- •Програма дисципліни «технологія зберігання та переробки продукції рослинництва»
- •Тема 1. Основи стандартизації сільськогосподарської продукції
- •Тема 2. Технологія зберігання і переробки зерна
- •Тема 3. Технологія зберігання і переробки плодоовочевої продукції
- •Тема 4. Технологія зберігання і переробки сировини технічних культур (цукровий буряк, льон, хміль, олійні та ефіроолійні культури)
- •Тема 5. Основи виробництва і зберігання кормів і кормів рослинного походження (сіно, силос, сінаж, трав'яне борошно, комбікорми)
- •Методичні поради до вивчення дисципліни
- •Тема 1. Основи стандартизації сільськогосподарської продукції
- •1.1. Методичні поради до вивчення теми
- •1.2. План семінарсько-практичного заняття
- •1.3. Термінологічний словник
- •1.4. Запитання для поточного контролю знань
- •1.5. Навчальні заняття
- •Хімічний склад продуктів харчування
- •1.6. Тести для проведення аудиторного тестування
- •Тема 2. Технологія зберігання і переробки зерна
- •2.1. Методичні поради до вивчення теми
- •Технологічні характеристики млинів «харків’янка»
- •Технологічні параметри пекарень
- •2.2. Зберігання борошна
- •2.3. Виробництво крупи
- •Технічна характеристика технологічних ліній з виробництва крупи «харків'янка»
- •2.3.1. Класифікація круп
- •2.3.2. Зберігання крупи
- •2.4. План семінарсько-практичного заняття
- •2.5. Термінологічний словник
- •2.6. Запитання для поточного контролю знань
- •2.7. Навчальні завдання
- •Обсяг зерна пшениці, що надійшло на переробку (млин фг «надія» кагарлицького району)
- •Технологічні характеристики млинів
- •2.8. Тести для проведення аудиторного тестування
- •Тема 3. Технологія зберігання і переробки сировини технічних культур
- •3.1. Методичні поради до вивчення теми
- •Урожайність і валове виробництво цукрового буряку і хмелю в україні
- •3.2. Технологія зберігання і переробки цукрових буряків
- •3.2.1. Цукровий буряк як сировина для переробки
- •Показники технологічної ефективності роботи ват «кагарлицький цукровий завод»
- •Вимоги стандарту «буряк цукровий для промислової переробки. Вимоги при заготівлі»
- •3.2.2. Технологія виробництва цукру
- •Вимоги державного стандарту на цукор-пісок, виготовлений із цукрових буряків (дсту 2216-93)
- •3.3. Технологія зберігання і переробки хмелю
- •3.3.1. Хміль як сировина для переробки
- •3.3.2. Технологія післязбирального оброблення хмелю
- •3.4. Технологія зберігання і переробки льону
- •3.4.1. Льон як сировина для переробки
- •3.4.2. Збирання, первинне оброблення та зберігання льону-довгунця
- •3.5. Технологія зберігання і переробки олійних культур
- •3.5.1. Виробництво олії
- •Вміст і якість олії у насінні основних олійних культур
- •Технологічні параметри устаткування для виробництва олії
- •3.5.2. Класифікація рослинних жирів
- •3.6. План семінарсько-практичного заняття
- •3.7. Термінологічний словник
- •3.8. Запитання для поточного контролю знань
- •3.9. Навчальні завдання
- •Характеристика основних і допоміжних операцій технології виробництва бурякового цукру
- •Показники хімічного складу цукрових буряків, відібраних для аналізу на кагарлицькому цукровому заводі
- •3.10. Тести для проведення аудиторного тестування
- •Тема 4. Технологія зберігання і переробки плодоовочевої продукції
- •4.1. Методичні поради до вивчення теми
- •4.2. Плодоовочева продукція як об'єкт зберігання
- •Параметри мікроклімату для зберігання овочів у стаціонарних сховищах
- •4.3. Режими і способи зберігання плодоовочевої продукції
- •4.4. Технологія переробки плодів і ягід
- •4.5. Технологія переробки картоплі
- •Районовані сорти картоплі вітчизняної селекції
- •Вимоги до якості крохмалю
- •4.5.1. Методика розрахунку виходу крохмалю з 1 тонни сировини
- •4.6. План симінарсько-практичного занняття
- •4.7. Термінологічний словник
- •4.8. Запитання для поточного контролю знань
- •4.9. Навчальні завдання
- •Обсяг замовлення для консервного цеху на виготовлення маринованих овочів і заспиртованих соків, кг
- •Врожайності картоплі і вміст крохмалю в одержаній продукції
- •4.10. Тести для проведення аудиторного тестування
- •Тема 5. Технологія виробництва та зберігання кормів і кормів рослинного походження (сіно, силос, сінаж,трав'яне борошно, комбікорми)
- •5.1. Методичні поради до вивчення теми
- •5.2. Сировина для переробки та оцінка якості кормів
- •Стандартні показники якості сіна (гост 4808-87)
- •Вихід сіна після активного вентилювання
- •Класифікація якості сінажу (тост 23637-90)
- •Вміст сухої речовини в силосі залежно від нагромадження в ньому органічних кислот
- •Вимоги до якості силосу (гост 23638-90)
- •Втрати сухої речовини залежно від втрати силосного соку, %
- •Втрати сухої речовини в боковох і верхніх шарах силосу, % закладеної сухої речовини
- •5.3. План семінарсько-практичного заняття
- •5.4. Термінологічний словник
- •5.5. Запитання для поточного контролю знань
- •5.6. Навчальні завдання
- •Врожайності та вмісту білка в зерні сої
- •Планові показники потреби у висівках для виробництва комбікормів
- •Шкала органолептичної оцінки якості силосу
- •5.7. Тести для проведення аудиторного тестування
- •21008, Вінницький р-н, с. Агрономічне, вул. Сонячна, 3
Тема 2. Технологія зберігання і переробки зерна
2.1. Методичні поради до вивчення теми
Зерно є висококалорійною сировиною для хлібопекарської, олійної, пивоварної, лікеро-горілчаної, крохмале-патокової, комбікормової промисловості. Кожна із цих галузей може бути ефективною за наявності сировини відповідної якості.
У попередній темі було розглянуто основні поняття щодо оцінки показників якості продукції.
У цій темі увага акцентується на галузевих особливостях процесу заготівлі зерна для переробки; технології виробництва продовольчої продукції із визначеним вмістом білка, крохмалю, олії, клейковини; оптимізації їх співвідношення та раціональному використанні у кормовиробництві відходів переробки круп'яних та олійних культур. Оцінка зерна за кормовими якостями, за вмістом сухих речовин, протеїну, за загальною поживністю та іншими показниками необхідна для виробництва повноцінних комбікормів із мінімальними затратами сировини. Ці та деякі інші аспекти відіграють важливу роль у досягненні максимальної ефективності зернопереробних галузей у ринкових умовах.
Технологія одержання борошна на сучасних вальцьових млинах є найбільш відпрацьованою і такою, що постійно вдосконалюється. Варто пригадати, що являють собою сільські млини, їхні можливості. Такі млини дають змогу одержати всім відому «разовку». Разовий помел здійснюється на жорнах Із природного або штучного каменя. Продуктивність млина – 10–12 т на добу в розрахунку на 1 м діаметра жорна (застосовуються жорна діаметром 0,55; 0,75; 1,0; 1,2 м). Разовий помел дає змогу отримати до 96 % оббивного борошна або 85 % борошна II сорту. Млини для промислового виробництва борошна різняться за потужністю (від 0,3 до 6 т/год і більше) і технологічними можливостями одержання борошна вищого і 1 сортів (табл. 2.1). Під час виробничого навчання (відвідання виставкових павільйонів, переробних підприємств) та опрацювання літератури студент матиме можливість ознайомитись із процесом оновлення технологічного устаткування млинів, пекарень.
Залежно від якості сировини та досконалості млина зерно може перероблятися на борошно одного сорту (вихід 85–96 %); двох сортів (вихід борошна І та II сортів – 75–78 %); трьох сортів (вихід борошна І і II сортів – 70–75 %). Технологічний процес виробництва борошна охоплює такі основні операції:
— очищення зерна і підготовка його до помелу (сепаратори, аспіратори, овсюговідбірні машини);
— кондиціювання (водно-теплове оброблення, ферментація, зволоження);
— розмел (разовий, послідовний, кількаразовий, складний).
Складний помел передбачає одержання, крім борошна, проміжних продуктів (крупки, дунсти), які формуються у відповідні фракції у розсійнику. Розсійник має кілька секцій (чотири і більше), кожну з яких обладнано ситовими рамами (сито дає «схід» і «прохід»). «Схід» надходить на наступне сито, де відбирається відповідна фракція розмелу. Найбільші фракції можуть використовуватися для повторного помелу. Фракції помелу умовно поділяються на крупки (0,35–3,25 мм), дунсти (0,25–0,35 мм) і борошно (менше ніж 0,2 мм). Крім цих продуктів у борошномельній промисловості отримують відходи виробництва (зародки, алейронові оболонки, висівки), які використовуються для виробництва комбікормів або для безпосереднього згодовування тваринам.
Таблиця 2.1
