Кількість шкіл в Україні вже менша 20 тисяч
Вперше за роки незалежності кількість загальноосвітніх навчальних закладів зменшилася до 19 тис. 900. Про це свідчать статистичні дані Державного комітету статистики. У порівнянні з аналогічним показником минулого року кількість шкіл зменшилася на чотириста одиниць. Також у порівнянні з минулим навчальним роком на 6 тисяч знизилася кількість, як школярів так і вчителів загальноосвітніх навчальних закладів. У 2011/12 році в українських школах навчається 4 млн 293 тис. учнів (4 млн 299 у 2010/11 н.р.) та працює 509 тис. учителів (516 тис. у 2010/11 н.р.), що є найнижчими показниками вітчизняної системи середньої освіти. Необхідно зазначити, що найбільш наповненим періодом для українських шкіл став 1995/96 навчальний рік, коли кількість учнів складала 7 млн 143 тис., учителів майже 600 тис., а кількість шкіл була найбільшою за останні два десятиріччя – 22 тисячі 300 закладів. Нещодавно віце-спікер Верховної Ради Микола Томенко, виступаючи на парламентських слуханнях, що були присвячені темі кризових тенденцій освіти в сільській місцевості, зазначив, що більша частина закритих навчальних закладів припадає на сільську місцевість. "Якщо проглянути статистику скорочення шкіл, то левова частина – сільські школи. З 1995 року кількість навчальних закладів у сільській місцевості зменшилося більше як на дві тисячі". Зважаючи на це, він висловив сподівання, що парламент підтримає його законопроект, що не дозволяє без рішення територіальної громади, тобто сільських, селищних зборів чи міського референдуму приймати рішення про закриття школи. "Тільки громада, а не чиновники управління освіти чи депутати обласних та районних рад має приймати таке відповідальне рішення", - додав він. "Але ці діти мають бути забезпечені транспортом, вчителі працевлаштовані, а звільнене приміщення школи має стати, наприклад, закладом позаурочної роботи, а не кафе чи баром", - наголосив Томенко. У Міністерстві освіти закриття шкіл пояснюють демографічною ситуацією: "за останні 20 років кількість учнів у системі загальної середньої освіти зменшилась майже на 40%, а кількість шкіл лише на 7%". За даними Державного комітету статистики протягом двох останніх років українська система середньої освіти втратила близько 700 загальноосвітніх навчальних закладів.
|
Рекомендую!
|
|
|
|
Освіта.ua 15.03.2012
Ситуація загострилася ще після вступу в дію «Європейської хартії регіональних мов або мов меншин» (2006), з якою начебто «не стикується» Конституція України, в якій визнається тільки одна державна мова — українська. Ускладнюється справа також тим, що українська влада прагне до членства в ЄС і тому має суворо дотримуватися всіх стандартів і — одночасно — «боротися» з подальшою русифікацією українського населення. Тим часом на півдні та сході України деякі міста та регіони проголосили російську «своєю регіональною мовою», хоча це виходить за рамки їхньої компетенції. Може, ще більш небезпечною є та обставина, що попри те, що українська мова — єдина державна мова (за законом), у деяких сферах суспільного життя навіть на заході все ще домінує російська мова — у таких сферах, як молодіжна культура, економіка, вища освіта, наука, популярна література, преса тощо. Таким чином, виходить, що в країні майже відсутній «чистий український грунт».
1 Законодавчою базою, що забезпечує мовно-культурний розвиток національних меншин, є Закони «Про мови», «Про національні меншини», а також статті 10, 11, 22, 53 і 119 Конституції України. Право на представництво частково гарантоване ст. 14 Закону «Про національні меншини» та ст. 22 Конституції щодо недопущення звуження форм та обсягу існуючих прав та свобод.
2 Русакевичене Аста, Кряучионите Раса. Перевод балтийских языков // Профессиональный перевод и управление информацией. – 5(64). – 2012. – С.34-42.
3 Масенко Л. Мова і суспільство. Постколоніальний вимір. – К., 2004 // Електронний ресурс: http://varnak.psend.com/lmasenko.html (дата входу 02.10.2013).
