70

Зміст

Вступ…………………………………………………………………………………….3

Розділ 1. Теоретичні основи обліку виробничих запасів…………...........................7

1. Економічна суть та характеристика складу виробничих запасів…….......7

2. Визнання та оцінка виробничих запасів…………………………….........10

3. Аналіз нормативної бази з питань обліку виробничих запасів………….13

Розділ 2. Організація бухгалтерського обліку виробничих запасів………………..16

2.1 Документальне оформлення операцій з виробничими запасами……….16

2.2 Порядок організації синтетичного та аналітичного обліку надходження запасів………………………………………………………………………………….18

2.3 Особливості проведення інвентаризації виробничих запасів…………...23

2.4 Узагальнення інформації про операції з виробничими запасами в реєстрах бухгалтерського обліку і звітності………………………………………...33

Розділ 3. Вдосконалення обліку виробничих запасів………………………………41

3.1 Удосконалення порядку відображення в обліку виробничих запасів…..41

3.2 Шляхи підвищення ефективності ведення обліку виробничих запасів в умовах застосування сучасних комп’ютерних програм……………………………49

3.3 Автоматизація обліку виробничих запасів……………………………….51

Висновок……………………………………………………………………………...55

Список використаних джерел………………………………………………………56

Розрахункова частина……………………………………………………………….57

ВСТУП

Підприємницька діяльність можлива різних видів: виробнича, комерційна або грошово-кредитна. Згідно з цим запаси діяльності такі: у першому випадку – різні речовини та сили природи: сировина, матеріали (основні, допоміжні паливні, мастильний тощо), у другому – готова продукція виробничої сфери (сільськогосподарська, промислова, будівельна тощо), яка купується комерційними підприємствами з метою продажу, у третьому – гроші, грошові документи тощо.

У кожній сфері діяльності запаси обліковуються за законодавчо визначеною методологією. Оскільки кожний вид запасів діяльності має свою методику обліку, їх потрібно розглядати окремо один від одного, тобто – виробничі, комерційні або грошово-кредитні.

У собівартості промислової продукції частка витрат матеріалів становить близько 50%, а в деяких галузях промисловості (наприклад, хімічній, текстильній, харчовій) сягає 80,0-85,0%. Тому питанням обліку виробничих запасів має приділятися серйозна увага.

У бухгалтерському обліку під терміном „запаси” розуміють активи які:

- утримуються для подальшого продажу за умов звичайної господарської діяльності;

- перебувають у процесі виробництва (з метою подальшого продажу продукту виробництва)

- утримуються для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг, а також управління підприємством.

Одиницю бухгалтерського обліку запасів є їх найменування або однорідна група.

Для цілей бухгалтерського обліку виробничі запаси включають:

сировину, основні й допоміжні матеріали, комплектуючі вироби та інші матеріальні цінності, що призначені для виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, обслуговування виробництва й адміністративних потреб.

У зв’язку з виникненням різних господарських операцій стосовно обліку виробничих запасів слід враховувати:

- знос малоцінних та швидкозношуваних предметів;

- переоцінку товарно-матеріальних цінностей;

- заготівлю і придбання матеріальних цінностей;

- транспортно-заготівельні витрати.

Основними завданнями обліку виробничих запасів

• контроль за виконанням плану матеріально-технічного забезпечення;

• відображення витрат на закупівлю й транспортування запасів (матеріалів), результатів постачання;

• виявлення відхилень від планової собівартості придбаних матеріалів;

• контроль за залишками і рухом матеріалів на складах наявністю і рухом матеріалів в процесів їх заготівлі;

• спостереження за станом складських запасів, за відповідністю їх нормативам, контроль за їх зберіганням;

• контроль за лімітом відпуску матеріалів на виробничі потреби, витрати і списуванням їх вартості у витрати виробництва;

• контроль за дотримуванням норм;

• правильний розподіл матеріалів за об’єктами калькуляцій;

• виявлення непотрібних матеріалів, що підлягають реалізацій.

Для забезпечення безперебійної роботи виробництва на складах підприємства завжди мають бути виробничі запаси в межах норм, передбачених потребою підприємства. У складських приміщеннях підприємства здійснюються операції по збереженню виробничих запасів, що надходять, а також відпуску їх у виробництво. Бухгалтерський облік має забезпечити контроль за залишками, надходженням і витратами виробничих запасів на складі, що є важливою умовою для забезпечення збереження власності підприємства.

Важливою умовою обліку матеріалів є розробка номенклатури матеріалів.

На підприємстві кожна група матеріалів може складатися із сотень і тисяч назв, сортів, розмірів. Для раціонального обліку матеріалів, який би сприяв оперативній роботі, плануванню та бухгалтерському обліку, необхідно розробити деталізоване групування матеріалів. З цією метою на підприємствах перелік найменувань окремо видів матеріалів класифікується за визначеною ознакою.

Матеріали поділяються на групи. Кожна група поділяється на підгрупи. У межах кожної підгрупи матеріали групуються за профілем, маркою, сортом, а потім за розміром та ін.

За кожною назвою, сортом, розміром матеріалів закріплюються постійний шифр, що має бути проставлений на всіх документах, пов’язаних з обліком матеріалів. Цим шифром користуються також в аналітичному обліку.

Особливістю запасів є те, що вони у процесі виробництва використовуються повністю і для кожного нового процесу виробництва їх потрібно змінювати новими.

Інформацію про виробничі запаси можна отримати у фінансовій звітності, а саме:

а) облікові помітки, прийняті підприємством для оцінки запасів, включаючи використані формули собівартості;

б) загальну балансову вартістю запасів та балансову вартість окремих груп запасів згідно з їх класифікацією підприємством;

в) балансову вартість запасів, відображених за справедливою вартістю за вирахуванням витрат на збут;

г) суму запасів, визнаних упродовж звітного періоду;

ґ) суму списання запасів до чистої вартості реалізації;

д) раніше списаної вартості запасів у результаті збільшення їх чистої вартості реалізації;

е) обставини або подій, що призвели до сторнування раніше списаної вартості запасів;

є) балансову вартість запасів, переданих у заставу для забезпечення зобов’язань.

Під час обліку і проведення аудиту виробничих запасів утворюються цілі і окреслюються коло питань щодо:

• їх нормативно-правового забезпечення;

• організації обліку виробничих запасів;

• характеристики даного підприємства;

• їх документального оформлення;

• обліку надходження і вибуття їх інвентаризацій;

• методики проведення аудиту та складання підсумкових аудиторських документів.

Розділ 1. Теоретичні основи обліку виробничих запасів

1.1. Економічна суть та характеристика складу виробничих запасів

Однією з обов’язкових умов здійснення процесу виробництва являється забезпечення його предметами праці (запасами) – сировиною, матеріалами, паливом та інші, з яких або за допомогою яких здійснюється виробництво продукції (робіт, послуг).

Поняття запасів, порядок їх обліку та оцінки містяться в Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 9 “Запаси”. Згідно п.4 П(С)БО 9 /3/ запаси – це активи, які:

• утримуються для споживання при виробництві продукції, виконанні робіт та наданні послуг, а також при управлінні підприємством;

• знаходяться у процесі виробництва (НЗВ) з метою наступного продажу виробництва (НЗВ) з метою наступного продажу продукту виробництва;

• утримуються з метою подальшого продажу при умові звичайної діяльності.

Для цілей бухгалтерського обліку запаси включають:

• сировина, основні й допоміжні матеріали, комплектуючи вироби та інші матеріальні цінності, що призначені для виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, обслуговування виробництва й адміністративних потреб;

• незавершене виробництво у вигляді незакінчених обробкою і складанням деталей, вузлів, виробів та незакінчених технологічних процесів. Незавершене виробництво на підприємствах, що виконують роботи та надають послуги, складається з витрат на виконання незакінчених робіт (послуг), щодо яких підприємство ще не визнано доходу;

• готову продукцію, що виготовлена на підприємстві, призначена для продажу і відповідає технічним та якісним характеристикам, передбаченим договором або іншим нормативно-правовим актом;

• товари у вигляді матеріальних цінностей, що придбані (отримані)та утримуються підприємством з метою подальшого продажу;

• малоцінні та швидкозношувані предмети, що використовуються потягом не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо він більше одного року;

• молодняк тварин та тварини на вирощуванні та відгодівлі, продукція сільського та лісного господарства.

Запаси признаються активами тоді, коли існує імовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, зв’язані з їх використанні, та їх вартість може бути достовірно визначена.

До складу запасів включаються всі товарно-матеріальні цінності, якими підприємство володіє на певну дату, незалежно від місця їх знаходження.

Одночасно на території, що належить підприємству, можуть знаходитись предмети , що є власністю інших фізичних та юридичних осіб. Такі предмети не є запасами підприємства.

Важливою передумовою раціональної організації обліку запасів є їх класифікація.

Всі запаси, наявні в економіці, визначені як сукупні. Вони містять у собі сировина, матеріали, основні і допоміжні, напівфабрикати, деталі, готові вироби, а також запасні частини для ремонту засобів виробництва.

Основна частина сукупних запасів виробництва являє собою предмети виробництва, що входять у матеріальний потік на різноманітних стадіях його технологічної переробки.

Сукупні запаси виробництва підрозділяються на два види: виробничі і товарні запаси.

Виробничі запаси – придбані або самостійно виготовлені вироби, які підлягають подальшій переробці на підприємстві. Специфічною особливістю виробничих запасів є те, що вони в процесі виробництва використовуються повністю і тому для кожного нового процесу виробництва їх потрібно заміняти повністю новими. Також важливим є, що саме виробничі запаси повністю переносять свою вартість на вартість виробленої продукції.

Товарні запаси – придбані підприємством товари, призначені для подальшого перепродажу.

Виробничі і товарні запаси підрозділяються на поточні, підготовчі, страхові, сезонні і перехідні.

Поточні запаси забезпечують безперервність постачання виробничого процесу між двома постачаннями, а також організацій торгівлі і споживачів. Поточні запаси складають основну частину виробничих і товарних запасів. Їхній розмір постійно змінюється.

Підготовчі запаси виділяються з виробничих запасів при необхідності додаткового їхній підготування перед використанням у виробництві (сушіння лісу, наприклад). Підготовчі запаси товарних засобів виробництва формуються в разі потреби підготувати матеріальні ресурси до відпустки споживачам.

Гарантійні запаси (або запаси страхові) призначені для безупинного постачання споживача у випадку непередбачених обставин: відхилення в періодичності й у розмірі партій постачань від запланованих, зміни інтенсивності споживання, затримки постачань у шляху. На відміну від поточних запасів розмір гарантійних запасів - розмір постійна. При нормальних умовах роботи ці запаси недоторкані.

Сезонні запаси утворяться при сезонному характері виробництва продуктів, їхній споживання або транспортування. Сезонні запаси повинні забезпечити нормальну роботу організації під час сезонної перерви у виробництві, споживанні або в транспортуванні продукції.

Перехідні запаси - це залишки матеріальних ресурсів на кінець звітного періоду. Вони призначаються для забезпечення безперервності виробництва і споживання в звітному і такому за звітним періоді до чергового постачання.

Виробничі запаси формуються в організаціях-споживачах. Товарні запаси знаходяться в організацій-виготовлювачів на складах готової продукції, а також у каналах сфери обертання. Запаси в каналах сфери обертання розбиваються на запаси в дорозі і запаси на підприємствах торгівлі.

Запаси в дорозі (або транспортні запаси) знаходяться на момент урахування в процесі транспортування від постачальників до споживачів.

Кожна окрема організація в ланцюжку постачальників і споживачів є, з одного боку, організацією-постачальником, а з іншого боку - організацією-виготовлювачем. Отже, виробничі і товарні запаси завжди є на підприємстві.