§ 6. Право користування землею. Оренда землі

Відповідно до Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою — це право володіння і кори­стування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або кому­нальній власності, без встановлення строку.

Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають лише підприємства, установи та організації, що належать до державної або комунальної

власності.

Землекористувачі наділені такими правами:

• самостійно господарювати на землі;

• власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену сільськогосподарську продукцію;

• використовувати у встановленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, лісові угіддя, водні об'єкти, а також інші корисні властивості

землі;

• на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом;

• споруджувати житлові будинки, виробничі та інші будівлі і спо­руди.

Землекористувачі зобов'язані:

• забезпечувати використання землі за цільовим призначенням;

• додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля;

• своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату;

220_______П. М. Каркач, В. О. Головко, Д. І. Барановський та ін.

• не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів;

• підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні влас­тивості землі;

• своєчасно надавати відповідним органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування дані про стан і використання земель та інших природних ресурсів у порядку, встановленому за­коном;

• дотримуватися правил добросусідства та обмежень, пов'язаних зі встановленням земельних сервітутів та охоронних зон; *; • зберігати геодезичні знаки, протиерозійні споруди, мережі зро­шувальних і осушувальних систем.

З інститутом землекористування тісно пов'язаний інститут оренди земельних ділянок, який виступає самостійним видом землекорис­тування. Питання оренди земель врегульовані у Земельному кодексі України, відповідно до якої право оренди земельної ділянки — це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження під­приємницької та іншої діяльності.

Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземним громадянам і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об'єд­нанням і організаціям, а також іноземним державам.

Оренда земельної ділянки може бути короткостроковою — не більше 5 років — та довгостроковою — не більше 50 років.

Орендована земельна ділянка або її частина може за згодою орен­додавця передаватись орендарем у володіння та користування іншій особі (суборенда).

Орендодавцями земельних ділянок є їх власники або уповнова­жені ними особи.

У частині, що не суперечить чинному Земельному кодексу Укра­їни і на період до прийняття нового закону, який врегулює земель­но-орендні відносини, діє Закон України «Про оренду землі» від 6 жовтня 1998 р.