Тема 1. Етап передачі повідомлень – характеристика груп учасників

План:

1. Групи авторів

2. Групи реципієнтів

1. Групи авторів.

Автор (згідно з Законом України «Про видавничу справу») – це фізична особа, творчою працею якої на основі повідомлення створено авторський оригінал.

Автори класифікуються за різними групами:

1. Групи авторів за типом повідомлень:

• автори образних повідомлень (письменники-митці; або літератори);

• автори понятійних повідомлень (письменники-науковці);

• автори образно-понятійних повідомлень (публіцисти).

В образних (художніх) повідомленнях основним способом опису й пізнання дійсності є художні образи. Їх використання – художня література.

Основний спосіб опису й пізнання дійсності в понятійних повідомленнях – поняття та їх лінгвістичні позначення – терміни. Приклад – наукова література, зокрема технічна.

В образно-понятійних повідомленнях одночасно використовуються і художні образи і поняття. Приклад – газетні матеріали. Різниця між цими авторами в тому, що автори понятійних повідомлень не завжди вміють і можуть готувати образні повідомлення, а талановиті письменники не завжди можуть логічно викладати потрібну понятійну інформацію.

Тож журналісти повинні знати індивідуальні можливості авторів.

2. Групи авторів за ступенем самостійності готування повідомлень:

• автори, які не вміють готувати повідомлення (некваліфіковані автори; автори з образним художнім мисленням, автори, які знають про що писати, але мають низький освітній рівень);

• автори, які не вміють, але з певних причин не можуть готувати повідомлення (громадські діячі, політики);

• автори, які вміють і готують повідомлення (професійні, самостійні автори).

3. Групи авторів за досвідом готування матеріалів:

• автори-початківці;

• автори-ветерани.

4. Групи авторів за майстерністю подання інформації:

- автори-ремісники;

- автори професіонали;

- автори-майстри.

Від досвіду роботи це не залежить.

5. Групи авторів за обсягом тезаурусів (Банк знань, словниковий запас)

Найпростіша класифікація – словниковий запас автора. Чим вищий тезаурус, тим більше тем може охопити автор.

6. Групи авторів за переслідуваною метою.

– ідеалісти – їх мета лише в тому, щоб дати реципієнтам певне задоволення;

– прагматики – їх мета, нав’язати реципієнтам свої установки чи змусити їх до певних дій.

Авторів-ідеалістів можна поділити на тих, хто котрі мають на меті дати реципієнтам:

- естетичне задоволення

- емоційне задоволення

- пізнавальне задоволення

Автори-прагматики, як правило, переслідують або політичні цілі (їхні повідомлення агітаційні чи пропагандистські) або комерційні цілі (реклама)

7. Групи авторів за бажанням отримати фінансову винагороду:

– альтруїсти – не претендують на гонорар

– комерсанти – відверто претендують на гонорар

2. Групи реципієнтів

Реципієнт – це фізична особа, яка через аналізатори (органи сприйняття) послідовно сприймає повідомлення.

Реципієнт повинен знати мову конкретного суспільства, володіти певним тезаурусом. Бажано, щоб реципієнт умів інте5рпретувати повідомлення, тобто здійснювати над ним певні логічні операції.

1. Групи реципієнтів за можливістю сприйняття повідомлень різної синтаксичної складності:

Синтаксична складність повідомлень визначається довжиною слів та довжиною речень, яку реципієнти можуть сприймати.

На цій підставі реципієнтів ділять на групи, які можуть сприймати:

• дуже складні слова і речення;

• складні слова і речення;

• не дуже складні слова й речення;

• звичайні слова і речення;

• легкі слова і речення;

• дуже легкі слова і речення.

2. Групи реципієнтів за рівнем семантичної складності їх тезауруса:

• з дуже складним тезаурусом;

• зі складним тезаурусом;

• з не дуже складним тезаурусом;

• зі звичним тезаурусом;

• з не дуже простим тезаурусом;

• з простим тезаурусом;

• з дуже простим тезаурусом.

При створенні матеріалів ви, в першу чергу, повинні враховувати, що чим вищий освітній рівень передбачуваних реципієнтів, тим повідомлення повинне бути складнішим.

Крім того, існує зв`язок між групами реципієнтів та їхнім віком: старші сприймають складніші повідомлення від молодих. Однак тут слід враховувати освітній рівень.

3. Групи реципієнтів за довільністю сприймання:

• які добровільно сприймають повідомлення і не хочуть припиняти сприймання до завершення повідомлення (читають твори раніше, ніж це передбачено шкільною програмою);

• реципієнти, які вимушено сприймають повідомлення (навчальна програма – студенти. Правила дорожнього руху – водії);

• реципієнти, які випадково сприймають повідомлення, але знають, що в будь-яку хвилину можуть припинити сприйняття (в дорозі газета).

4. Групи реципієнтів за мотивами сприймання:

• реципієнти, які бажають задовольнити емоційні потреби (вірші про кохання);

• реципієнти, які бажають задовольнити естетичні потреби (альбом з репродукціями);

• реципієнти, які бажають задовольнити пізнавальні потреби (новини, погода, спортивні результати);

• реципієнти, які бажають задовольнити навчальні потреби;

• реципієнти, які бажають придбати повідомлення як об`єкт споживання (книги модних авторів, престижні дорогі журнали).

5. Групи реципієнтів за рівнем знань структури повідомлень:

• реципієнти, які можуть сприймати лише найпростішу композицію без будь-якого апарату видання;

• реципієнти, які можуть сприймати композицію середнього ступеня складності й невеликого обсягу, достатньо простий апарат видання;

• реципієнти, які можуть сприймати повідомлення будь-якої композиційної складності з максимально складним апаратом видання.

Композиція – побудова твору, доцільне поєднання всіх його компонентів у художньо-естетичну цілісність.

6. Групи реципієнтів за професійним рівнем. Враховуючи рівень знань галузевої термінології реципієнтів можна поділити на три групи:

• реципієнтів, які не є спеціалістами в описуваній галузі знань;

• реципієнти, які спеціалістами в описуваній галузі знань;

• реципієнти, які є експертами в описуваній галузі знань.

7. Інші групи реципієнтів.

До таких належать групи реципієнтів класифіковані:

• за статтю;

• за жанром повідомлень, якому надають перевагу;

• за джерелом отримання інформації;

• за розміром заробітку;

• за політичними чи релігій ними вподобаннями.

Усе це й потрібно враховувати під час створення журналістських матеріалів.