8.3. Опис лабораторної установки

Схему лабораторної установки показано, на рис. 8.5. На стенді імітують два підрізки кабелю з однією пошкодженою і двома непошкодженими жилами. Для визначення відстані до місця пошкодження петльовим методом змонтована схема вимірювального містка на постійному струмі та кабель із пошкодженням типу замикання жили на металеву оболонку кабелю. Відстань до місця пошкодження в кабелі, одна з жил якого мас обрив, визначають за допомогою ємнісного методу. Схема вимірювання ємнісним методом на постійному струмі змонтована на стенді. Крім цього, на стенді змонтовані також гальванометр, джерело живлення схем вимірювань та тумблер управління ним. Напруга живлення стенда – 220 В змінного струму.

Рис. 8.5. Схема лабораторного стенду

8.4. Порядок виконання роботи

Вивчити існуючі методи, схеми вимірювань та принципи визначення відстані до місця пошкодження.

Ознайомитися зі схемою стенда та схемами вимірювань відстані до місця пошкодження петльовим та ємнісним методами, а також із будовою приладу визначення місця пошкодження в кабелях типу ИПК-4.

Скласти схему вимірювань відстані до місця замикання жили С на металеву оболонку кабелю петльовим методом.

Виміряти відстань до пошкодження з обох кінців кабельної лінії по черзі в умовних точках замикання однієї жили на землю (l_xі; l_yj) для чого перш за все розв'язати рівняння моста відносно l_x та l_у.

За результатами вимірювань обчислити відстань до місця пошкодження для заданих керівником параметрів лінії та визначити похибку вимінювань.

Скласти схему вимірювань відстані до місця обриву жили лінії ємнісним методом на постійному струмі.

Визначити, відстань до пошкодження, тобто до місця обриву жили, з обох кінців кабельної лінії.

За результатами вимірювань та заданими керівником параметрами лінії розрахувати відстань до місця пошкодження та похибку вимірювань. Та зробити висновки по роботі.

8.5. Зміст звіту

Короткі теоретичні відомості.

Схема лабораторної установки.

Таблиця результатів вимірювань.

Графік залежності похибки вимірювань від відстані до місця пошкодження.

Висновки.

8.6. Контрольні запитання

1. Перелічіть відносні та абсолютні методи визначення місць пошкодження.

2. В яких випадках застосовують петльовий метод?

3. В яких випадках застосовують та на якому принципі базується ємнісний метод визначення місця пошкодження?

4. У чому полягає суть індукційного методу?

5. На якому принципі базується та коли застосовується акустичний метод?

6. На якому принципі базується та коли застосовуються імпульсний метод та метод коливального розряду?

7. Який із методів найбільш точний і в яких випадках пошкодження

8. З якою мстою виконують "пропалювання" місця пошкодження в кабельній лінії?

Література

1. Князевский Б.Д., Липкин Б.Ю. Электроснабжение промышленных предприятия. - М.: Высш. шк., 1979.

2. Рябенко І.С. Шевчук С.П. Безпечне використання електроенергії в геотехнічних виробництвах. Навчальний посібник. – К. НТУУ КПІ, 2007. – 284 с.

3. Бажін Г.М., Білий М.М, Півняк Г.Г. Електропостачання гірничих підприємств. Довідковий посібник. – Д.: Національний гірничий університет, 2008. – 550 с.

4. Электропривод и электрификация открытых горных работ / Под ред. Б.П.Белыха. - М.: Недра, 1983.

5. Электропривод и электрификация подземных горных работ /Под ред. В.И.Шуцкого. - М.: Недра, 1981.

6. Электропривод и электрификация приисков / Г.А.Багаутинов. -М.: Недра, 1989.

7. Кораблев А.А., Цетнарский И.А. Справочник подземного электрослесаря. М.: Недра, 1985.

60