиней зросла на 19,9 грн., в т.ч. за рахунок прибутку на 1 грн., собівартість –18,9 грн .

3. Шляхи зниження собівартості продукції і підвищення ефективності її

виробництва .

3.1 Інтенсифікація виробництва .

Забезпечення стабільного і достатнього продовольчого населення зумовлює необхідність дальшого збільшення виробництва с/г продукції . Для розв"язання цієї проблеми є два шляхи : ефективний , коли розширюється тільки поле виробництва , та інтенсивний . коли застосовуються більш ефективні засоби виробництва.

Ефективний розвиток с/г передбачає збільшення виробництва продукції на основі незмінного рівня техніки і технології . У тваринництві зростання виробництва продукції відбувається за рахунок збільшення поголів"я тварин.

Інтенсифікація тваринництва -- це такий спосіб його ведення , за якого збільшення виробництва продукції досягається за рахунок додаткових вкладень , спрямованих на широке використання досягнень НТП , застосування більш ефективних засобів виробництва і прогресивних технологій , що забезпечують підвищення поголів"я тварин.

Таким чином , інтенсифікація тваринництва -- це форма розширеного відтворення , яка грунтується на оптимальному формуванні та раціональному використанні на основі НТП сукупних затрат уречевленої та живої праці на голову худоби для збільшення обсягу продукції та підвищення ефективності її виробництва . Суть інтенсифікації полягає не тільки в ефективному використанні тварин , а й в удосконаленні всіх інших факторів виробництва -- матеріальних і трудових ресурсів , впровадженні нових організаційних форм господарювання , нових технологій .

Інтенсифікація виробництва -- процес динамічний , бо пов"язаний з різними процесами в галузі , правильна методика дослідження дає змогу виявити найраціональніші та ефективні шляхи збільшення виробництва с/г продукції , знайти невикористані ресурси та обгрунтувати напрями дальшої інтенсифікації с/г .

Процес дослідження інтенсифікації доцільно вивчати за такою схемою :

О б"єкт інтенсифікації

Р івкнь інтенсифікації

Р езультат інтенсифікації

Ефективність інтенсифікації

Наведена схема передбачає визначення об"єкта інтенсифікації , яким у с/г є земля і тварини . Відповідно до цього одиницею об"єкта в тварнництві є 1 голова худоби .

Рівень інтенсивності характеризує рівень витрат на одиницю об"єкта інтенсифікації ( 1 гол. тварин) .

Рівень інтенсивності безпосередньо пов"язаний з результатом інтенсифікації , що є наступним етепом у сфері дослідження процесу інтенсифікації . Як правило , вищий рівень інтенсивності запезпечує вищий результат виробництва продукції . Основними показниками , що характеризують результат інтенсифікації є : продуктивність 1 гол. худоби і птиці , виробництво продукції окремих видів у натурі з розрахунку на 100 га відповідних угідь , виробництво валової продукції , валового доходу та прибутку з розрахунку на 1 га с/г угідь , 1 гол. тварин.

Останнім етапом схеми дослідження процесу інтенсифікації є його ефективність .

Економічна ефективність інтенсифікації характеризується системою показників . Одним з основних є обсяг валової продукції з розрахунку на 1 га с/г угідь . Збільшення обсягу виробництва продукції з 1 га свідчить про підвищення ефективності використання земельних ресурсів і тих вкладень , які спрямовуються у виробництво с/г продукції .

Поряд з показником валової продукції розраховують валовий доход , чистий доход та прибуток з розрахунку на 1 га с/г угідь . Ці показники дають уявлення також про ефективність застосовуваних засобів виробництва та праці , рівень досконалості засобів і кваліфікації праці , технології виробництва тощо . Вищий їх рівень свідчить про вищу віддачу витрат на виробництво с/г продукції .

До показників економічної ефективності інтенсифікації належить також обсяг валової продукції , валового та чистого доходу , прибутку з розрахунку на одиницю вироблених витрат , одиницю вартості основних та оборотних виробничих фондів , 1 люд.-год , одного середньорічного працівника . Останні два характеризують продуктивність живої праці й рівень використання трудових ресурсів . Зниження рівня цих показників свідчить про спад продуктивності праці.

Важливим показником економічної ефективності інтенсифікації є собівартість одиниці продукції , яка характеризує рівень затрат уречевленої праці в грошовому виразі . Підвищення собівартості свідчить про зниження економічної ефективності інтенсифікації .

Показником економічної ефективності інтенсифікації є рентабельність виробництва , яка характеризується двома показниками : рівнем рентабельності та нормою прибутку . Ці показники характеризують матеріально-грошову форму процесу інтенсифікації , а й відображує підприємливість , вміння працювати в ринкових умовах, пристосовуватись до дії його законів .

При аналізі економічної ефективності інтенсифікації окремих галузей та видів продукції розраховують додаткові показники : в тваринництві -- виробництво продукції на 1 ум. гол. , 1 ц к.од., на одиницю продукції .

Оцінка економічної ефективності інтенсифікації с/г виробництва здійснюється з метою проведення її глибокого та всебічного наукового аналізу , який дає змогу здійснити пошук шляхів , що забезпечують вищі темпи росту виробництва продукції порівняно з темпами росту витрат . Найбільше значення в підвищенні економічної ефективності інтенсифікації с/г виробництва має рівень забезпеченості виробничими ресурсами -- земельними , трудовими , трудовими , матеріальними . Тільки при необхідному рівні ресурсозабезпеченості можна досягти високого результату у виробництві продукції . Надто низький рівень ресурсозабезпеченості призводить до значного зниження обсягів виробництва продукції , ефективності її виробництва.

За досліджуваний період скоротилося виробництво продукції тваринництва , знизилась продуктивність худоби , зменшилось поголів"я , різко впав , рівень ефективності виробництва . Значною мірою це зумовлено погіршенням матеріально-технічної бази с/г та зниженням рівня її використання.

Підвищення цін на техніку , запасні частини та іншу продукції , що постачається с/г промисловістю , внаслідок відсутності паритету цін на продукції значно вплинуло на зниження ефективності виробництва. Собівартість продукції зростала вищими темпами , що зумовило зниження рівня рентабельності та збитковість багатьох с/г підприємств і , як наслідок , призвело до відсутності коштів для розширення виробництва на основі його інтенсифікації .

Ефективність інтенсифікації виробництва с/г продукції залежить від раціонального співвідношення між виробленими ресурсами , тобто від структури ресурсного потенціалу . Порівняно низький рівень забезпеченості одним ресурсом стримує прояв у повній мірі інших видів ресурсів . Відсутність оптимального співвідношення між основними та оборотними фондами , між силовими та робочими машинами , між поголів"ям та кормовою базою зумовлює зниження виробництва . Відсутність запчастин , палива спричинює простої техніки , невиконання с/г робіт , а отже , зростання втрат , зменшення виробництва с/г продукції та зниження його ефективності .

Недостатня забезпеченість кормами , незбалансованість кормових раціонів не дають змоги використати повною мірою генетичний потенціал , який закладений у тваринах .

Внаслідок багатьох причин різного характеру погіршилися організація та управління виробництвом , втратилося почуття власника , знизилася матеріальна зацікавленість працівників у результатах своєї праці , що призвело до зниження рівня інтенсивності та ефективності с/г виробництва .

Прискорення темпів росту с/г виробництва та підвищення його економічної ефективності повинні здійснюватись на основі забезпечення високого рівня інтенсивності , що включає формування оптимального ресурсного потенціалу , а також підвищення рівня його використання в нових економічних умовах .

Отже , інтенсифікація тваринництва повинна здійснюватися в таких напрямках :

1 . підвищення загального рівня годівлі худоби завдяки створенню міцної кормової бази

на основі дальшого розвитку землеробства , кращого використання природних

кормових угідь, розширення виробництва комбікормів ;

2.Підвищення рівня селекційно-племінної роботи з використанням методів біотехнологій для поліпшення природного складу худоби в господарстві . Для цього необхідно впроваджувати промислове схрещування на основі підбору порід з врахуванням їх генетичних особливостей ;

3.Дальше поглиблення спеціалізації та концентрації тваринництва , впровадження індустріальних методів організації виробництва , комплексної механізації , та автоматизації виробничих процесів .

3.2 Підвищення продуктивності праці .

Продуктивність праці -- головний фактор зростання обсягів виробництва , найважливіша характеристика ефективності використання трудових ресурсів підприємства . Аналіз її стану і динаміки має на меті виявити резерви зростання продуктивності праці на підприємстві , у його цехах , бригадах , на кожному робочому місці , намітити щляхи мобілізації резервів . Оскільки продуктивність праці визначається кількістю продукції , яка виробляється за одиницю робочого часу , дуже важливо правильно вибрати системи її вимірників , маючи на увазі можливість використання для даної мети натуральних показників ( випуск продукції у штуках , тоннах , метрах , тощо) , а також вартість показників і трудових вимірників ( через нормо-години) . Отже , продуктивність праці -- це здатність конкретної праці виробляти певну кількість продукції або виконувати певний обсяг робіт за одиницю робочого часу . Вона характеризує ступінь ефективності діяльності людини протягом даного проміжку часу.

Продуктивність праці в тваринництві характеризується системою показників , яка включає прямі та непрямі показники . Прямі відображують співвідношення між кількістю продукції і робочим часом , затраченим на її виробництво . Математично цю залежність виражають формулою Пп= О/Т , де Пп -- продуктивність праці ; О -- маса (обсяг) виробленої продукції ; Т -- робочий час .

Динаміку продуктивності праці аналізують порівнюючи фактичні показники з даними попередніх років . Це дає змогу виявити зміни в динаміці продуктивності праці , вплив їх на виробництво продукції , зниження її собівартості , підвищення рівня рентабельності , а також вжити заходів щодо подальшого підвищення продуктивності праці .

Таблиця 3.2.1 Динаміка продуктивності праці

Показники	Роки			Відхилення %
	2004	2005	2006	до 2004	до 2005
Валова продукція в порівняльних цінах , тис. грн. всього по господарству	548	588	632	115,3	107,5
В т. ч. --рослинництво	383	403	454	118,5	112,7
--тваринництво	165	135	178	107,9	134,8
Середньорічна чисельність працівників зайнятих в с/г виробництві , чол	248	251	205	82,7	81,7
В т. ч. --рослинництво	139	133	109	78,4	82,0
--тваринництво	109	118	96	88,1	81,4
Затрати праці , тис. люд.год. всього по господарству	184	163	111	60,3	68,1
В т. ч. --рослинництво	60	54	37	61,7	68,5
--тваринництво	124	109	74	59,7	67,9
Валова продукція з розрахунку на 1-го середньорічного працівника , грн. всього по господарству	2209,6	2342,6	3082,9	139,5	131,6
В т. ч. --рослинництво	2755,4	3030,1	4165,1	151,2	137,5
--тваринництво	1513,8	1144,1	1854,2	122,5	162,1
Валова продукція в розрахунку на 1-ну люд.год. , грн. всього по господарству	3,0	3,6	5,7		158,3
В т. ч. --рослинництво	6,3	7,5	12,3		164
--тваринництво	1,3	1,2	2,4		200

Аналіз таблиці 3.2.1 показує , що у звітному році при виробництві валової продукції з розрахунку на одного середньорічного працівника взагальному по господарстві продуктивність праці збільшилась на 39,5 % порівняно із2004 р. , і на 31,6 % порівняно із 2005 р. В тому числі у рослинництві збільшилась відповідно на 51,2 % і 37,5 % , у тваринництві -- 22,5 % і 62,1 % . Затрати праці за аналізований період зменшились на 39,7 % , зокрема в рослинництві на 38,3 % , тваринництві 40,3 % . Відповідно до цього при виробництві валової продукції з розрахунку на 1-ну люд.год. продуктивність праці по господарству зросла на 90 % , в тому числі в галузі рослинництва на 95,2 % , тваринництва 84,6 %.

Отже , до підвищення продуктивності праці призвело збільшення обсягу валової продукції та зниження затрат на її виробництво .

Продуктивність праці в с/г характеризується системою прямих і непрямих показників . Прямі показники визначаються кількістю продукції , що виробляється за одиницю робочого часу . До них належать 6 виробництво окремих видів с/г продукції в натуральному виразі з розрахунку на 1 люд.-год , прямі затрати праці на виробництво 1 ц. продукції ; вартість валової продукції з розрахунку на 1 люд.год ; вартість валової продукції с/г з розрахунку на одного середньорічного працівника.

Продуктивність праці визначають не тільки за вартістю валової продукції , а й за масою створеної чистої продукції . Це новостворений продукт , або валовий доход , розмір якого обчислюють як різницю між вартістю валової продукції і матеріальними витратами с/г виробництва .

Продуктивність праці протягом року обчислюють і аналізують системою непрямих показників , які визначають із співвідношення обсягу виконаних робіт і затрат робочого часу . До них відносять 6 затрати праці на 1 голову окремих видів худоби (люд-год) ; навантаження поголів"я худоби і птиці на одного середньорічного працівника відповідної галузі тваринництва .

Непрямі показники продуктивності праці характеризують обсяг виконаних робіт з розрахунку на одиницю робочого часу . Вони лише приблизно оцінюють рівень продуктивності праці , проте дають змогу своєчасно протягом усього періоду виробництва с/г продукції визначати йогодинаміку . За непрямими показниками виявляють і реалізують резерви підвищення продуктивності праці на окремих стадіях с/г виробництва .

Рівень продуктивності праці визначають від обсягів валової продукції до затрат робочого часу на виробництво одиниці продукції . Під час аналізу виявляють резерви підвищення продуктивності праці , збільшення виробництва продукції з найменшими затратами праці і засобів. Для того , щоб правильно оцінити досягнутий рівень продуктивності праці в окремому підприємстві , аналізують її динаміку . В господарстві можуть бути високими темпи зростання продуктивності праці , а може спостерігатись і її зниження . Останнє свідчить про те , що менше уваги приділяється поліпшенню технології і організації виробництва , раціональному використанню техніки , впроваджень досягнень науки і передового досвіду .

Рівень продуктивності праці аналізують фактичні показники з передбачуваними , з даними попередніх років , інших господарств та із середніми показниками по району . Це дозволяє виявити зміни в рівні продуктивності праці , вплив їх на виробництво продукції

собівартості , підвищення рівня рентабельності та накреслити заходи щодо дальшого зростання продуктивності праці .

Оберненим показником , що характеризує рівень продуктивності праці , є затрати праці на виробництво одиниці продукції тобто трудомісткість продукції .

Таблиця 3.2.2 Прямі затрати праці на виробництво 1 ц продукції

тваринництва в ПВАП "Світанок" , люд-год .

Продукція	2004 р.	2005р.	2006 р.	Відхилення +/-
Молоко	21,2	23,3	13,5	-7,7
Приріст маси: ВРХ	112,4	123,6	59,4	-53
свиней	320	384,6	147,1	-172,9

Аналіз таблиці 3.2.2 показує , що трудомісткість тваринницької продукції за 1999-2001 роки зменшилась , зокрема :молока --на 7,7 люд-год, приросту маси ВРХ --53 люд.-год , приросту маси свиней --172,9 люд.-год .

Продуктивність праці є узагальнюючим показником , в якому відображуються всі сторони виробництва в с/г заходи , які сприяють збільшенню виходу продукції та зниженню затрат праці на її виробництво , можна назвати шляхами підвищення продуктивності праці . Але оскільки її рівень визначають відношенням обсягів валової продукції до затрат робочого часу на її виробництво то підвищення продуктивності праці можливе лише за таких умов : збільшення обсягу валової продукції при незмінному обсязі виробництва продукції ; одночасне збільшення обсягу виробництва продукції і скорочення затратпраці ; збільшення виробництва продукції та збільшення затрат праці при випереджаючих темпах росту виробництва продукції.

Можна виділити такі основні шляхи підвищення продуктивності праці в твринництві :

1. Підвищення продуктивності тварин за рахунок поліпшення їх породних якостей , впровадження прогресивних методів утримання і повноцінної годівлі : худоби і птиці , ліквідації яловості маточного поголів"я , збільшення виходу приплоду і забезпечення його збереження ;

2. Впровадження досягнень НТП , основними напрямами якого є впровадження комплексної механізації і автоматизації виробництва . За рахунок комплексної механізації виробничих процесів зменшується технологічна трудомісткість утримання однієї голови худоби , що істотно впливає на вдосконалення всіх сторін виробництва і в кінцевому підсумку сприяє підвищенню продуктивності тварин;

3. Правильне розміщення і спеціалізація с/г виробництва , міжгосподарська кооперація і агропромислова інтеграція . Ці фактори зумовлюють необхідність впровадження у виробництво нового , прогресивного в техніці , технології і організації виробництва.

4. Впровадження індустріальних технологій , яке базується на комплексній механізації виробничих процесів і забезпечує підвищення продуктивності праці насамперед за рахунок зниження технологічної трудомісткості виробництва продукції ;

5. Зміцнення трудової дисципліни , яке передбачає найбільш повне і раціональне використання робочого часу , своєчасне виконання всіх вимог і елементів технологічного процесу;

6. Підвищення матеріальної зацікавленості працівників у результатах своєї праці -- це один з найважливіших факторів підвищення продуктивності праці . Практично він реалізується через оплату праці -- основну та додаткову , що визначається кількістю і якістю праці .

2. Економічна оцінка сучасного стану виробництва рослинницької продукції

2.1. Правовий статус та організаційно-економічна характеристика підприємства та його виробничих ресурсів

Ведення сільськогосподарського виробництва тісно пов’язане з використанням землі і природи. Земля виступає як головний засіб виробництва і не може бути змінена іншим. Результати виробництва залежать від якості землі, її родючості і розташування.

Територія сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Маяк” знаходиться в Північній частині Дрогобицького району, яка відноситься до зони Західного лісостепу. Територія господарства знаходиться в зоні холодного Поділля. Найхолодніший місяць – січень, найтепліший – липень. Середньорічна температура найхолоднішого місяця –17⁰с, і найтеплішого - 24⁰с. Напрям вітрів – Північно – Західні. Середньорічна кількість опадів 613 мм, найбільша їх кількість випадає в червні-липні.

За характером рельєфу територію ТзОВ “Маяк” можна поділити на дві частини. В північній частині переважають широко-хвилясті форми рельєфу з добре розвиненою водно-ерозійною межею. В південній частині землекористування переважає вузько-хвилястий тип рельєфу, де вузькі водно-роздільні плато переходять в похилі та спадисті схили, які займають переважну частину площі. В зв’язку з таким рельєфом тут дуже добре розвинений поверхневий стік води в період сніготанення і злив. З цього випливає сильно розвинена водна ерозія.

Сума активних температур дозволяє вирощувати всі сільськогосподарські культури, характерні для даної зони, крім кукурудзи та зерна, які в окремі роки не достигають. Дана кліматична зона є

характерною високими лютневими морозами, коли, особливо на горбах, вимерзає озимина, а в літні місяці частими є зливи і град. Клімат залежить від географічного розташування господарства. Щодо кліматичних умов господарства, то слід сказати, що воно розташоване в помірно-континентальному кліматі, який є достатньо вологий.

За своїм Статутом – це сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю є підприємством, утвореним на засадах угоди громадян шляхом об’єднання їх майна та підприємницької діяльності у сільськогосподарському товаристві з метою одержання прибутку.

Центральна садиба сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю знаходиться в селі Макіївка.

Пункти здачі зерна, молока, знаходяться в м. Дрогобичі, Львові. М’ясо приймають Львівські, Тернопільські та Івано-Франківські м’ясокомбінати. Отже, територіальне розміщення товариства говорить про деяку віддаленість його від ринків збуту, але добре сполучення згладжує цю обставину, проте вимагає додаткових витрат на реалізацію продукції.

ТзОВ «Маяк» є юридичною особою яка має свій баланс, власні основні і оборотні фонди, розрахунковий і валютний рахунок, печатку, штамп. Діяльність підприємства здійснюється за рахунок власного та орендованого майна. Трудова діяльність на підприємстві здійснюється на основі трудових договорів та контрактів. Керівництво підприємством здійснює директор. Він організовує роботу господарства і несе за це повну відповідальність. Директор представляє ТзОВ «Маяк» у всіх установах, організаціях, розпоряджається майном та фінансовими засобами, укладає договірні контракти.

Структура управління ТзОВ “Маяк” трьохступенева і відповідає організаційній структурі. Найвищим органом управління ТзОВ “Маяк” є загальні збори членів товариства, які уповноважені вирішувати питання прийняття Статуту товариства та змін до нього.

Вищим органом товариства є збори учасників. Збори учасників товариства скликаються не рідше двох разів на рік. Збори учасників товариства обирають голову товариства, який веде організаційну роботу між зборами, організовує ведення протоколу.

У товаристві з обмеженою відповідальністю “Маяк” існує лінійно–функціональна структура управління при якій: лінійному керівникові в розробці управлінських питань і рішень допомагає спеціальний апарат управління, який складається з функціональних підрозділів. Ці підрозділи проводять свої рішення через вищого керівника або прямо до виконавців.

Рис. 1. Схема структури управління в ТзОВ “Маяк”

В рослинництві і тваринництві є спеціалізований механізм управління. Основний орган управління рослинництвом є агрономічна служба, що формується з обліком спеціалізації господарства, набору сільськогосподарських культур, організаційних і управлінських структур підприємств. Основним органом управління в тваринництві є зооінженерна і ветеринарна служби. Вони формуються з врахуванням спеціалізації господарства, видів поголів’я, організаційних і управлінських структур підприємства.

Важливою умовою ефективного управління є добра обізнаність керівника і спеціалістів з основами підприємництва, господарювання, правовими відносинами, а також загальної і соціальної психології особистості для керівництва колективом.

Економічний механізм являється економічним елементом господарського механізму. Він включає економічні стимули та важелі. Стимули поділяються на економічні стимули виробництва, тобто ціни, податки, плата за фонди та матеріальні стимули праці такі як тарифна система оплати праці, система преміювання.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Маяк“ – багатогалузеве господарство. Головна галузь у сільськогосподарському виробництві характеризується найбільшою питомою вагою у валовій і товарній продукції, забезпечує більшу частину доходів. Отже, одним з основних показників визначення спеціалізації є структура товарної продукції. За допомогою якої визначимо виробничий напрям діяльності підприємства.

Виробництво в ТзОВ “Маяк” включає дві основні галузі – рослинництво і тваринництво та підсобні промислові підприємства: пилорама, млин, пекарня, обслуговуючі та допоміжні служби і виробництва. Виробничими одиницями господарства є: ферма, свиноферма, ремонтна бригада, ремонтна майстерня, автопарк, будівельна бригада, млин, пекарня, пилорама.

Спеціалізація відображає суспільний поділ праці у виробництві продукції між окремими галузями, підприємствами та в середині їх. Це виявляється в тому, що окремі підприємства постачають населенню певні види сільськогосподарської продукції. Спеціалізацію в окремих господарствах визначають головні галузі для розвитку яких тут склалися найсприятливіші природні і економічні умови, або якщо така спеціалізація зумовлена народногосподарськими потребами виробництва відповідних видів продукції. У цілому ж спеціалізація передбачає доцільне поєднання головних, додаткових і підсобних галузей, які б створили найвигідніший господарський комплекс.

Таблиця 2.1.

Структура товарної продукції в ТзОВ “Маяк”.

Вид продукції	Р о к и			В середньому за 3 роки
	2005	2006	2007	Тис.грн	Струк- тура, %
Зернові і зернобобові Цукрові буряки Картопля Інша продукція рослинництва	120 31 1 2,6	94,8 55,9 - 2,5	218,7 34,9 - -	144,5 40,6 0,5 1,7	38,8 12,4 0,2 0,5
Разом по рослинництву	160,6	156,2	232,7	183,1	55,9
Жива маса ВРХ Молоко Інша продукція тваринництва	6 15 0,2	18 7,8 0,2	28,4 13,5 -	17,4 12,1 0,1	5,3 3,7 0,03
Разом по тваринництву	43,7	26,3	42,0	112	34,2
Всього по господарству	293,4	281,4	406,2	327	100

Основним в даній таблиці є те, що найбільш питому вагу у структурі реалізованої продукції за досліджуваний період, мають зернові культури часка, яких становить 38,8 % та цукровий буряк – 12,4% по рослинництву і 5,3 % жива маса ВРХ по тваринництву. Отже, можна зробити висновок, що спеціалізація ТзОВ “Маяк” є зерно-цукрового напрямку з розвиненим м’ясним скотарством.

Розмір підприємства можна проаналізувати за допомогою основних і допоміжних факторів. Проведемо розгляд аспекту розміру підприємств, використовуючи диференційовану систему показників.

Аналіз даних цієї таблиці дозволяє зробити такі висновки: виробництво валової продукції сільського господарства 2005 - 2007рр. знижується на 34,4 тис. грн. Середньорічна кількість працівників постійно знижується, особливо зайнятих в сільському господарстві, виробництві, що пов’язано із затримкою заробітної плати та скороченням обсягів виробництва. Скорочується також розмір валового доходу, який у 2005р. складав 170,7 тис. грн., а у 2007р. лише 118,0 тис. грн. Також спадає питома вага фонду оплати праці на 17,7 тис. грн. у валовому доході. Прибуток у 2005р. перетворився на збиток для 2007р.

Таблиця 2.2.

Аналіз розмірів ТзОВ “Маяк”.

Показники	Р о к и		Відхилення (+;-)
	2005	2007
1. Валова продукція с/г в співставних цінах 2000р. тис. грн.	215,8	181,4	- 34,4
2. Середньорічна кількість робітників, зайнятих в с/г, чол.	121,0	93	- 28
3. Валовий доход, тис. грн.	170,7	118,0	- 52,7
4. Середньорічна вартість основних фондів, тис. грн.	310	464	154
5. Фонд оплати праці, тис. грн.	143,2	125,5	- 17,7
6. С/г угіддя, га	1035,2	1035	- 0,2

Розміри підприємства повніше відображають обсяги новоствореної продукції – валового доходу. Розмір підприємства розглянемо в нижче показаній таблиці.

Таблиця 2.3.

Розмір ТзОВ ”Маяк” та показники його господарської діяльності.

Показники	Р о к и			Відхилення (+ / -)
	2005	2006	2007
1. Площа с/г угідь, га	1273,2	1253,9	1035,2	- 238
2. Площа ріллі, га	117,1	1097,8	916,4	- 200,7
3. Середньорічна чисельність робітників, чол.	165	162	121	- 44
4. Площа ріллі на 1 працівника, га	6,7	6,7	7,5	0,8
5. Середньорічна вартість основних виробничих фондів	1788,2	1901	310- 1478,
6. Виробництво валової продукції всього, тис. грн. - на 1 га с/г угідь, тис. грн. - на 1 середньорічного працівника, грн.	403,6 316,9 2446	220,4 200,7 1360,5	215,8 208,4 1783,5	-187,8 -108,5 - 662,5
7. Виробництво товарної продукції всього, тис. грн.	293,4	281,4	406,2	112,8
8.Валовий дохід всього, тис. грн. на 1 га с/г угідь, грн. на 1 середньорічного працівника, грн.	11,9 9,4 72,1	24,2 19,2 149,3	170,7 164,8 1361,9	198,8 155,4 1289,8

На підставі даних таблиці можна сказати, що в ТзОВ “Маяк” виробництво валової продукції зменшилося на 187, 8 тис. грн. у 2007р. порівняно з 2005 роком. Збільшилось виробництво товарної продукції на 112,8 тис. грн., а також зріс валовий дохід на 158,8 тис. грн.

З даних звіту видно, що товариство має порівняно із попередніми роками ще більшу тенденцію до збитковості. Скоротилася площа сільськогосподарських угідь, зменшилась кількість працівників.

Спеціалізація – це процес суспільного нормування праці, який характеризує розвиток окремих галузей виробництва відповідно до природних, економічних умов. Вона сприяє збільшенню виробництва продукції з одиниці площі, підвищення рівня товарності, зниження собівартості, підвищення рентабельності.

Основними завданнями спеціалізації є :

• оцінка рівня розвитку всіх галузей підприємства ;

• встановити, на скільки ці галузі забезпечують ефективне використання природних, економічних та технічних умов.

Основними показниками, за якими аналізують рівень спеціалізації є : склад і структура валової продукції та матеріальні і трудові затрати на виробництво окремих видів продукції.

Основною з умов діяльності підприємства на організаційно економічному рівні є його спеціалізація. Спеціалізацію господарства визначимо в нижче наведеній таблиці.

Важливим кроком є визначення індивідуальних трудових внесків працівників ТзОВ “Маяк”, які мають право на отримання майнового паю. Після закінчення підрахунків списки членів колективного сільськогосподарського підприємства з визначеними майновими паями оприлюднилися щоб всі могли ознайомитись з результатами паювання. Після врегулювання всіх спірних питань результати паювання затвердилися Загальними зборами членів господарства.

На підтвердження результатів паювання господарство видало кожному члену колективного сільськогосподарського підприємства майновий сертифікат або пайову книжку із зазначенням дати проведеного паювання майна, розміру індивідуального майнового паю в грошовому виразі і частки у майні господарства у відсотках. Майнові сертифікати або пайові книжки є виключно внутрішніми документами господарства, тому форма їх може бути вільною. Вони підписуються керівником або керівником і головним бухгалтером колективного сільськогосподарського підприємства.

Види господарської відповідальності розрізняються залежно від видів господарських правопорушень, і санкцій встановлених за ці правопорушення, це – відшкодування збитків, штрафні санкції, оперативно-господарські санкції.

Відшкодування збитків як вид діяльності чітко-визначене законом. В першу чергу визначені юридичні підстави його застосування. В разі невиконання або неналежного виконання зобов’язання боржником від зобов’язаний відшкодувати кредиторові завдані ним збитки.

Даний вид відповідальності застосовується як майнова санкція:

• у відносинах купівлі-продажу;

• у відносинах поставки;

• при перевезенні вантажів;

• згідно з договором підряду на капітальне будівництво.

У договорі між замовником і підрядником обумовлюють обсяг виробленої продукції, її якість, терміни виробництва, закріплення необхідних виробничих засобів, своєчасне подання за нормативами матеріально-грошових ресурсів, матеріальне стимулювання залежно від результатів виробництва.

Договірні зобов’язання підрядника не повинні бути надмірними інакше вони обмежуватимуть його виробничо-господарську самостійність, а вона є основоположним принципом госпрозрахункових відносин.

Реформування земельно-майнових відносин в товаристві з обмеженою відповідальністю “Маяк” затверджений Загальними зборами і викладений в Положенні про паювання майна. В господарстві визначились і прийняли рішення щодо:

• методики визначення трудового внеску ;

• календарного періоду обчислення трудових внесків;

• методики розрахунку пайового фонду.

Вибрана методика підрахунку індивідуальних трудових внесків полягає в тому, об врахувати оплату праці кожного члена підприємства за якомога більший період часу. При підрахунку трудового внеску за такою методикою індивідуальний майновий пай залежить від розміру оплати праці та фактично відпрацьованих років в господарстві кожним членом підприємства.

Процедура проведення розрахунків за цією методикою полягає в тому, що було визначено календарний період для розрахунку трудових внесків; спеціалісти господарства вибирали з архівних даних відомості про стаж та розмір оплати праці всіх працівників за календарний період; проводилися розрахунки з обчислення індивідуальних трудових внесків проводилися розрахунки з визначення пайового фонду; проводилися розрахунки з обчислення індивідуальних майнових паїв.

Джерелом інформації про оплату праці членів товариства є “Книга обліку трудового стажу і заробітку колгоспників” або розрахунково – платіжні відомості.

При довгому періоді обрахунку трудового внеску оплата праці за весь період підлягає коригуванню на зміну економічних умов господарювання, для чого дані про оплату праці розбиваються на три періоди: оплата праці за 1946 – 1965 роки; оплата праці за 1966 – 1990 роки; оплата праці з 1991 – до дати розрахунку.

Соціально-психологічний механізм управління здійснюється шляхом створення економічних умов, що спонукають працівників і трудові колективи діяти у потрібному напрямі і добиватися розв’язання поставлених перед тим завдань. Перебудова цього механізму пов’язана з реалізацією системи заходів спрямованих на розширення ініціативи трудового колективу ТзОВ “Маяк”.

За допомогою методів в управлінні забезпечується організаційний вплив управляючою системою чи окремого керівника. На об’єкт управління визначаються умови кругообігу фондів, час виробництва. Соціально-психологічний механізм управління впливає на процес суспільного відтворення за допомогою економічних методів, тобто сукупності прийомів впливу на інтереси людей, а через них на матеріальне виробництво на досягнення мети.

Аналіз основних засобів полягає у вивченні їх динаміки та зміни структури визначенні рівня забезпеченості господарства основними засобами та ефективності їх використання. Розглянемо динаміку основних фондів рослинництва в ТзОВ “Маяк”.

Таблиця 2.4.

Динаміка основних фондів рослинництва в ТзОВ “Маяк”

Показник	Р о к и
	2005	2007	2007 в % до 2005
Середньорічна вартість основних виробничих фондів, тис. грн.	1788,2	316,0	17,3
Виробництво валової продукції всього, тис. грн. В т.ч. – рослинництво	403,6 303,7	215,8 185,9	53,5 61,2
Наявність с/г угідь, га В т.ч. – ріллі, га	1273,2 1117,1	1035,2 916,4	81,3 82,1
Середньорічна чисельність працівників, особи В т.ч. – рослинництво	165 123	121 85	73,3 69,1
Припадає на 1 га с/г угідь: ОВФ, грн. Валової продукції всього, грн. Валової продукції рослинництва, грн.	1404,5 317,0 238,5	299,5 208,5 179,6	21,4 65,3 75,3
Припадає на середньорічного працівника рослинництва: валової продукції рослинництва, грн. с/г угідь, га	2469,1 10,3	2187,1 12,2	88,6 118,4
Фондовіддача, тис. грн.	0,16	0,59	354,4
Фондомісткість, тис. грн.	5,8	1,6	27,6

Аналіз таблиці свідчить про те, що протягом 2005 – 2007 років середньорічна вартість основних виробничих фондів знизилась на 82,7 %. Середньорічна чисельність працівників у 2007 році порівняно з 2005 також зменшилась на 26,7 %, а в рослинництві – на 30,9 %.

В ТзОВ “Маяк” значно менше припадає на середньорічного працівника рослинництва валової продукції рослинництва, проте збільшилось сільськогосподарських угідь на 18,4 %. Фондовіддача зросла на 254,4 % при зниженні фондомісткості рослинництва на 71,4 % .

В ТзОВ “Маяк” у соціально-психологічному механізмі управління використовують сукупність економічних важелів, які дають змогу на різних рівнях, доступно, активно впливати на виробництво та його кінцеві результати. Морально-психологічні якості працівників зумовлюють певний тип поведінки і різне ставлення до нього з боку працівників. У процесі виробництва люди спілкуються, обмінюються досвідом, виявляють взаємну повагу або неприязнь. Ця форма безпосереднього спілкування має соціально-психологічний характер і не є виробничими відносинами.

Рослинництво є комплексною основною галуззю сільського господарства. Її продукція становить більше половини валового виробництва продукції сільськогосподарського виробництва. Від інтенсивності її розвитку залежить забезпечення населення продуктами харчування і промисловості сировиною. Галузь рослинництва є визначальною у розвитку інших галузей, особливо тваринництва, оскільки кормова база останнього створюється переважно в цій галузі. У ТзОВ «Маяк» основними галузями рослинництва є зерновиробництво і буряківництво.

Правильне і раціональне використання всіх земель, їх охорона і всемірне підвищення родючості ґрунтів є загальнонародним завданням. Розрізняють повноту, характер і рівень ефективного використання земель. Повнота визначається ступенем залучення земель у сільськогосподарський оборот; про характер використання свідчать склад земель за видами угідь, структура посівних площ, господарський стан земель; ефективність використання земельних угідь зумовлена оцінкою родючості земель і встановленням рівня виробництва, а останній – виходом продукції на одиницю земельної площі. Раціональне і ефективне використання земельних угідь у господарстві можливе при глибокому вивченні всіх ґрунтів, які поширені на його території. На основі матеріалів ґрунтового обстеження складають ґрунтові карти, картограми , нариси та пояснювальні записки до них.

Основним елементом вдосконалення структури посівних площ є сівозміна. Сівозміна – науково – обґрунтований і чітко виражений порядок чергування культур у часі і просторі. Чергування культур має забезпечити раціональне використання землі і підвищення родючості ґрунтів, зростання врожайності сільськогосподарських культур, виконання державних замовлень. Сівозміни поділяються на чотири види: польові, спеціальні, кормові і комплексні.

Польові сівозміни діляться на зернові, бурякові, льонарські та інші. Головне їх призначення – виробництво зернових і технічних культур.

Таблиця 2.5.

Динаміка землекористування у ТзОВ “Маяк “.

Показники	2005		2007		Відхилення (+), (-) га.
	Га	%	Га	%
Загальна земельна площа в т.ч.	1426	100	1067	100	-359
С/г угіддя	1273	89,2	1035	97	-238
З них рілля	1117	87,7	916	86	-201
Сінокоси	36,2	3,2	38	3,5	+1,8
Пасовища	72,6	5	80	7,5	+7,4

Як видно з даних таблиці структура сільськогосподарських угідь в господарстві характеризується відносно невисокою розораністю, так як рілля займає 67,7%. В середньому по Львівській області цей показник становить 84,2%.

Аналіз динаміки землекористування показує, що за минулих 3 роки ніяких суттєвих змін у структурі сільськогосподарських угідь не відбулося. Площа сільськогосподарських угідь зменшилась на 238 га, площа ріллі на 201 га. Але таке зменшення площі супроводжується вимушеним кроком для захисту ґрунтів від ерозії.