4.4. Види електромагнітних випромінювань, їх джерела, нормування та засоби захисту від їх негативного впливу

На промислових підприємствах масово застосовуються обладнання та машини для друку і виготовлення поліграфічної продукції, високочастотне обладнання для виготовлення палітурок, персональні комп’ютери, радіотелефони, мобільні телефони тощо, які являються джерелом електромагнітного випромінювання (ЕМВ) різних частот : звукових, високочастотних, дуже високих, надвисоких і надмірно високих, оптичного, інфрачервоного і ультрафіолетового (УФ) діапазону. Робота персоналу по обслуговуванню обладнання, а також осіб, які знаходяться поруч з обладнанням, пов’язана з негативним впливом цього випромінювання на організм людини, тому потребує спеціального захисту.

Електромагнітне поле (ЕМП) характеризується векторами напруженості електричної (Е, В/м) і магнітної складової (Н, А/м), а також частотою (f, Гц).

При малих частотах, у тому числі промисловій частоті f=50 Гц, що характерно для більшості обладнання промислових підприємств, електричне і магнітне поле не зв’язані. Тому їх можна розглядати окремо, як і дію, яку вони викликають у біологічному об’єкті.

У будь-якій точці ЕМП на f=50 Гц енергія магнітного поля, що поглинається тілом людини, приблизно в 50 разів менша енергії електричного поля, яка поглинається ним.

Негативна дія на організм людини ЕМП в електроустаткуванні промислової частоти в основному обумовлена електричним полем. Електричне поле діє на різні відділи нервової системи, структури головного і спинного мозку і призводить до порушення регуляції фізіологічних функцій організму.

Негативні зміни викликає в основному індукований в тілі людини струм. Механізм дії полягає в поляризації атомів і молекул тіла людини в електричному полі, іонізації (появі іонів, що спонукають виникнення індукованого струму), і як наслідок – нагрівання тканин тіла. Тепловий ефект тим більший, чим більша напруга і час дії.

Поряд з біологічною дією електричне поле обусловлює виникнення розрядів між людиною і металевим предметом, який має інший, ніж у людини потенціал.

Якщо обладнання (персональні комп’ютери, мобільні телефони, ВЧ обладнання для виготовлення палітурок) генерує частоти, які значно перевищують промислову частоту(кГц, МГц), то крім електричної складової ЕМП на людину негативно впливає і магнітна складова. Механізм її дії аналогічний дії магнітної складової ЕМП.

Унаслідок довгого перебування в зоні ЕМП у людини настає передчасна втомлюваність, сонливість або порушення сну, головні болі, розлад нервової системи. При систематичному опроміненні спостерігається зміна кров’яного тиску, порушення серцево-судинної системи, сповільнення пульсу, нервово-психічні захворювання, трофічні явища (випадання волосся, ламкість нігтів).

У діапазоні промислової частоти нормується напруженість електричного поля (Е). У діапазоні частот 60 кГц - 300 МГц нормується як напруженість електричного поля (Е), так і напруженість магнітного поля (Н). У діапазоні частот 300 МГц – 300 ГГц нормується поверхнева густина потоку енергії (ПГЕ).

Гранично допустимі значення Е і Н на робочих місцях визначають виходячи з допустимого енергетичного навантаження і часу дії.

Згідно ГОСТ 12.1.002-75 опромінення електричним полем регламентується як за величиною напруженості, так і за часом дії. Граничнодопустима величина напруженості ЕМП за електричною складовою становить 5 кВ/м. при такій напруженості людина може знаходитись необмежену кількість часу. При Е=5-10 кВ/м – 3 години, при Е=10-15 кВ/м – 0,5 години. Кожні півроку проводять заміри напруженості електричного поля.

До заходів захисту працюючих на промислових підприємствах відносять:

обмеження перебування в зоні дії ЕМП;

захист відстанню між випромінювачем і обслуговуючим персоналом;

зменшення потужності випромінювання за рахунок використання спеціальних пристроїв: поглиначів потужності (еквівалент навантаження);

екранування джерел випромінювання (заземлені екрани з металевих листів або сіток у вигляді замкнутих камер і кожухів) ;

засоби індивідуального захисту (халати і комбінезони з металізованої тканини з виводом на заземлення, захисні окуляри марки ЗП5-90.

Ультрафіолетові випромінювання, їх джерела, нормування і захист від негативного впливу

Ультрафіолетові випромінювання (УФВ) за способом генерації належать до теплової частини випромінювання, а за дією подібне до іонізуючого випромінювання.

Джерелами УФВ на промислових підприємствах є обладнання для виготовлення фото полімерних форм, копіювання при виготовленні форм офсетного друку, копіювання на пігментний папір при виготовленні форм глибокого, трафаретного та флексографічного друку, в брошурувально- палітурному цеху.

УФВ поглинаються верхніми шарами шкіри людини. При цьому відбуваються хімічні зміни молекул біополімерів – як зміни форми і розмірів, так і часткова загибель клітин.

УФВ високої інтенсивності викликає дерматити з дифузійною екземою, можуть привести до утворення ракових пухлин.

Нормування УФВ ведеться з урахуванням довжини хвилі (діапазони А, B, C довжин хвиль l, нм) і густини потоку енергії (Вт/ м²). Для зони А (400-320 нм) густина дорівнює 10 Вт/ м²; для зони B (320-280 нм) – 0,05 Вт/ м²; для зони С (280-200 нм) – 0,001 Вт/ м².

УФВ зони А має слабку біологічну дію, переважно флуоресценцію. УФВ зони В викликає зміни в шкірі і крові, нервовій системі, кровотворенні та інше. УФВ зони С руйнують біологічні клітини, оскільки вони мають бактерицидну дію і викликають коагуляцію білків.

До основних заходів захисту від УФВ на промислових підприємствах відносяться:

екранування джерел випромінювання різними матеріалами і світофільтрами;

індивідуальний захист – очі захищають окулярами або щитками із склом – світофільтром, для захисту шкіри використовують мазі (наприклад, салол), спецодяг із бавовняних і суконних тканин, руки захищають рукавицями.