3. Стадія творення тексту

Перша операція – формування задуму.

Але повернемося назад. У першій стадії ми говорили зокрема про заявку на тему. І дійшли висновку, що заявка на тему це не що інше, як гіпотеза, як попередня тема.

На базі концепції, отриманої під час вивчення ситуації, виникає бачення майбутнього твору, його задум.

Концепція – це знання про дійсність, плюс її по трактування, ставлення до неї.

Задум – уявний образ майбутнього твору, який включає в себе тему, ідею та принцип його організації („хід”).

Задум – основна ідея твору.

Задум – це та конкретна мета, випрацюванню якої була присвячена початкова стадія творчого акту і яка на завершаючій стадії повинна втілитись у текст.

Друга операція – конкретизація задуму.

Конкретизація задуму передбачає виявлення композиції матеріалу. Кожен журналіст тут працює по-різному. Хтось пише план, хтось розширений план (начерки), інший починає із заголовку чи окремих фраз.

Композиція – це побудова твору, доцільне поєднання всіх його компонентів у художньо-естетичну цілісність, зумовлену логікою зображеного, представленого читачеві світоглядною позицією, естетичним ідеалом, задумом автора, нормами обраного жанру, орієнтацією на адресата.

Композиція – форма побудови твору, яка знаходить свій вияв у смислозначущому співвідношенні окремо взятих його частин.

Третя операція – реалізація задуму.

Під час цієї операції творчого процесу формується структура тексту: конкретний склад фактів і образів; комбінуються методи їх подачі; оформляються текстові елементи – мікро змісти, визначаються їх монтажні зв’язки, уточнюється композиція.

І найголовніше – втілення тексту в слова.

Механізм словотвору часто проходить на рівні підсвідомості. Й прочитавши текст у газеті, а тим паче „до того”, легко побачити в кого чим напхана підсвідомість.

Потрібно пам’ятати, що труднощі під час реалізації задуму різко зростають, коли:

1) недостатній розвиток психологічних якостей особи журналіста: асоціативного мислення, уяви, здатності швидко згортати (компресувати) й розгортати інформацію;

2) бідність загальної ерудиції й тезаурусу;

3) недостатньо точно сформовані зони професійної свідомості (не навчаємось);

4) підібраний матеріал хибує помилками початкової стадії творчого акту.

Продуктом операції „реалізація задуму” є початковий варіант тексту. Тільки ми поставимо крапку й полегшено зітхнемо, наше творіння видається нам найгеніальнішим. Але проходить час – година, день, тиждень – і ми бачимо хиби. Щоб виявити їх і зробити необхідні виправлення, творчий акт журналіста включає в себе четверту операцію – авторське редагування тексту. Тут ідеться про свідому остаточну процедуру творчого процесу.

Перед тим, як поставити остаточну крапку, журналіст повинен відповісти собі на три запитання:

1. Чи сказав я те, що збирався сказати?

2. Чи зробив я це якомога стисліше?

3. Чи написав я якомога простіше?

Завдання для самостійної роботи

1. На прикладі текстів із газет „Культура і життя”, „Літературна Україна”, „День”, „Сумщина”, „Суми і сумчани” визначте, чи сказав автор те, що хотів сказати?, чи зробив це чкомога стисліше?, чи написав якомога простіше?