Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
книга правознавство.doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
2.2 Mб
Скачать

Глава XII підприємницьке (господарське) законодавство

§ 1. Поняття підприємницької діяльності

В Україні початок підприємництва пов'язаний з переходом кра­їни до ринкових відносин, до нових форм та методів державного регулювання ринку. Право на підприємницьку діяльність громадян закріплено у ст. 42 Конституції України: «Кожен має право на під­приємницьку діяльність, яка не заборонена законом».

Підприємництвом є всяка корисна для суспільства діяльність, пов'язана з виконанням робіт, виробництвом продукції, а також наданням різних послуг, спрямована на отримання прибутку.

Основні ознаки підприємницької діяльності закріплені в Законах України «Про підприємництво» від 7 лютого 1991 р. «Про госпо­дарські товариства» від 10 вересня 1991 р., «Про власність» від 7 лютого 1992 р., «Про захист від недобросовісної конкуренції» від 7 червня 1996 р. Одна з ознак підприємництва — це одержання прибутку. Саме ця ознака виділяє підприємницьку діяльність від більш широкого поняття господарської діяльності як діяльності по виробництву і реалізації матеріальних благ. Інші ознаки підприєм­ницької діяльності — це здійснення суб'єктом (підприємцем) дій від свого імені, на свій ризик і під свою відповідальність.

Вказані ознаки підприємницької діяльності свідчать про те, що підприємцем закон визнає лише того суб'єкта права, який здійснює господарську діяльність, діючи від свого імені. В той же час закон визначає, що діяльність підприємців, спрямована на одержання прибутку, але яка не носить господарського характеру, не може визначатись як підприємницька. Підприємець вільно обирає вид ді­яльності за винятком тих, на які Законом України «Про підприємни­цтво» встановлено обмеження, так, тільки державним підприємст­вам дозволено займатися діяльністю по виготовленню і реалізації наркотичних та вибухових речовин й інше.

Деякі види діяльності можуть здійснюватися лише за спеціаль­ним дозволом (ліцензією): виготовлення та реалізація медикамен­тів, хімічних речовин, виготовлення спирту, лікеро-горілчаних ви­робів, медична, ветеринарна практика та інша. Ліцензії видаються Кабінетом Міністрів України або уповноваженими ним органами

226_______П. М. Каркач, В. О. Головко, Д. І. Барановський та ін.

(міністерствами, державними комітетами). Спори про відмову у ви­дачі ліцензії розглядаються судом або господарським судом. Закон регламентує умови здійснення підприємницької діяльності, це:

1) державна реєстрація підприємства;

2) право найму працівників;

3) дотримання законодавства про підприємництво;

4) юридична відповідальність суб'єктів підприємницької діяль­ності;

5) вибір організаційно-правової форми;

6) право держави на припинення підприємницької діяльності.

Державна реєстрація здійснюється в районній, міській, районній в місті державних адміністраціях і виконавчих комітетах місцевих рад за місцем діяльності або проживання підприємця.

Право наймати працівників на підставі трудових договорів і до­говорів підряду мають підприємці. Вони зобов'язані не тільки гара­нтувати безпечні умови праці та встановити платню не нижчу від мінімального рівня який діє у державі, але й надавати соціальне та медичне страхування, відшкодовувати у разі необхідності завдану працівникові під час роботи шкоду, не завдавати шкоди навколиш­ньому середовищу, не порушувати законні права та інтереси грома­дян, юридичних осіб та держави.

Для підприємницької діяльності законом передбачено різні орга­нізаційно-правові форми. Підприємці можуть обирати різні види підприємств: приватні, колективні підприємства та господарські товариства.

Держава зобов'язана підтримувати і гарантувати розвиток під­приємництва незалежно від його організаційно-правових форм, надавати земельні ділянки, державне майно на умовах і у порядку, передбаченому законом; сприяти матеріально-технічному та інфо­рмаційному обслуговуванню підприємців, підготовці та перепідго­товці кадрів, надавати цільові кредити тощо. У цьому зацікавлена не тільки держава, а й суспільство в цілому. Суспільна корисність підприємництва полягає в тому, що підприємець особисто зацікав­лений в результатах своєї праці, в стабілізації суспільного життя, у дотриманні чинного законодавства та виконанні зобов'язань по укладених угодах. Досягнення матеріального задоволення та підне­сення власного іміджу підприємця може бути досягнуто лише за умови максимального задоволення потреб споживачів, що в цілому

Основи правознавства України_______________________227

сприяє піднесенню суспільного добробуту, зміцненню економіки дер­жави.