4. Соціальна мобільність та її види.

Під соціальною мобільністю розуміють рух індивідів між різними соціальними позиціями, тобто перехід від однієї групи до іншої. Класиком теорії соціальної мобільності вважають російсько-американського вченого П. Сорокіна, котрий запровадив відповідний термін у науковий обіг.

У сучасній науці розрізняють два види соціальної мобіль­ності:

• горизонтальна - передбачає перехід індивідів з однієї соціальної групи до іншої без зміни соціального статусу;

• вертикальна — передбачає перехід індивіда з однієї групи до іншої зі зміною соціального статусу.

У свою чергу, вертикальна мобільність може бути висхід­ною, коли індивід збільшує свої доходи, підвищує освіту, здобуває владу, визнання, престиж, статус, отже, здійснює соціальний підйом і є мобільним угору, та нисхідною (спадною), коли індивід втрачає у власності, владі, визнанні, статусі, здійснює соціальний спуск, зазнає деградації та є мобільним донизу.

Практичні завдання (виконати до 14.02.15)

Теоретичні питання:

1. Поняття аномії. Чи притаманне дане явище нашому суспільству і чому?

(1 бал)

2. Найважливіші соціальні інститути сучасного українського суспільства (перечислити).

(1 бал)

Завдання 3. Дізнавшись, що таке соціальна мобільність, проаналізуйте, до якого виду соціальної мобільності можна віднести той чи інший соціальний процес:

а) студент, відчуваючи дискомфорт у групі, переходить з дозволу деканату в іншу групу;

б) студент, отримавши три двійки на іспитах, відраховується із університету;

в) студент за відмінне навчання та активну громадську діяльність відзначається іменною стипендією і обирається до ради університету;

г) студент, працюючи офіціантом у вільний від навчання час, переходить на роботу до іншого ресторану, бо він знаходиться ближче до його місця проживання;

д) студент випускного курсу, який працює у вільний від навчання час за плаваючим графіком на одній із фірм менеджером-стажером, після отримання диплома спеціаліста був зарахований у цій фірмі на посаду менеджера;

е) студент випускного курсу за результатами рейтингу серед 28 студентів упродовж усього терміну навчання отримує сімнадцятий рейтинг, через це позбавляється права вступу до магістратури, про яку мріяв на першому курсі.

(1 бал)

Завдання 4. Визначте три головні функції, які властиві всім соціальним інститутам без винятку. Розподіліть, які з нижченаведених функцій належать окремим соціальним інститутам, впишіть їх у нижчеподану табличку:

1) функція політичної соціалізації;

2) функція професійної соціалізації;

3)функція задоволення конкретних потреб людей;

4) функція науково-дослідна;

5)функція підтримки та розвитку суспільного поділу праці;

6) функція соціального управління;

7) функція підсилення стимулів до праці;

8) репродуктивна функція;

9) генетична функція;

10) функція соціального контролю;

11) світоглядна функція;

12) ілюзорно-компенсаторна функція;

13) ціннісно-нормативна функція;

14) виховна функція;

15) господарсько-побутова функція.

Для всіх соціальних інститутів
Соціальний інститут політики
Соціальний інститут економіки
Соціальний інститут сім’ї
Соціальний інститут культури і освіти
Соціальний інститут релігії

(1 бал)

Завдання 5. Індивідуальне творче завдання.

Американські соціологи П. Бергер і Т. Лукман найважливішою умовою формування соціального інституту називали необхідність його легітимації, тобто «пояснення» і «виправдання» його існування для нових поколінь.

Наведіть відомі вам пояснення (почуті від батьків, бабусь, з телебачення, газет, вчителів, друзів…), що виправдовують і доводять необхідність наведених нижче позицій:

а) затвердження національних свят;

б) виборів депутатів;

в) збереження інституту президентства;

г) отримання вищої освіти;

д) реєстрації шлюбу;

е) дотримання черги в крамниці;

є) перехід пішохода в зазначеному місці;

ж) придбання квитка в громадському транспорті.

(2 бали)

Інформаційні джерела:

1. Білоус В.С. Соціологія у визначеннях, поясненнях, схемах, таблицях: Навч. посіб. — К.: КНЕУ, 2002. — 140 с.

2. Бєляк Л. Людина і влада. —2001. — № 4.

3. Витренко Н.М. Социальная инфраструктура Украины: оценка уровня и перспектив развития. — К.: Наукова думка, 1993. — 143 с.

4. Волков Ю.Г., Мостовая И.В. Социология: Учеб. для вузов. —М.: Гардарика, 1998. — 432 с.

5. Джери Дэвид, Джери Джулия. Большой толковый социологический словарь. — М.: Вече; АСТ, 1999. — Т. 1. — 544 с.; Т. 2. — 528 с.

6. Казаринова Н.В. и др. Практикум по социологии: Учебн. пос. /Н.В. Казаринова, О.Г. Филатова, А.Е. Хренов. — М. — NOTA BENE,2000. — 272 с.