§ 7. Земельна частка (пай)

Відповідно до законодавства України під терміном «земельна частка» (пай) слід розуміти частину земель колективного сіль-

Основи правознавства України________________________221

ськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товари­ства (надалі — СГП), переданих місцевими радами в коле­ктивну власність, на яку кожен член СГП має право.

Пай — це земельна участь членів СГП в утворенні земельних угідь підприємства. При паюванні земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям, в натурі (на місцевості) земельна ділянка не виділяється. Член СГП, якому визначена земельна частка і видано сертифікат, ще не набу­ває права приватної власності на конкретну земельну ділянку. Пра­во приватної власності для кожного члена СГП виникає при виді­ленні земельної частки (паю) в натурі на місцевості і одержанні державного акта на право приватної власності на землю. Особа має право на підставі членства вимагати передати у приватну власність земельну ділянку в розмірі, що відповідає вартості земельного паю в разі виходу з членів СГП.

Згідно з Указом Президента України від 10 листопада 1994 р. «Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва» кожному члену під­приємства, кооперативу, товариства видається сертифікат на зе­мельну частку (надалі сертифікат) із зазначенням у ньому розміру частки (паю) в умовних кадастрових гектарах, а також зазначаєть­ся його вартість. Член СГП має право безкоштовно одержати у при­ватну власність свій пай в натурі (на місцевості), що засвідчується державним актом на право приватної власності на землю.

Указом Президента України від 8 серпня 1995 р. «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогос­подарським підприємствам і організаціям» забезпечено паювання сільськогосподарських угідь, що знаходяться у колективній влас­ності.

Паювання земель радгоспів та інших державних сільськогос­подарських підприємств здійснюється лише після перетворення їх у недержавні сільськогосподарські підприємства.

Право на земельну частку (пай) мають у рівних розмірах члени СГП, які включені до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю. До такого списку включа­ються всі особи, які були членами підприємства на час отримання СГП державного акта на право колективної власності на землю.

222_________П. М. Каркач, В. О. Головко, Д. І. Барановський та ін.

Членами колективного сільськогосподарського підпри­ємства вважаються особи, які були їх членами на день складання списків:

• пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються чле­нами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства незалежно від місця їх проживання;

• військовослужбовці строкової служби, якщо вони не вийшли з СГП у визначеному законодавством порядку; особи, направлені на навчання, якщо вони залишаються членами СГП;

./ жінки, що знаходяться у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами, або у відпустці з приводу догляду за дитиною до досяг­нення нею трирічного (шестирічного) віку, а також у зв'язку з до­глядом за дитиною-інвалідом віком до 14 років;

• члени СГП, які обрані на виборні посади до органів державної влади або місцевого самоврядування, якщо це передбачено стату­том СГП.

Право на земельний пай набувають також спадкоємці тих членів сільськогосподарських підприємств, які мали право на земельну частку, але до моменту видачі сертифікатів на земельний пай поме­рли.

Крім того, право на отримання земельного паю мають громадя­ни, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, і були евакуйовані, відселені або самостійно переселились на нове місце проживання (роботи).

Право на земельний пай не залежить від стажу роботи в сіль­ськогосподарському підприємстві, виробничих показників, невико­нання встановленого обов'язкового мінімуму трудової участі, осо­бистих заслуг, місця проживання.

Не мають права на отримання земельного паю:

• працівники господарства, які не є членами СГП, — тимчасові працівники та особи, що працюють за трудовою угодою;

• особи, що з будь-яких причин звільнились і були виключені загальними зборами з СГП до моменту проведення паювання землі і отримання господарством державного акта на право колективної власності на землю;

• пенсіонери, які проживають на території СГП, але не є його членами;

• особи, що не є громадянами Укра'їни.

Основи правознавства України__________________________223

Згідно із законодавством право на земельний пай може бути об 'єктом купівлі-продажу, дарування, міни, успадкування, застави. Проте, згідно з Законом України від 18 січня 2001 р. «Про угоди, про відчуження земельної частки (паю)» власники паїв тимчасово не мають права укладати угоди щодо відчуження шляхом купівлі-продажу, дарування, міни, застави земельних часток, вони лише вправі набувати їх у спадок.

Земельний кодекс України також встановлює, що громадяни Ук­раїни — власники земельних паїв (часток) не вправі до 1 січня 2005 року продавати або іншим способом відчужувати належні їм земельні ділянки та земельні частки (паї), крім міни, передачі їх у спадщину та при вилученні земель для суспільних потреб.

Сертифікат на право на земельну частку (пай) є дійсним до ви­ділення власнику земельного паю на місцевості земельної ділянки та видачі йому державного акта на право власності на землю.