2.6. Запитання для поточного контролю знань

1. Дати визначення поняття «зернова маса».

2. Як відрізняються злакові та бобові зернові за вмістом білка, крохмалю, жирів, клітковини та мінеральних речовин?

3. Характеристика зерна за будовою і хімічним складом (оболонка зерна, алейроновий шар, ендосперм, зародок).

4. Як впливають природно-кліматичні фактори на хімічний склад зерна та якість борошна?

5. Поняття «клейковина» та «клітковина»: що є спільним і відмінним?

6. Поняття «білок» і «клейковина»: що є спільним і відмінним?

7. Фізичні властивості зернових мас.

8. Дати визначення понять: сипкість і самосортування, шпаруватість і сорбційні властивості зернової маси.

9. Теплофізичні властивості зернової маси.

10. Фізіологічні властивості зернових мас.

11. Післязбиральне дозрівання зерна.

12. Які є види самозігрівання зерна?

13. Які види мікроорганізмів спричинюють псування зерна?

14. У яких частинах зернівки зосереджені вітаміни, крохмаль, клітковина?

15. Значення показника «кондиційна вологість» у визначенні якості та можливості тривалого зберігання зернової маси з відпо­відним показником вологості.

16. Способи охолодження зернових мас.

17. Особливості застосування хімічного консервування зерна.

18. Конструктивні вимоги та особливості використання зерносховищ.

19. Технологія експлуатації елеваторів у період збирання врожаю.

20. Вихід і сорти борошна.

21. Послідовність технологічних операцій у процесі виробництва борошна на устаткуванні промислового типу.

22. Підготовка зерна до помелу.

23. Виробництво та оцінка якості пшеничного і житнього борошна.

24. Використання відходів борошномельного виробництва.

25. Оцінка хлібопекарських властивостей борошна.

26. Показники якості хліба.

27. Показники якості крупи.

2.7. Навчальні завдання

Завдання 1. На переробне підприємство надійшло 5 партій зерна пшениці різної вологості (табл. 2.4). Визначити, яку кількість продукції буде прийнято і зараховано господарству в розрахунку на кондиційну вологість.

Таблиця 2.4

Обсяг зерна пшениці, що надійшло на переробку (млин фг «надія» кагарлицького району)

№ партії зерна	Обсяг, т	Фактична вологість, %
1	25	17,5
2	21	19,0
3	29	14,5
4	23	21,5
5	27	15,0

Завдання 2. На переробне підприємство за добу надходить у середньому 5 партій зерна озимої пшениці сорту Миронівська 61 для виробництва борошна (див. табл. 2.4). Визначити вихід борошна за сортами, вихід висівок для кожної партії зерна окремо, якщо підприємство буде обладнане млином «Харків'янка 1000». Порівняти одержані показники з показниками виходу продукції при переробці на наявному обладнанні (млин марки «Фермер ОПМ-0,6). Розрахувати ступінь завантаження виробничих потужностей, затрати виробничих ресурсів (води, повітря, електроенергії).

Завдання 3. Підприємство має можливість переробляти від 2 до 18 т за добу зерна круп'яних культур. Для переробки зерна на крупу може використовуватися міні-обладнання виробництва ЗАТ «Сільпроект» або лінії «Харків'янка» (див. табл. 2.1). Який тип обладнання застосує підприємство, якщо загальний обсяг робіт розраховано на 310 календарних днів (табл. 2.5)? Які переваги й вади використання промислового устаткування з виробництва крупи? Звернути увагу на енергозатрати. Зробити висновки щодо одержаних розрахунків.

Таблиця 2.5

ОБСЯГ ЗАМОВЛЕННЯ НА ПЕРЕРОБКУ ЗЕРНА на 2004 рік, т

Вид зерна	Варіант
	1		2		3		4		5		6		7		8		9		10
Пшениця	100		200		300		400		500		600		700		800		900		1000
Ячмінь	100		200		300		–		500		600		700		800		900		1000
Горох	100		200		300		400		500		600		700		800		900		1000
Просо		100		–		300		400		500		600		700		800		900		1000
Гречка		100		200		300		400		–		600		700		800		900		1000
Рис		100		200		300		400		500		600		700		800		900		1000
Овес		–		200		–		400		500		–		700		800		900		1000
Разом		600		1200		1800		2400		3000		3600		4900		5600		6300		7000

Завдання 4. Порівняти технологічну ефективність млинів аграрних підприємств Кагарлицького району Київської області (табл. 2.6) із сучасними млинами промислового типу «Харків'янка» (див. табл. 2.1). Розрахунки провести за виходом основної продукції у розрахунку на одиницю використаних ресурсів (кВт/год, людино-год).

Таблиця 2.6