- •Сутність концепції сталого розвитку
- •Історія розвитку соціальної відповідальності
- •Суть та значення св та ксв
- •Моделі соціальної відповідальності
- •Внутрішнє і зовнішнє середовище ксв.
- •Перелічіть і охарактеризуйте переваги та недоліки корпоративної соціальної відповідальності.
- •Сутність та складові соціальної відповідальності людини та суспільства
- •Соціальна держава як провідний суб'єкт соціальної відповідальності.
- •Глобальний договір оон.
- •Стандарт з ксв iso 26000.
- •Концепція менеджменту стейкхолдерів.
- •Матриця зацікавлених сторін ксв.
- •Взаємозв’язок корпоративної соціальної відповідальності та системи корпоративного управління
- •Організація діяльності з ксв
- •Принципи формування корпоративної інформаційної політики.
- •Статус, основні функції, кваліфікація, типові обов’язки, професійні стандарти менеджера з ксв в компаніях.
- •Права людини і трудові практики як предмет соціальної відповідальності
- •Міжнародні стандарти захисту прав людини у сфері праці
- •Соціальний діалог в структурі соціальної відповідальності
- •Моп та її діяльність. Нормативи та рекомендації моп
- •Кодекси корпоративної етики
- •Суть та поняття організаційної культури.
- •Формування організаційної культури.
- •Типи організаційної культури.
- •Стан довкілля як глобальна проблема.
- •Суть екологічної відповідальності, її функції та основні елементи.
- •Законодавство України про охорону навколишнього середовища.
- •Соціальне партнерство
- •Колективний трудовий договір
- •Формування складової корпоративної соціальної відповідальності у відносинах з споживачами.
- •Міжнародні ініціативи та законодавство України у сфері захисту прав споживачів.
- •Охарактеризуйте процеси, процедури та нормативи, пов’язані з якістю продукції.
- •Стандарт iso 9000.
- •Соціально відповідальний маркетинг
- •Принципи добросовісної конкуренції.
- •Етична поведінка компаній щодо контрагентів по бізнесу.
- •Міжнародні стандарти прав людини
- •Загальна декларація прав людини.
- •Превентивний підхід до вирішення екологічних проблем.
- •Міжнародні документи щодо навколишнього середовища: Декларація Ріо-де-Жанейро, Стандарти екологічного менеджменту (серія iso 14000).
- •Міжнародний і український досвід впровадження принципів екологічної відповідальності.
- •Принципи формування корпоративної інформаційної політики.
- •Сутність, основні параметри, структура та правила складання нефінансової звітності.
- •Підходи до звітів з корпоративної соціальної відповідальності.
- •46. Внутрішні показники корпоративної соціальної відповідальності.
- •47. Методи та процедури оцінювання ефективності програм ксв.
- •48. Суть моделі «Лондонської групи порівняльного аналізу» і особливості її використання
- •Соціальний аудит.
- •Моніторинг ефективності діяльності з організації ксв.
- •51. Рейтинги корпоративної соціальної відповідальності.
- •Концепція життєвого циклу товарів.
- •Концепція tqm
- •Соціальні програми підприємств: суть та значення.
- •Сутність концепції сталого розвитку
Колективний трудовий договір
Відповідно до Рекомендації МОП № 91 під колективним договором слід розуміти усяку письмову угоду щодо умов праці та найму, яка укладається, з одного боку, між роботодавцем, групою роботодавців або однією чи кількома організаціями роботодавців та, з іншого. Укладанню колективного договору передує проведення колективних переговорів. Вони проводяться для регулювання у мов праці та колективних відносин взагалі. Колективний договір має виконувати такі важливі функції:
а) захист інтересів обох сторін соціально-трудових відносин; колективний договір покликаний захистити, з одного боку, роботодавців від необґрунтованих, завищених вимог працівників, задоволення яких може завдати економічної шкоди роботодавцю, а з іншого, — працівників, які є найуразливішим суб'єктом соціально-трудових відносин, від власників і органів, що представляють їхні інтереси, які можуть використати переваги свого економічного становища у власних цілях.
б) організація (упорядкування) соціально-трудових відносин; спрямована на реалізацію інтересів обох сторін і має конкретний вияв. Умови праці, зафіксовані в колективному договорі (умови оплати праці, робочий час, тривалість відпустки, додаткові соціальні пільги тощо), дають роботодавцю змогу завчасно планувати витрати виробництва й очікуваний прибуток, а для працівників є гарантією задоволення їхніх власних інтересів.
в) стабілізація соціально-трудових відносин. спрямована на встановлення й підтримання стабільності соціально-трудових відносин. Уже наголошувалося на тому, що інтереси власника й найманих працівників не завжди збігаються, відтак неминучі конфлікти в стосунках суб'єктів соціально-трудових відносин. Однак реалізація цієї функції на практиці передбачає відпрацювання процедур погодження інтересів, вивчення проблем обох сторін, у процесі чого виробляються взаємоприйнятні рішення. Коли результати переговорів набирають форми договору, створюється гарантія соціальної й економічної стабільності, яка забезпечується забороною проведення страйків під час дії колективного договору (за умови виконання останнього).
Відсутність на підприємстві колективного договору означає відсутність на ньому основного акта, що має регулювати соціально-трудові відносини між роботодавцем і найманими працівниками Не можна не враховувати й того, що працюючі входять до складу того чи іншого структурного підрозділу (цеху, відділу тощо), колективні інтереси яких далеко не завжди збігаються. Отже, і в акціонерних товариствах та на колективних підприємствах, де співвласниками є їх працівники, колективний договір є вкрай необхідним.
Формування складової корпоративної соціальної відповідальності у відносинах з споживачами.
Загострення конкуренції в торговельній галузі спонукає компанії обирати найвищим пріоритетом функціонування споживчі вимоги, коли фокусним центром виступає споживач, а рушійною силою – задоволення його потреб.
Отже, діяльність підприємств щодо своїх споживачів базується на дотриманні пріоритету потреб споживачів з одночасним урахуванням загальнолюдських принципів. У таких умовах основними завданнями соціальної відповідальності щодо формування взаємин з споживачами є:
● дотримання вимог споживачів та пріоритет їхніх потреб;
● безпечність товарів, робіт, послуг;
● надання максимальної інформації про товари та технологію їх виготовлення;
● право вибору покупцем товарів, робіт, послуг;
● надання широкого спектра соціальних товарів;
● удосконалення торговельних закладів відповідно до потреб особливих груп населення;
● покращення маркування і пакування;
● торгівля продуктами високої якості та споживчої цінності;
● проведення освітніх програм безпечного використання продукції.
Ці ключові завдання СВ можуть бути деталізовані залежно від ринку та його специфіки, але так чи інакше саме ці завдання є основою для формування соціальної відповідальності у відносинах зі споживачами. Як бачимо, корпоративна соціальна відповідальність формує взаємини із споживачем із позиції соціальної сфери, де економічна доцільність є вторинним досягненням, а не першочерговим пріоритетом.
