Фізіолого-гіпєнічні особливості умов праці працівників фармацевтичних спеціальностей

(Гігієна та охорона праці медичних працівників: навч. посіб. / В.Ф. Москаленко, О.П. Яворовський, Д.О. Ластков та ін.; за ред. В.Ф. Москаленка, О.П. Яворовського. - К: Медицина, 2009. – С. 70-75.)

Робота провізорів і середнього фармацевтичного персоналу в аптеках належить до досить складних і напружених видів трудової діяльності. Працівники аптеки зазнають впливу несприятливих мікрокліматичних умов, чинників зовнішнього середовища малої інтенсивності, праці в умовах нервово-психічного напруження. Фізичне навантаження аптечних працівників не перевищує межі середньої тяжкості, однак, напруження зору та нервово-емоційні навантаження внаслідок вирішення нестереотипних завдань (приготування ліків за індивідуальними, нестандартними рецептами, моральна відповідальність за якість виготовлених ліків, контакт з хворими тощо) вимагають великої уваги до цієї професії.

За показниками захворюваності працівників перше місце посідають виробничі аптеки, друге - аптеки лікувально-профілактичних закладів, третє - аптеки готових лікарських форм, дрібно гуртового відпускання та гомеопатичні аптеки.

Дослідження взаємозв'язку показників захворюваності і категорій аптечних працівників визначили, що лідерами в цьому списку є провізори-аналітики, провізори-технологи та адміністративно-управлінський персонал, дещо нижчий показник у фармацевтів.

Гігієнічна характеристика умов праці в аптеках свідчить про несприятливий вплив мікроклімату аптек на організм, спричинений тривалим перебуванням у закритих, погано вентильованих приміщеннях, повітря яких насичене біологічно активними речовинами. У працівників аптек відзначається чимале нервове напруження, зумовлене швидкістю і точністю виробничих операцій, а також значною моральною відповідальністю за виконувану роботу.

У повітрі приміщень аптек виявляють газоподібні домішки, це пов'язано з скасуванням розчину аміаку, нашатирно-анісових крапель тощо. Уміст аміаку в повітрі робочої зони часто перевищує ГДК. Пил лікарських засобів можна виявити практично в усіх приміщеннях аптеки, особливо піл час виготовлення складних порошкоподібних сумішей

Часто працівники аптек можуть зазнавати впливу шуму га інших чинників виробничого середовища.

Таким чином, у процесі виготовлення лікарських препаратів в умовах аптеки, на працівників можуть несприятливо впливати такі чинники виробничого середовища:

— пил лікарських препаратів, токсичні гази і пари;

— несприятливі мікрокліматичні умови;

— біологічні чинники;

— шум та ін.

Показник алергійних захворювань у фармацевтичних працівників становить близько 2,5 %. Хоча слід зазначити, що за результатом соціологічного опитування фармацевтів, у листках тимчасової непрацездатності ці захворювання найчастіше фіксують як гострі респіраторні захворювання Проте аналіз анкетних даних показав, що алергійні захворювання виявляють у 37 % (!) фармацевтичних працівників Установлено, що алергійні захворювання помітно наростають зі збільшенням стажу роботи фармацевтів. Так, зі стажем роботи понад 6 років число випадків непрацездатності у зв'язку з алергійними захворюваннями збільшується вдвічі.

Висока захворюваність серед працівників фармацевтичної галузі невипадкова: праця фармацевта досить складна і відповідальна, характеризується значним психофізіологічним і емоційним напруженням. Зрозуміло, що таку специфічну трудову діяльність мають здійснювати в оптимальних виробничих умовах. Але часто санітарно-гігієнічні показники умов праці фармацевтичних працівників аптек, аптечних складів і контрольно-аналітичних лабораторій (площа приміщень, температурно-воложистий режим, стан повітряного середовища виробничих приміщень, освітленість) можуть істотно відрізнятися з нормативними значеннями. При виконанні виробничих операцій фармацевти до 85 % робочого часу контактують з лікарськими і хімічними речовинами, серед них отруйними, наркотичними, сильнодійними, агресивними реагентами До найнесприятливіших чинників виробничого середовища в аптеці слід віднести безпосередній вплив лікарських препаратів у процесі їх виготовлення. При порушенні санітарно гігієнічного режиму технологічного процесу і недотриманні правил особистої гігієни, ліки у вигляді пилу або аерозолю можуть потрапляти в організм через легені, шкіру та слизові оболонки. Слід підкреслити, що дія лікарських препаратів на працівників є специфічним виробничим чинником притаманним лише аптекам, аптечним закладам і підприємствам хіміко-фармацевтичної промисловості.

Як відомо, дія пилу на організм значною мірою залежить від ступеня його дисперсності. Характеризуючи пил лікарських засобів, слід зазначити, що більшість його видів є високодисперсними аерозолями На 96-98 % вони складаються з пилових часточок розміром менше 5 мкм. Унаслідок цього практично всі аерозолі ліків стабільні в повітрі і здатні глибоко проникати в легені.

Потрапляючи на шкіру, слизові оболонки, у дихальну систему, аерозоль токсично і алергійно впливає на організм, подразнює його. Наприклад, антибіотики широкого спектра мають токсичну, алергенну дію, а також спричинюють дисбактеріоз.

Механізми дії лікарського пилу у виробничих умовах і форми ураження організму можуть мати різний характер. Але вони аналогічні тим побічним реакціям, що виникають при тривалому і нераціональному лікуванні хворих цими лікарськими препаратами. Різниця полягає в тому, що у працівників аптеки ці реакції можуть мати тяжчий перебіг, оскільки впродовж робочого дня вони одержують дозу, яка значно перевищує добову терапевтичну.

Найдовше з лікарськими речовинами, зокрема у вигляді пилу, контактують провізори, технологи, фармацевти, фасувальники, провізори-аналітики.

Лікарський пил більш високої концентрації переважає на складах аптек під час фасування ліків, лікарських напівфабрикатів, трав, а також в асистентській - при безпосередньому виготовленні ліків і особливо складних лікарських сумішей. В аптеці найчастіше фасують амідопірин з анальгіном, аскорбінову кислоту і вітаміном В та глюкозою, екстракт беладони з салолом, готують такі складні порошки, як суміш теоброміну і папаверину гідрохлоридом і фенобарбіталом, дибазол з фенобарбіталом, а також інші складні прописи за індивідуальними рецептами.

До препаратів, що чинять виражену подразливу дію, особливо на слизові оболонки верхніх дихальних шляхів, належать барбаміл, саліцилова кислота та її солі, хлоралгідрат, панкреатин, нікотинова кислота та ін. Досить небезпечним з цих позицій є фасування лікарських трав і виготовлення з них сумішей (зборів).

При порушенні санітарного режиму в аптеці можуть створюватися несприятливі мікрокліматичні умови Особливо це стосується таких приміщень, як мийна, дистиляційно-стерилізаційна, стерилізаційна і торговельний зал. Так, у мийній через потребу у гарячій воді тривалий час горить піч або газова плита, унаслідок підвищується температура повітря Крім того, підвищується вологість, адже під час миття і сушіння посуду з нього і мийних ванн у повітря надходить велика кількість водяної пари. А це в поєднанні з високою температурою повітря порушує процеси терморегуляції людини і призводить до перегрівання організму. У стерилізації! но-дистиляційній і стерилізаційній кімнатах підвищення температури повітря може зумовлюватися нагріванням різних апаратів - сушильних шаф, стерилізаторів тощо.

На відміну від приміщень з нагрівним мікрокліматом, торговельний зал і підвал належать до приміщень з охолоджувальним мікрокліматом. У торговельному залі особливо в холодну пору року, повітря охолоджується щоразу як тільки відчиняють двері. У зв'язку з цим створюються несприятливі умови для роботи провізорів-технологів, фармацевтів і касирів.

Мікроорганізми також є одним із чинників, впливу якого зазнають працівники аптек. За несприятливих санітарно-гігієнічних умов мікроби можуть негативно впливати на якість виготовлених ліків в аптеках. Значних збитків завдають сапрофітні мікроорганізми, що руйнують ліки і використовують їх як поживні речовини для свого росту і розвитку.

Такі ліки втрачають терапевтичну активність, а іноді набувають токсичних властивостей. Одні мікроорганізми активно розкладають сульфаніламідні препарати й алкалоїди, інші змінюють хімічний склад ліків, відновлюючи хлорит кальцію до хлориду кальцію.

Істотну епідеміологічну роль відіграють мікроорганізми у виникненні внутрішньоаптечної інфекції. Аптеку відвідують хворі (з гострою та стертою формами), реконвалесценти, носії збудників інфекційних захворювань. Усі вони є джерелами інфекції, яка різними шляхами може передаватися працівникам. Найнебезпечнішим є повітряно-краплинні. При розмові, кашлі, чханні зі слизової оболонки дихальних шляхів відділяються дрібні крапельки, що містить мікроорганізми Підсихаючи, вони утворюють бактеріальний пил, який осідає на навколишні предмети і підлогу. За наявності повітряних потоків цей пил піднімається в повітря і розноситься по приміщеннях аптеки. Зона поширення бактеріального пилу досить велика, це створює певну епідеміологічну небезпеку.

Найбільш епідеміологічно небезпечні робочі місця у провізора-технолога, фармацевта, касира, адже вони розмішені в торговельному залі і розраховані на безпосередній контакт з відвідувачами Менш небезпечним є місце провізора аналітика, оскільки прямого контакту з відвідувачами немає, хоча працівник може бути інфікований через повітряне середовище і рецепти.

Робота в аптеці пов'язана зі значним напруженням окремих органів. Найбільшого напруження зазнає орган зору, тому що працівники аптеки виконують чимало технологічних операцій, які пов'язані з розрізненням дрібних об'єктів, кольорів лікарської сировини й готової лікарської продукції, мутності мікстур, визначенням рівномірності сумішей, порошків, читанням рецептів, написів тощо.

При роботі в умовах недостатнього освітлення спостерігають перенапруження зору. Виникає дратівливість, послаблюється увага, порушується координація рухів, розвивається короткозорість - усе це загрожує провізорам-технологам, аналітикам-технологам, фармацевтам. Часта зміна рівня яскравості спричинює виражену втому очей у провізора технолога і фармацевта (наприклад, при переведенні погляду від яскраво освітленої бюретної вертушки на інші об'єкти під час зважування на аналітичних вагах).

Аптечному персоналові часто доводиться виконувати роботу у вимушеному положенні тіла. Так, у вимушеному положенні стоячи працюють фармацевти, молодші фармацевти санітарки-мийниці, у вимушеному положенні сидячи ос повні групи працівників, що зайняті виготовленням ліків При тривалому положенні стоячи можливий розвиток плоскостопості, також спостерігають біль у ногах, набряклість, швидку стомлюваність м'язів ніг, іноді судоми гомілкових м'язів, з часом - варикозне розширення вен нижніх кінцівок, тромбофлебіт. Тривала робота сидячи спричинює викривлення хребта, підвищення внутрішньочеревного тиску, застій крові у венах черевної порожнини й прямої кишки, що у свою чергу призводить до порушення функції кишок (атонія, закрепи) і геморою.

Фармацевти, особливо на немеханізованих аптечних складах, мають виконувати роботи, пов'язані зі значним фізичним навантаженням. При цьому динамічне навантаження впродовж зміни становить до 60 тис. кг-м (за нормою 30 тис. кг-м), а статичне - досягає 80 тис. кг-с (за нормою 40 тис. кг/ с).

Велику роль у поліпшенні умов праці аптечних працівників відіграють санітарно-технічні засоби, системи кондиціонування повітря, достатня освітленість, своєчасне подання холодної та гарячої води, раціональна система вентиляції, що дає змогу вчасно видаляти газоподібні домішки й пил з повітря виробничих приміщень, а також не забруднювати повітря адміністративних і побутових кімнат.

Для профілактики впливу чинників трудового процесу потрібно, насамперед, уживати заходи, спрямовані на правильне устаткування робочих місць, забезпечення технологічної та організаційної оснащеності засобами комплексної і малої механізації.

Обов'язковим є використання засобів індивідуального захисту органів дихання та шкірних покривів.