Науково-теоретична конференція «Актуальні питання паліативної та хоспісної медицини»
05.06.2014р.
М. Дубно
У збірнику представлені матеріали науково-теоретичної конференції «Актуальні питання паліативної та хоспісної медицини».
Висвітлені актуальні проблеми, що стосуються: нормативно-правової основи діяльності закладів хоспісної та паліативної медицини; професійної підготовки кадрів для роботи в галузі паліативної та хоспісної допомоги; медсестринства в паліативні і хоспісній медицині; актуальних питань і організації служби паліативної допомоги вдома; організації роботи з родичами та близькими паліативних хворих; особливостей надання медичної допомоги пацієнтам похилого віку; лікарських засобів в лікуванні хронічного больового синдрому в паліативній та хоспісній допомозі; психологічної безпеки медичного працівника; синдрому професійного вигорання.
Зміст
Роль відділення паліативної медицини у процесі професійної підготовки медичних сестер.
Солодовник О.В., директор КВНЗ «Новоград-Волинський медичний коледж». …………………………………………………………………………..5
Нормативно-правова основа діяльності закладів хоспісної та паліативної медицини.
Драч М.В., циклова комісія гуманітарної та соціально-економічної підготовки КВНЗ «Новоград-Волинський медичний коледж»………………10
Професійна підготовка кадрів для роботи в галузі паліативної та хоспісної допомоги.
Попілевич З.В., циклова комісія викладачів професійної та практичної підготовки дисциплін терапевтичного профілю Кременецького медичного училища імені Арсена Річинського…………………………………………….15
Особливості надання медичної допомоги пацієнтам похилого віку.
Бойко Т.Я., циклова комісія викладачів професійної та практичної підготовки дисциплін терапевтичного профілю Кременецького медичного училища імені Арсена Річинського …………………………………………..20
Медсестринство в паліативні і хоспісній медицині.
Баликіна І.Д., циклова комісія професійно-практичної підготовки №2 КВНЗ «Новоград-Волинський медичний коледж». …………………………………27
Лікарські засоби в лікуванні хронічного больового синдрому в паліативній та хоспісній допомозі.
Гаргуновська І.М., циклова комісія професійно-практичної підготовки №2 КВНЗ «Новоград-Волинський медичний коледж». …………………………32
Психологічна безпека медичного працівника. Синдром професійного вигорання.
Колесник Л.А., циклова комісія природничо-наукової підготовки КВНЗ «Новоград-Волинський медичний коледж». …………………………………41
Актуальні питання і організація служби паліативної допомоги вдома. Показна С.Г., Прокопчук Н.Є., циклова комісія професійно-практичної підготовки №1 КВНЗ «Новоград-Волинський медичний коледж». ………46
Організація роботи з родичами та близькими паліативних хворих. Радченко І.В., циклова комісія професійно-практичної підготовки №2 КВНЗ «Новоград-Волинський медичний коледж». ………………………..56
Етико-деонтологічні особливості спілкування з безнадійно хворими пацієнтами та їхніми родичами.
Мельник О.В., психолог відділення паліативної медицини (хоспіс) ВКНЗ «Дубенський медичний коледж» Рівненської обласної ради …………….61
Проблеми пацієнта в геронтології та геріатрії.
Шпичак В., студент ВКНЗ «Дубенський медичний коледж» Рівненської обласної ради………………………………………………………………..78
Синдром хронічного болю.
Мирончук О., ВКНЗ «Дубенський медичний коледж» Рівненської обласної ради»……………………………………………………………………88
РОЛЬ ВІДДІЛЕННЯ ПАЛІАТИВНОЇ МЕДИЦИНИ У ПРОЦЕСІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МЕДИЧНИХ СЕСТЕР
Солодовник О. В., директор КВНЗ «Новоград-Волинський медичний коледж»
Актуальність проблеми. Оптимальна якість медсестринської освіти має бути забезпечена інтеграцією фахових та педагогічних складових змісту освіти, спрямованого на формування професійних компетенцій. Ідеї неперервності освіти, цілісності професійних, соціальних та педагогічних систем тісно пов’язані з питанням інтеграції теорії з практикою у процесі професійної підготовки медичних сестер.
Практика є складовою професійної підготовки, своєрідним етапом практичної підготовки майбутніх фахівців. Вона виступає як основа розвитку, доповнює та узагальнює теоретичні надбання студентів, забезпечує практичне пізнання закономірностей, принципів професійної діяльності, сприяє оволодінню її методами планування, організації та виконання. Виходячи з розуміння, що готовність до медичної діяльності формується у процесі власне самої діяльності, медична практика може розглядатись і як засіб, і як навчальне середовище формування готовності до педагогічної діяльності, і як можливість саморефлексії у становленні майбутніх фахівців.
Проходження практики студентами медичного коледжу у відділенні паліативної медицини (хоспісі) – це той особливий аспект формування готовності майбутніх медичних спеціалістів до самовдосконалення, який поєднує в собі комплексність професійної підготовки медиків.
Таким чином, медична практика у хоспісі виступає органічною складовою єдиного навчально-виховного процесу, психологічної підготовки майбутнього медика, пов’язуючи теоретичне навчання студента у коледжі з його майбутньою самостійною роботою в медичних установах.
Мета написання статті. Розглянути деякі особливості медичної практики у відділенні паліативної медицини (хоспісі).
Виклад основного матеріалу. Упродовж останніх десятиліть швидкими темпами зростає кількість людей похилого віку, онкологічних хворих, інвалідів, а також пацієнтів молодого віку та дітей з обмеженими прогнозом життя, які страждають через невиліковні захворювання. У результаті все більше людей потребують медичної допомоги, тривалого медико-соціального догляду, адекватного знеболення, морально-психологічної та духовної підтримки.
У таких реаліях підготовка молодших медичних спеціалістів вимагає нового осмислення організації, завдань та місця медичної практики. Сучасні вимоги посилюють акцент на проблемі практичної підготовки молодших медичних спеціалістів. Адже українському суспільству потрібні сучасно освічені, моральні, дійові професіонали, що здатні самостійно приймати відповідальні рішення в ситуації вибору, бути мобільними, динамічними, конструктивними спеціалістами.
Крім того, українська медична галузь перебуває у тривалому процесі реформування, тому систематично проводиться пошук оптимізації практичної підготовки студентів-медиків. Одним із шляхів удосконалення практичної підготовки фахівців є повноцінне використання клінічних баз під час формування готовності майбутніх молодших медичних спеціалістів. Так, на думку І. Булаха, О. Волосовця, Ю. Вороненко та ін., такий підхід має бути пріоритетним напрямом у практичній підготовці студентів-медиків. Цей напрям сприятиме формуванню та поглибленню клінічного мислення майбутнього медика, вмінню комплексно оцінити різноманіття симптоматики клінічної картини та миттєво приймати єдине правильне клінічне рішення [1].
Аналіз навчальних планів з вивчення клінічних дисциплін за спеціальностями 5.12010102 «Сестринська справа» та 5.12010101 «Лікувальна справа» доводить, що значна кількість годин підготовки молодших медичних спеціалістів передбачає питання догляду за хворими та медичною маніпуляційною технікою (практичні заняття 46% від годин навчального плану, самостійна робота – 39% від годин навчального плану). В навчальних планах цих спеціальностей також передбачено вивчення дисциплін «Геронтологія», «Геріатрія», «Паліативна медицина».
Таким чином, проходження практики студентами медичного коледжу в відділенні паліативної медицини (хоспісі) має наукове та навчально-методичне підґрунтя, отже є одним із шляхів професійної підготовки майбутніх молодших медичних спеціалістів.
Допомога у відділенні паліативної медицини (хоспісі) є комплексом медичних, психологічних, соціальних та духовних заходів, спрямованих на покращення якості життя пацієнтів, які мають обмежений прогноз життя, а також членів їх родин. Виходячи з вищевказаного твердження, персонал хоспісу є мультидисциплінарною командою, що складається з лікарів, медсестер, психологів, психотерапевтів, соціальних працівників, із залученням, при потребі, священнослужителів та юристів.
Медична допомога охоплює контроль за станом хворого, знеболювання і симптоматичне лікування. Психологічна допомога спрямована на подолання страху і стресів, яких зазнають хворі та їхнє оточення. Ця допомога важкохворим та їх близьким реалізується у формі індивідуальних бесід, тренінгів, сеансів психотерапії. Соціальна допомога передбачає низку різнопланової підтримки: правове консультування, допомога в оформленні документів, що свідчать про стан хворого, координацію роботи різних спеціалістів, надання ситуативної допомоги, матеріальна підтримка сім’ї хворого, побутові та ритуальні послуги [2].
Саме тому, медична практика у відділенні паліативної медицини (хоспісі) в складі такої команди має всі можливості сформувати компетентного, толерантного, з високими моральними цінностями та здатного до самовдосконалення фахівця.
Розглянемо інші важливі аргументи на користь медичної практики у відділенні паліативної медицини (хоспісу).
Догляд за важкохворими пацієнтами дозволить майбутнім медикам:
усвідомити власні мотиви професійної підготовки (сприятиме кращій вмотивованості у навчанні, осмисленню правильності вибору майбутньої професії);
визначити свої життєві цінності (формувати моральні якості у напрямку виховання милосердя, гуманності, співпереживання, почуття відповідальності та обов’язку опіки над хворими).
Практика у відділенні паліативної медицини (хоспісі) сприятиме підвищенню рівня професійної компетентності.
Майбутні медичні сестри вчитимуться працювати з пацієнтом, проводити його обстеження, встановлювати медсестринські діагнози, розробляти плани догляду і оцінювати ефективність лікування, документуючи кожну власну дію. Студенти матимуть змогу вчитися налагоджувати довірливі стосунки з пацієнтом, обговорювати з ним питання першочерговості, послідовності надання медсестринських послуг, догляду [3].
Вимірювання артеріального тиску, масаж, перев’язки, компреси, ін’єкції та ін. маніпуляційні дії – вдосконалять елементарні медичні навички.
Можливість проведення дослідницьких спостережень та їх аналіз спонукають до самовдосконалення. Майбутні медичні спеціалісти матимуть змогу ведення щоденників спостереження, які дозволяють спостерігати за пацієнтами в динаміці, поглиблено вивчати проблеми невиліковно хворих та шляхи покращення надання паліативної допомоги.
Чергування у палатах, догляд за важкохворими під наглядом лікаря, знайомство з пацієнтами, із заходами щодо догляду – все це формуватиме почуття відповідальності, самоорганізованості та самодисциплінованості, що значно вплине на особистість майбутнього медичного спеціаліста.
Отже, можливість використання відділення паліативної медицини (хоспісу) як бази практики навчального закладу значно поліпшить якість професійної підготовки майбутніх молодших медичних спеціалістів та їх здатність до рефлексії, оскільки зумовлює можливість адекватно діяти у нестандартній ситуації відповідно до моральних та професійних принципів.