- •Програма дисципліни «технологія зберігання та переробки продукції рослинництва»
- •Тема 1. Основи стандартизації сільськогосподарської продукції
- •Тема 2. Технологія зберігання і переробки зерна
- •Тема 3. Технологія зберігання і переробки плодоовочевої продукції
- •Тема 4. Технологія зберігання і переробки сировини технічних культур (цукровий буряк, льон, хміль, олійні та ефіроолійні культури)
- •Тема 5. Основи виробництва і зберігання кормів і кормів рослинного походження (сіно, силос, сінаж, трав'яне борошно, комбікорми)
- •Методичні поради до вивчення дисципліни
- •Тема 1. Основи стандартизації сільськогосподарської продукції
- •1.1. Методичні поради до вивчення теми
- •1.2. План семінарсько-практичного заняття
- •1.3. Термінологічний словник
- •1.4. Запитання для поточного контролю знань
- •1.5. Навчальні заняття
- •Хімічний склад продуктів харчування
- •1.6. Тести для проведення аудиторного тестування
- •Тема 2. Технологія зберігання і переробки зерна
- •2.1. Методичні поради до вивчення теми
- •Технологічні характеристики млинів «харків’янка»
- •Технологічні параметри пекарень
- •2.2. Зберігання борошна
- •2.3. Виробництво крупи
- •Технічна характеристика технологічних ліній з виробництва крупи «харків'янка»
- •2.3.1. Класифікація круп
- •2.3.2. Зберігання крупи
- •2.4. План семінарсько-практичного заняття
- •2.5. Термінологічний словник
- •2.6. Запитання для поточного контролю знань
- •2.7. Навчальні завдання
- •Обсяг зерна пшениці, що надійшло на переробку (млин фг «надія» кагарлицького району)
- •Технологічні характеристики млинів
- •2.8. Тести для проведення аудиторного тестування
- •Тема 3. Технологія зберігання і переробки сировини технічних культур
- •3.1. Методичні поради до вивчення теми
- •Урожайність і валове виробництво цукрового буряку і хмелю в україні
- •3.2. Технологія зберігання і переробки цукрових буряків
- •3.2.1. Цукровий буряк як сировина для переробки
- •Показники технологічної ефективності роботи ват «кагарлицький цукровий завод»
- •Вимоги стандарту «буряк цукровий для промислової переробки. Вимоги при заготівлі»
- •3.2.2. Технологія виробництва цукру
- •Вимоги державного стандарту на цукор-пісок, виготовлений із цукрових буряків (дсту 2216-93)
- •3.3. Технологія зберігання і переробки хмелю
- •3.3.1. Хміль як сировина для переробки
- •3.3.2. Технологія післязбирального оброблення хмелю
- •3.4. Технологія зберігання і переробки льону
- •3.4.1. Льон як сировина для переробки
- •3.4.2. Збирання, первинне оброблення та зберігання льону-довгунця
- •3.5. Технологія зберігання і переробки олійних культур
- •3.5.1. Виробництво олії
- •Вміст і якість олії у насінні основних олійних культур
- •Технологічні параметри устаткування для виробництва олії
- •3.5.2. Класифікація рослинних жирів
- •3.6. План семінарсько-практичного заняття
- •3.7. Термінологічний словник
- •3.8. Запитання для поточного контролю знань
- •3.9. Навчальні завдання
- •Характеристика основних і допоміжних операцій технології виробництва бурякового цукру
- •Показники хімічного складу цукрових буряків, відібраних для аналізу на кагарлицькому цукровому заводі
- •3.10. Тести для проведення аудиторного тестування
- •Тема 4. Технологія зберігання і переробки плодоовочевої продукції
- •4.1. Методичні поради до вивчення теми
- •4.2. Плодоовочева продукція як об'єкт зберігання
- •Параметри мікроклімату для зберігання овочів у стаціонарних сховищах
- •4.3. Режими і способи зберігання плодоовочевої продукції
- •4.4. Технологія переробки плодів і ягід
- •4.5. Технологія переробки картоплі
- •Районовані сорти картоплі вітчизняної селекції
- •Вимоги до якості крохмалю
- •4.5.1. Методика розрахунку виходу крохмалю з 1 тонни сировини
- •4.6. План симінарсько-практичного занняття
- •4.7. Термінологічний словник
- •4.8. Запитання для поточного контролю знань
- •4.9. Навчальні завдання
- •Обсяг замовлення для консервного цеху на виготовлення маринованих овочів і заспиртованих соків, кг
- •Врожайності картоплі і вміст крохмалю в одержаній продукції
- •4.10. Тести для проведення аудиторного тестування
- •Тема 5. Технологія виробництва та зберігання кормів і кормів рослинного походження (сіно, силос, сінаж,трав'яне борошно, комбікорми)
- •5.1. Методичні поради до вивчення теми
- •5.2. Сировина для переробки та оцінка якості кормів
- •Стандартні показники якості сіна (гост 4808-87)
- •Вихід сіна після активного вентилювання
- •Класифікація якості сінажу (тост 23637-90)
- •Вміст сухої речовини в силосі залежно від нагромадження в ньому органічних кислот
- •Вимоги до якості силосу (гост 23638-90)
- •Втрати сухої речовини залежно від втрати силосного соку, %
- •Втрати сухої речовини в боковох і верхніх шарах силосу, % закладеної сухої речовини
- •5.3. План семінарсько-практичного заняття
- •5.4. Термінологічний словник
- •5.5. Запитання для поточного контролю знань
- •5.6. Навчальні завдання
- •Врожайності та вмісту білка в зерні сої
- •Планові показники потреби у висівках для виробництва комбікормів
- •Шкала органолептичної оцінки якості силосу
- •5.7. Тести для проведення аудиторного тестування
- •21008, Вінницький р-н, с. Агрономічне, вул. Сонячна, 3
Параметри мікроклімату для зберігання овочів у стаціонарних сховищах
Продукція |
Температура зберігання, °С |
Відносна вологість повітря, % |
Термін зберігання, днів |
Точка кристалізації внутріклітинної води, °С |
Картопля |
2–4 |
90–95 |
365 |
-1,3 |
Капуста |
0–(-0,5) |
85–95 |
30–250 |
-1,0 |
Морква |
0–(-1) |
90–95 |
180–300 |
-1,6 |
Буряк столовий |
0–(+1) |
90–95 |
180–270 |
-1,6 |
Редька |
0 |
90–95 |
90–120 |
-1,1 |
Хрін |
0–(+1) |
90–95 |
180–300 |
-3,1 |
Петрушка |
0–1 |
85–90 |
120–250 |
-1,7 |
Селера |
0–1 |
90–95 |
120–250 |
-1,6 |
Огірки |
8–10 |
85–95 |
10 |
-0,6 |
Кабачки |
0–4 |
85–90 |
15 |
-0,7 |
Кавуни |
2–3 |
80–85 |
30–90 |
-0,9 |
Дині |
0–1 |
85–90 |
60–200 |
-1,9 |
Томати |
1–2 |
85–90 |
15–30 |
-0,7 |
Перець солодкий |
7–10 |
85–90 |
15 |
-1,5 |
Баклажани |
7–10 |
85–90 |
10 |
0,9 |
Цибуля ріпчаста |
2–3 |
70–80 |
180–300 |
-1,8 |
Часник |
1–3 |
70–80 |
120–200 |
-2,6 |
4.3. Режими і способи зберігання плодоовочевої продукції
Першою технологічною умовою зберігання коренеплодів є дотримання у сховищах режиму післязбирального оброблення, сприятливого для утворення раневої перидерми на коренеплодах після відрізання гички (достатній доступ повітря, підвищена температура, вологість). Так само відбувається лікувальний процес у плодах і ягодах. Наступний етап — перехід до анабіотичного стану — супроводжується зниженням температури до оптимального рівня. У цей період уповільнюються обмінні процеси. Низька температура і висока вологість можуть доповнюватися регулюванням газового складу повітря – зменшенням вмісту кисню і збільшенням вмісту вуглекислого газу. Слід порівняти наведені дані зі складом атмосферного повітря. У такий спосіб можна зберігати делікатесну продукцію (вишню, смородину, грушу, сливу та ін.) і продукцію, яку неможливо зберегти, застосовуючи звичайні технології (ладані й биті плоди яблук, томатів, огірків тощо). Очевидно, що газовий склад повітря змінюється і під впливом системи вентиляції, застосовуваної в овоче- та плодосховищах.
Підготовчі роботи у плодосховищах — важлива складова ефек-і иішості його роботи в осінньо-зимовий період. Щороку на початку сезону заготівлі продукції у плодоовочесховищах обов'язково проводять дезінфекцію проти грибкових захворювань, застосо-иуючи дезінфікуючі речовини у формі водних розчинів (формальдегід, сірнистий ангідрид, вапняне молоко та ін.). Аналогічні роботи проводяться й у домашніх плодосховищах. Достатньо високу антисептичну дію мають сонячні промені. Обладнання сховищ має бути розбірним і легкотранспортабельним для переміщення та оброблення вапном або іншим дезрозчином на майданчиках, прилеглих до овочесховища. Плодосховища будують на заздалегідь вибраній ділянці, яка дає змогу забезпечити їх захист від ґрунтових вод (гідроізоляцію), достатню теплоізоляцію у зимовий та літній періоди. їх зводять трохи зануреними у ґрунт із в'їздом з південної сторони, використовуючи можливості рельєфу місцевості. Температурний демпфер утворюється облаштуванням тамбурного приміщення. Вологість у сховищах регулюється за допомогою припливно-витяжної вентиляції. Функціонуючі в Україні плодосховища можна класифікувати:
• за технологією формування продукції (видом тари);
• за тривалістю зберігання (тимчасові, постійні);
• за ступенем механізації (автоматизовані, механізовані, без механізації);
• за розміром (великі — до 20 тис. т, середні — 2—5 тис. т,
малі — до 500 т);
• за метою призначення (технічні, насіннєві, продовольчі);
• за способом облаштування (наземні, напівзаглиблені, цілком
заглиблені).
Спеціалізовані підприємства, що вирощують, зберігають і переробляють плодоовочеву продукцію, формують виробничі комплекси у межах одного населеного пункту. Такі підприємства мають приміщення: основного виробничого призначення (для зберігання продукції, післязбирального та передреалізаційного оброблення, фасування, пакування продукції); підсобного призначення (ваги, гараж, майстерня, цех для тари, системи забезпечення); допоміжного призначення (прохідні, засіки, лабораторії, адміністративні) та ін.
Тривале зберігання овочів, плодів і ягід супроводжується втратою маси від 3 до 8 %. Фактичний обсяг втрат початкової маси продуктів зберігання визначають за формулою
Х=(А–В)х100:А
де А — маса плодів (ягід, овочів), закладена у сховище на зберігання, кг; В — маса плодів (ягід, овочів), вилучена зі сховища після зберігання, кг.
Технологічне оброблення продукції у період зберігання дає змогу виокремити продукцію, яка може бути використана на корм тваринам, для переробки або тимчасового зберігання, для тривалого зберігання.
