- •Програма дисципліни «технологія зберігання та переробки продукції рослинництва»
- •Тема 1. Основи стандартизації сільськогосподарської продукції
- •Тема 2. Технологія зберігання і переробки зерна
- •Тема 3. Технологія зберігання і переробки плодоовочевої продукції
- •Тема 4. Технологія зберігання і переробки сировини технічних культур (цукровий буряк, льон, хміль, олійні та ефіроолійні культури)
- •Тема 5. Основи виробництва і зберігання кормів і кормів рослинного походження (сіно, силос, сінаж, трав'яне борошно, комбікорми)
- •Методичні поради до вивчення дисципліни
- •Тема 1. Основи стандартизації сільськогосподарської продукції
- •1.1. Методичні поради до вивчення теми
- •1.2. План семінарсько-практичного заняття
- •1.3. Термінологічний словник
- •1.4. Запитання для поточного контролю знань
- •1.5. Навчальні заняття
- •Хімічний склад продуктів харчування
- •1.6. Тести для проведення аудиторного тестування
- •Тема 2. Технологія зберігання і переробки зерна
- •2.1. Методичні поради до вивчення теми
- •Технологічні характеристики млинів «харків’янка»
- •Технологічні параметри пекарень
- •2.2. Зберігання борошна
- •2.3. Виробництво крупи
- •Технічна характеристика технологічних ліній з виробництва крупи «харків'янка»
- •2.3.1. Класифікація круп
- •2.3.2. Зберігання крупи
- •2.4. План семінарсько-практичного заняття
- •2.5. Термінологічний словник
- •2.6. Запитання для поточного контролю знань
- •2.7. Навчальні завдання
- •Обсяг зерна пшениці, що надійшло на переробку (млин фг «надія» кагарлицького району)
- •Технологічні характеристики млинів
- •2.8. Тести для проведення аудиторного тестування
- •Тема 3. Технологія зберігання і переробки сировини технічних культур
- •3.1. Методичні поради до вивчення теми
- •Урожайність і валове виробництво цукрового буряку і хмелю в україні
- •3.2. Технологія зберігання і переробки цукрових буряків
- •3.2.1. Цукровий буряк як сировина для переробки
- •Показники технологічної ефективності роботи ват «кагарлицький цукровий завод»
- •Вимоги стандарту «буряк цукровий для промислової переробки. Вимоги при заготівлі»
- •3.2.2. Технологія виробництва цукру
- •Вимоги державного стандарту на цукор-пісок, виготовлений із цукрових буряків (дсту 2216-93)
- •3.3. Технологія зберігання і переробки хмелю
- •3.3.1. Хміль як сировина для переробки
- •3.3.2. Технологія післязбирального оброблення хмелю
- •3.4. Технологія зберігання і переробки льону
- •3.4.1. Льон як сировина для переробки
- •3.4.2. Збирання, первинне оброблення та зберігання льону-довгунця
- •3.5. Технологія зберігання і переробки олійних культур
- •3.5.1. Виробництво олії
- •Вміст і якість олії у насінні основних олійних культур
- •Технологічні параметри устаткування для виробництва олії
- •3.5.2. Класифікація рослинних жирів
- •3.6. План семінарсько-практичного заняття
- •3.7. Термінологічний словник
- •3.8. Запитання для поточного контролю знань
- •3.9. Навчальні завдання
- •Характеристика основних і допоміжних операцій технології виробництва бурякового цукру
- •Показники хімічного складу цукрових буряків, відібраних для аналізу на кагарлицькому цукровому заводі
- •3.10. Тести для проведення аудиторного тестування
- •Тема 4. Технологія зберігання і переробки плодоовочевої продукції
- •4.1. Методичні поради до вивчення теми
- •4.2. Плодоовочева продукція як об'єкт зберігання
- •Параметри мікроклімату для зберігання овочів у стаціонарних сховищах
- •4.3. Режими і способи зберігання плодоовочевої продукції
- •4.4. Технологія переробки плодів і ягід
- •4.5. Технологія переробки картоплі
- •Районовані сорти картоплі вітчизняної селекції
- •Вимоги до якості крохмалю
- •4.5.1. Методика розрахунку виходу крохмалю з 1 тонни сировини
- •4.6. План симінарсько-практичного занняття
- •4.7. Термінологічний словник
- •4.8. Запитання для поточного контролю знань
- •4.9. Навчальні завдання
- •Обсяг замовлення для консервного цеху на виготовлення маринованих овочів і заспиртованих соків, кг
- •Врожайності картоплі і вміст крохмалю в одержаній продукції
- •4.10. Тести для проведення аудиторного тестування
- •Тема 5. Технологія виробництва та зберігання кормів і кормів рослинного походження (сіно, силос, сінаж,трав'яне борошно, комбікорми)
- •5.1. Методичні поради до вивчення теми
- •5.2. Сировина для переробки та оцінка якості кормів
- •Стандартні показники якості сіна (гост 4808-87)
- •Вихід сіна після активного вентилювання
- •Класифікація якості сінажу (тост 23637-90)
- •Вміст сухої речовини в силосі залежно від нагромадження в ньому органічних кислот
- •Вимоги до якості силосу (гост 23638-90)
- •Втрати сухої речовини залежно від втрати силосного соку, %
- •Втрати сухої речовини в боковох і верхніх шарах силосу, % закладеної сухої речовини
- •5.3. План семінарсько-практичного заняття
- •5.4. Термінологічний словник
- •5.5. Запитання для поточного контролю знань
- •5.6. Навчальні завдання
- •Врожайності та вмісту білка в зерні сої
- •Планові показники потреби у висівках для виробництва комбікормів
- •Шкала органолептичної оцінки якості силосу
- •5.7. Тести для проведення аудиторного тестування
- •21008, Вінницький р-н, с. Агрономічне, вул. Сонячна, 3
2.3. Виробництво крупи
Крупу високої якості одержують, використовуючи зерно бажаних кондицій і застосовуючи досконалі технології його переробки. Для виробництва крупи використовується зерно рису, ячменю, пшениці, гречки, проса, гороху та інших культур. Під час вивчення дисципліни «Системи технологій у рослинництві» вже розглядалися основні характеристики сортів зернових, які використовуються у виробництві крупи. До найважливіших слід піднести врожайність, вагове співвідношення плівок і ядра, вміст білка, крохмалю тощо. Так, одним із найкращих сортів гречки на теперішній час є сорт «Українка» (врожайність 19–21,9 ц/га), який дає вихід крупи до 78 %. До того ж цей сорт має відмінні кулінарні властивості та високий вміст білка у крупі (17–18 %).
Особливе місце у виробництві модифікованих продуктів харчування в Україні посідають такі високобілкові культури, як горох і соя. Вміст білка у зерні гороху може сягати 23–27 %, у зерні сої – понад 40 %. Так, сорт сої «Київська 27» дає зерно із вмістом білка 41,5–43,7 % і вмістом олії 18–19 %, урожайність може сягати 23–27 ц/га.
Наведені показники слід порівняти з показниками інших сортів гречки, сої, гороху, інших продовольчих зернових культур, занесених до Державного реєстру районованих сортів в Україні.
Технологія одержання крупи охоплює такі технологічні операції:
– очищення зерна від домішок;
– сортування зерна за крупністю;
– лущення;
– відокремлення ядра;
– оброблення ядра (шліфування, полірування);
– сортування одержаної продукції;
– пакування, маркування.
Зерно, що використовується для виробництва крупи, очищують від насіння інших видів сільськогосподарських культур, бур'янів, механічних домішок зі значною питомою вагою та ін. Для цього застосовуються повітряні сепаратори, по вітряно-ґратчасті сепаратори, трієри, каменевідбірні машини, магнітні колонки, оббивні машини.
Під час лущення зерна отримують п'ять фракцій: ядро, налущене зерно, зовнішні оболонки, дроблене ядро, борошнисті частинки. Структура одержуваної продукції залежить від гідротермічного оброблення зерна (гарячою парою).
Лущене зерно набуває товарних властивостей крупи після шліфування і полірування (виняток – гречана крупа). Процес шліфування і полірування зерна супроводжується одержанням і вилученням відсіву – частинок до 0,2 мм (борошно, крупки). Сучасні технологічні лінії з виробництва крупи забезпечують вихід крупи від 45 до 77 %. Доречно розглянути виробничі потужності підприємств і процес формування сортів за показниками якості продукції (табл. 2.3).
Таблиця 2.3
Технічна характеристика технологічних ліній з виробництва крупи «харків'янка»
|
Модель |
|||||
|
|
5000КР ЛПР-100 |
800К ЛПК-50 |
500К ЛПР-12 |
500К ЛПР-12 |
500КГ ЛПК-10 (ЛПК-12) |
Показник |
Міні-бладнання |
|||||
|
||||||
|
||||||
|
||||||
Продуктивність, т/добу: |
|
|
|
|
|
|
– пшениця |
6,0 |
— |
18 |
12 |
12 |
— |
– ячмінь |
4,8 |
— |
18 |
12 |
12 |
— |
– горох |
6,0 |
— |
12 |
9 |
9 |
— |
– просо |
3,6 |
— |
9 |
6 |
— |
— |
– гречка |
3.6 |
— |
— |
— |
— |
12 |
– овес |
1,2 |
— |
— |
— |
— |
12 |
– рис |
3,6 |
100 |
— |
— |
— |
— |
Вихід крупи, %: |
|
|
|
|
|
|
– пшенична |
63 |
— |
65 |
63 |
63 |
— |
– перлова |
62 |
— |
45 |
45 |
45 |
— |
– ячна |
62 |
— |
65 |
65 |
65 |
— |
– пшоно шліфоване |
65 |
— |
65 |
— |
— |
— |
– горох лущений |
73 |
— |
70 |
77 |
77 |
— |
– гречка пропарена |
64 |
— |
— |
-— |
— |
67 |
(ядриця, проділ) |
|
|
— |
— |
— |
45,5 |
– вівсяна не подрібнена |
45 |
|
|
|
|
|
– рис шліфований |
65 |
65 |
— |
— |
— |
— |
Виробнича потужність, кВт/год |
9,5 |
307 |
156–205 |
42–67 |
42–67 |
50–53 |
