1.5. Види відповідальності за порушення законодавства про охорону праці

За порушення законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці, створення перешкод у діяльності посадових осіб органів державного нагляду за охороною праці, а також представників профспілок, їх організацій та об'єднань винні особи притягаються до дисциплінарної, адміністративної, матеріальної, кримінальної відповідальності згідно із законом.

Максимальний розмір штрафу не може перевищувати п'яти відсотків місячного фонду заробітної плати юридичної чи фізичної особи, яка відповідно до законодавства використовує найману працю.

Несплата юридичними чи фізичними особами, які відповідно до законодавства використовують найману працю, штрафу тягне за собою нарахування на суму штрафу пені у розмірі двох відсотків за кожний день прострочення.

Застосування штрафних санкцій до посадових осіб і працівників за порушення законів та інших нормативно-правових актів з охорони праці здійснюється відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення (80731-10, 80732-10). Особи, на яких накладено штраф, вносять його в касу підприємства за місцем роботи.

Рішення про стягнення штрафу може бути оскаржено в місячний строк у судовому порядку.

Кошти від застосування штрафних санкцій до юридичних чи фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, посадових осіб і працівників, визначених цією статтею, зараховуються до Державного бюджету України.

Тема 2. Умови праці на підприємствах за показниками шкідливості й небезпечності факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу

2.1. Шкідливі та небезпечні виробничі фактори. Класифікація шкідливих та небезпечних факторів

Відповідно до ГОСТ 12.0.003-74 "ССБТ. Опасные и вредные производственные факторы. Классификация" розрізняють небезпечні та шкідливі фактори.

Під небезпечним розуміють фактор, дія якого за певних умов призводить до травми, іншого різкого погіршення здоров’я або смерті.

Шкідливим фактором є такий, дія якого за певних умов призводить до втомлюваності, зниження працездатності, а можливі зміни функціонального стану організму відновлюються за час регламентованого відпочинку або до початку наступної зміни і не чинять несприятливого впливу на стан здоров'я працюючих і їх потомство в найближчому та віддаленому періоді.

Між небезпечним та шкідливим факторами немає принципової різниці. Один і той самий фактор залежно від величини та часу дії може бути небезпечним або шкідливим. Небезпечними та шкідливими факторами можуть бути предмети, засоби, продукти праці, технології, дії, природно-кліматичне середовище (грози, повені, флора, фауна), люди тощо.

Небезпечні та шкідливі фактори характеризуються ймовірністю появи, часом існування або дії на людину, розмірами зони дії, потенціалом та якістю.

Потенціал фактора визначається з кількісного боку, наприклад: рівень шуму, напруга електричного струму, гранично-допустимий рівень газу в повітрі виробничого приміщення тощо.

Гранично допустимий рівень фактора (ГДР) – рівень фактора, який при щоденній (крім вихідних днів) праці протягом 8 годин або іншого часу, але не більше 40 години на тиждень, протягом усього трудового стажу не може спричинити захворювань або відхилень у стані здоров’я, що виявляються сучасними методами досліджень, в процесі роботи або у віддалені строки життя даного чи наступних поколінь.

Якість фактора відображає його специфічні особливості, що впливають на організм людини, наприклад: дисперсність пилу, частотний склад шуму, вид електричного струму.

Простір, в якому постійно діють або періодично виникають небезпечні і шкідливі виробничі фактори, називають небезпечною зоною.

Небезпечні і шкідливі виробничі фактори (чинники) згідно з ГОСТ 12.0.003-74 "ССБТ. Опасные и вредные производственные факторы. Классификация" поділяються на такі групи:

фізичні (рухомі машини і механізми, вироби, падаючі предмети, підвищене або понижене значення температури, відносної вологості, швидкості руху повітря, іонізації повітря, барометричного тиску, підвищені рівні шуму, вібрації, іонізуючих, лазерних, електромагнітних інфрачервоних, світлових, ультрафіолетових випромінювань, електричного струму, гострі краї обладнання, робота на висоті тощо);

хімічні (хімічні речовини);

біологічні (бактерії, віруси, гриби);

психофізіологічні (фізичні перевантаження - статичні, динамічні та нервово-психічні перевантаження - розумове перевантаження, перенапруження аналізаторів, монотонність праці, емоційні перевантаження).