Синдром хронічного болю

Актуальність проблеми:

“Біль для людини завжди був страшнішим за саму смерть”

(Альберт Швейцар)

Актуальність теми .Біль є типовою проблемою для паліативних хворих – як при веденні хвороби на пізній стадії, так і при інших гострих чи хронічних станах, тому хронічний біль потрібно навчитися тамувати правильно, для того, щоб полегшити страждання пацієнта і покращити його рівень життя.

Біль це фізичний симптом, якого більше за все бояться як хворі, так і їхні родини.

• Кожна людина в своєму житті відчуває біль.

• Він виконує сигнальну функцію.

• Але коли біль, зі «сторожового собаки» перетворюється на «скаженого пса» – це є загрозою для життя людини.

Більшість хворих страждають від болю. Належне оцінювання з боку кваліфікованого лікаря, а особливо за підтримки міждисциплінарної команди, може суттєво втамувати біль.

Дані вказують: якщо розпочати знеболення раніше, то біль не буде таким гострим. У нашому хоспісі працюють над цим питанням.

Біль – це неприємне сенсорне й емоційне переживання, пов'язане з дійсним або можливим ушкодженням тканин

Причини болю ( у хворих із злоякісними пухлинами)

1. здавлення корінців

2. ураження кісток

3. проростання пухлини у м’які тканини

4. залучення до процесу внутрішніх органів

5. підвищення внутрішньочерепного тиску

6. м’язовий спазм, зумовлений болем і ураженням кісток

7. поширення пухлини в за очеревинний простір

Причини болю (чи посилення його):

1. шум

2. переохолодження

3. безсоння

4. депресія і страх

5. спрага

6. інфекції

7. недостатнє харчування

Для хворих із хронічним болем характерні:

• тривалий анамнез болю, понад 6 міс.;

• багаторазові і невдалі спроби лікування;

• часті зміни медичних працівників;

• труднощі з ліками;

• можливі операції;

• альгогенні психосиндроми;

• психосоціальні наслідки.

Фізіологічна роль болю

• біль – одна з головних причин звернення по медичну допомогу;

• біль – симптом багатьох захворювань і дій зовнішніх пошкоджувальних чинників;

• біль – біологічний механізм захисту;

• біль – сигнал запобігання небезпеці для здоров’я і життя;

• біль, має об'єктивні і суб'єктивні компоненти;

• біль, який відчуває людина, не має об'єктивних методів виміру.

Ноцицептивний біль

• Це біль, який виникає в результаті дії на організм ноцицептивних чинників або ослаблення протибольової системи.

• Передається нервовими шляхами

• Очевидне ураження тканин

• Контроль

• Опіоїди

• Ад’ювантні засоби/ко-анальгетики

Нейропатичний біль

Є проявом порушення функції центральних структур проведення больових імпульсів і супроводжується сенсорною дисфункцією, парестезіями і алодинією.

• Біль може бути сильнішим, ніж травма, що фізично спостерігається

• Описується як пекучий, поколюючий, стріляючий, колючий, електричний

• Контроль

• Опіоїди

• Часто необхідні ад’ювантні засоби/ко-анальгетики

Шкала оцінки болю

• Найпростіша описова шкала інтенсивності болю:

• Відсутність болю

• Середній біль

• Стерпний біль

• Сильний біль

• Надто сильний біль

• Нестерпний біль

• Цифрова шкала інтенсивності болю:

• 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

Контроль болю

• Не відкладати контроль болю до закінчення діагностики або лікування захворювання

• Неконтрольований біль - зміни в нервовій системі

• Незворотня шкода, підсилення болю

• Лікувати першопричину

Плацебо

• Деякі лікарі пропагують використання плацебо, аби пересвідчитися у тому, що хворі дійсно відчувають біль.

• В той час 30-70% хворих демонструють певну реакцію, не існує жодних етичних чи наукових підстав для використання плацебо з метою оцінювання чи лікування болю.

Шляхи знеболення

• Фармакотерапія – основний спосіб контролю за болем у невиліковних хворих

• дозу анальгетика варто підбирати індивідуально

• краще застосовувати анальгетика перорально

• безсоння варто лікувати активно

• побічні ефекти усувати систематично

• при потребі призначати допоміжні лікарські засоби

• стежити за процесом зменшення болю в конкретного пацієнта

Триступенева «драбина знеболення» за ВООЗ:

Ступінь 3, сильний біль

Морфін Гідроморфон Метадон Леворфанол Фентаніл Оксікодон

Ненаркотичні аналгетики

Ад’юванти

Ступінь 2, помірний біль

Кодеїн Гідрокодон Оксікодон Дигідрокодеїн Трамадол

Ад’юванти

Ступінь 1, слабкий біль

Аспірин (ASA) Ацетамінофен (ACET) Нестероїдні протизапальні засоби

Ад’юванти

Перелік основних наркотичних і ненаркотичних анальгетиків

Міжнародна назва	Форма випуску
Наркотичні анальгетики
Сангезик	Таблетки 0,2 мг
Бупремен	Розч. для ін'єкцій 0,3мг/1мл
Бупренорфін гідрохлорид	Розч. для ін'єкцій 0,3мг/1мл
Кодеїну фосфат	Порошок 15 мг
Морфіну гідрохлорид	Розч. для ін'єкцій 1%/1мл
Омнопон	Розч. для ін'єкцій 2%/1мл
Промедол	Розч. для ін'єкцій 2%/1мл
Фортрал	Таблетки 50 мг
Міжнародна назва	Форма випуску
Антагоністи наркотичних анальгетиків
Налоксон	Розч. для ін'єкцій 0,4мг/1мл
Налорфін	Розч. для ін'єкцій 0,5%
Ненаркотичні анальгетики
Натрію диклофенак	Розч. для ін'єкцій 75мг/3мл
Анальгін	Таблетки 500мг
Кетанов	Розч. для ін'єкцій 30мг/1мл
Кетонал	Розч. для ін'єкцій 100мг/2мл
Парацетамол	Таблетки 500мг
Трамал	Капсули 50мг

Ад’ювантна терапія

• Ад’юванти – препарати різних фармакологічних груп, що за механізмом дії не належать до анальгетиків, але які часто використовуються в комплексній терапії для посилення

анальгезуючого ефекту.

• Психостимулятори

• Антидеприсанти

• Антиконвульсанти

• Кортикостероїди

• Бензодіазепіни

• Нейролептики

Контроль болю нефармакологічними засобами

• Застосування психологічних методик/прийомів

• Когнітивна терапія (релаксація, керована уява, гіпноз)

• Біологічний зворотній зв’язок

• Поведінкова терапія, психотерапія

• Компліментарна терапія

• Масаж

• Мистецтво, музика, аромотерапія

Перешкоди…

• Не надається достатньої важливості

• Погана оцінка стану

• Відсутність знань/інформації

• Страх:

• вироблення залежності

• переносимості

• небажаних побічних ефектів

• Недогляд адміністративно-регуляторних органів

• Пацієнти, що не хочуть повідомляти про больовий синдром

• Пацієнти, що не хочуть приймати ліки

Висновки

• Контроль хронічного болю є важливим компонентом комплексного догляду за паліативними хворими в хоспісі.

• Біль можна адекватно полегшувати у 90% паліативних хворих за умов, якщо терапевтичні підходи в межах діяльності усіх лікарів застосовуються у систематичний спосіб.

• Всебічна і правильна оцінка больового синдрому, дотримання правил та принципів його лікування забезпечують фізичний та психологічний комфорт такого пацієнта, якість його життя.