- •Програма дисципліни «технологія зберігання та переробки продукції рослинництва»
- •Тема 1. Основи стандартизації сільськогосподарської продукції
- •Тема 2. Технологія зберігання і переробки зерна
- •Тема 3. Технологія зберігання і переробки плодоовочевої продукції
- •Тема 4. Технологія зберігання і переробки сировини технічних культур (цукровий буряк, льон, хміль, олійні та ефіроолійні культури)
- •Тема 5. Основи виробництва і зберігання кормів і кормів рослинного походження (сіно, силос, сінаж, трав'яне борошно, комбікорми)
- •Методичні поради до вивчення дисципліни
- •Тема 1. Основи стандартизації сільськогосподарської продукції
- •1.1. Методичні поради до вивчення теми
- •1.2. План семінарсько-практичного заняття
- •1.3. Термінологічний словник
- •1.4. Запитання для поточного контролю знань
- •1.5. Навчальні заняття
- •Хімічний склад продуктів харчування
- •1.6. Тести для проведення аудиторного тестування
- •Тема 2. Технологія зберігання і переробки зерна
- •2.1. Методичні поради до вивчення теми
- •Технологічні характеристики млинів «харків’янка»
- •Технологічні параметри пекарень
- •2.2. Зберігання борошна
- •2.3. Виробництво крупи
- •Технічна характеристика технологічних ліній з виробництва крупи «харків'янка»
- •2.3.1. Класифікація круп
- •2.3.2. Зберігання крупи
- •2.4. План семінарсько-практичного заняття
- •2.5. Термінологічний словник
- •2.6. Запитання для поточного контролю знань
- •2.7. Навчальні завдання
- •Обсяг зерна пшениці, що надійшло на переробку (млин фг «надія» кагарлицького району)
- •Технологічні характеристики млинів
- •2.8. Тести для проведення аудиторного тестування
- •Тема 3. Технологія зберігання і переробки сировини технічних культур
- •3.1. Методичні поради до вивчення теми
- •Урожайність і валове виробництво цукрового буряку і хмелю в україні
- •3.2. Технологія зберігання і переробки цукрових буряків
- •3.2.1. Цукровий буряк як сировина для переробки
- •Показники технологічної ефективності роботи ват «кагарлицький цукровий завод»
- •Вимоги стандарту «буряк цукровий для промислової переробки. Вимоги при заготівлі»
- •3.2.2. Технологія виробництва цукру
- •Вимоги державного стандарту на цукор-пісок, виготовлений із цукрових буряків (дсту 2216-93)
- •3.3. Технологія зберігання і переробки хмелю
- •3.3.1. Хміль як сировина для переробки
- •3.3.2. Технологія післязбирального оброблення хмелю
- •3.4. Технологія зберігання і переробки льону
- •3.4.1. Льон як сировина для переробки
- •3.4.2. Збирання, первинне оброблення та зберігання льону-довгунця
- •3.5. Технологія зберігання і переробки олійних культур
- •3.5.1. Виробництво олії
- •Вміст і якість олії у насінні основних олійних культур
- •Технологічні параметри устаткування для виробництва олії
- •3.5.2. Класифікація рослинних жирів
- •3.6. План семінарсько-практичного заняття
- •3.7. Термінологічний словник
- •3.8. Запитання для поточного контролю знань
- •3.9. Навчальні завдання
- •Характеристика основних і допоміжних операцій технології виробництва бурякового цукру
- •Показники хімічного складу цукрових буряків, відібраних для аналізу на кагарлицькому цукровому заводі
- •3.10. Тести для проведення аудиторного тестування
- •Тема 4. Технологія зберігання і переробки плодоовочевої продукції
- •4.1. Методичні поради до вивчення теми
- •4.2. Плодоовочева продукція як об'єкт зберігання
- •Параметри мікроклімату для зберігання овочів у стаціонарних сховищах
- •4.3. Режими і способи зберігання плодоовочевої продукції
- •4.4. Технологія переробки плодів і ягід
- •4.5. Технологія переробки картоплі
- •Районовані сорти картоплі вітчизняної селекції
- •Вимоги до якості крохмалю
- •4.5.1. Методика розрахунку виходу крохмалю з 1 тонни сировини
- •4.6. План симінарсько-практичного занняття
- •4.7. Термінологічний словник
- •4.8. Запитання для поточного контролю знань
- •4.9. Навчальні завдання
- •Обсяг замовлення для консервного цеху на виготовлення маринованих овочів і заспиртованих соків, кг
- •Врожайності картоплі і вміст крохмалю в одержаній продукції
- •4.10. Тести для проведення аудиторного тестування
- •Тема 5. Технологія виробництва та зберігання кормів і кормів рослинного походження (сіно, силос, сінаж,трав'яне борошно, комбікорми)
- •5.1. Методичні поради до вивчення теми
- •5.2. Сировина для переробки та оцінка якості кормів
- •Стандартні показники якості сіна (гост 4808-87)
- •Вихід сіна після активного вентилювання
- •Класифікація якості сінажу (тост 23637-90)
- •Вміст сухої речовини в силосі залежно від нагромадження в ньому органічних кислот
- •Вимоги до якості силосу (гост 23638-90)
- •Втрати сухої речовини залежно від втрати силосного соку, %
- •Втрати сухої речовини в боковох і верхніх шарах силосу, % закладеної сухої речовини
- •5.3. План семінарсько-практичного заняття
- •5.4. Термінологічний словник
- •5.5. Запитання для поточного контролю знань
- •5.6. Навчальні завдання
- •Врожайності та вмісту білка в зерні сої
- •Планові показники потреби у висівках для виробництва комбікормів
- •Шкала органолептичної оцінки якості силосу
- •5.7. Тести для проведення аудиторного тестування
- •21008, Вінницький р-н, с. Агрономічне, вул. Сонячна, 3
Технологічні параметри устаткування для виробництва олії
Показник |
Підприємство |
||
ДП «Форест-Стави» |
ТОВ «Агротсх-Кагарлик» |
СКАФ «Перемога» |
|
Марка, модель устаткування |
ППРМ-18,5/380-210 |
Екструдер-75/1200 |
Саморобна |
Продуктивність за обсягом переробленого насіння, кг/год |
210 |
100 |
60 |
Вихід олії у розрахунку на насіння соняшнику, % |
50 |
33 |
24 |
Потужність, кВт/год |
18,5 |
7,5 |
28 |
Обслуговуючий персонал, осіб |
1 |
1 |
2 |
Сучасні технологи виробництва ефірних олій ґрунтуються на двох основних методах – водно-паровій перегонці (гідро-дистиляції) та екстракції. Метод водно-парової перегонки полягає у застосуванні пари, яка утворюється в процесі кип'ятіння подрібненої маси сировини з водою. Одержаний продукт (дистилят) нагромаджується в окремій місткості в результаті охолодження.
Переробка сировини ефіроолійних культур потребує ретельної підготовки сировини (очищення від сторонніх домішок, сортування за технологічними ознаками, подрібнення тощо). Спеціальними технологіями передбачено повторне вилучення окремих ефірних олій або жирних кислот із сировини або відходів основного виробництва. Продуктами переробки ефіроолійних культур може бути як насіння, так і вся рослина. Продукція, одержувана в результаті переробки, є досить важливою для більшості галузей промисловості.
3.5.2. Класифікація рослинних жирів
Олійно-жирові комбінати оцінюють одержану сировину за якістю і встановлюють її призначення у промисловому виробництві. Для виробництва фарб, лаків, полімерних матеріалів використовують рослинні жири з високим вмістом поліненасичених жирних кислот (лінолева, ліноленова, арахідонова) і значно меншим вмістом насичених жирних кислот (пальмітинова, стеаринова та ін.). Для харчових цілей придатна олія, що відповідає сані-тарно-гігієнічним нормам її виробництва і зберігання, має значний вміст олеїнової, стеаринової та інших насичних і моно-ненасичених жирних кислот. Олія сільськогосподарських культур є неоднозначною за якістю, хімічним складом, призначенням і може використовуватися для спеціальних потреб у виробництві лікарських препаратів, косметики тощо.
Поглиблена переробка олійних та ефіроолійних культур дає змогу одержати продукцію з бажаними технологічними та споживчими властивостями. Крім розглянутих культур рослинні жири можна вилучати практично з будь-якої сировини, яка містить не менше ніж 0,1 % олії. Така продукція широко застосовується для виробництва ліків, парфумерії, ароматизаторів для продуктів харчування. Так, із плодів коріандру одержують ефірні олії, що мають запах лимона, троянди, фіалки, квітковий аромат та ін.
Ефірні олії фенхеля широко застосовуються у виробництві фруктових напоїв, лікеро-горілчаних виробів, ароматичних есенцій, ковбас, м'ясних і рибних консервів, кондитерських і хлібобулочних виробів.
Якість льоноволокна також оцінюється за номерами (волокно найвищого номера волокна дає найтоншу і найкращу нитку).
