§ 7. Правове становище сільськогосподарських кооперативів

Відповідно до Закону України «Про сільськогосподарський ви­робничий кооператив» від 1997 р. сільськогосподарським вироб­ничим кооперативом визнається добровільне об'єднання фі­зичних осіб в юридичну особу на засадах членства, об'єднання пайових внесків, трудової участі в спільній сільськогосподарсь­кій діяльності.

До сільськогосподарського виробничого кооперативу прийма­ються особи незалежно від їх матеріального становища. Членами кооперативу можуть стати особи, які засновують його або вступа­ють у вже створений кооператив. Питання прийому у члени коопе­ративу (згідно зі статутом) вирішують загальні збори кооперативу. Кожен член сільськогосподарського виробничого кооперативу має лише один голос, незалежно від розміру пайового внеску. В коопе­ративі розмір паю не впливає на права члена кооперативу: всі мають рівні права і в управлінні кооперативом, і в користуванні тими ви­годами, які дає кооператив своїм членам. Закон передбачає, що член кооперативу має право на пай у майні кооперативу, який є його вла­сністю. Право розпоряджатися своїм паєм на власний розсуд член кооперативу набуває після припинення членства в кооперативі.

Основи правознавства України__________________________207

У разі виходу з кооперативу громадянин має право на пай натурою, грішми або цінними паперами.

Мета діяльності кооперативу — це організація та полегшення праці шляхом об'єднання узгоджених зусиль (здебільшого трудо­вих).

Спосіб досягнення мети діяльності кооперативу — ведення спіль­ної господарської та іншої діяльності.

Обоє 'язкова трудова участь членів кооперативу в його діяль­ності — це участь у господарських операціях належного кооперати­ву на праві пайових внесків з метою задоволення матеріальних та інших потреб членів кооперативу. До специфічних ознак сільсько­господарських кооперативів належать:

• ведення сільськогосподарської діяльності з використанням зе­мель сільськогосподарського призначення як основного засобу ви­робництва та обслуговування потреб членів кооперативу;

• розміщення, як правило, у сільській місцевості;

• сільськогосподарські кооперативи повинні відігравати, поряд з фермерськими господарствами, вагому роль у вирішенні продо­вольчої проблеми в Україні.

Отже, сільськогосподарський кооператив — це добровільне, на основі членства, об'єднання осіб для спільного ведення сільсь­когосподарської діяльності (з використанням земель сільськогоспо­дарського призначення) або обслуговування потреб сільськогоспо­дарської діяльності на основі власної трудової участі в кооперативі на праві власності майна, створеного шляхом об'єднання пайових внесків з метою задоволення матеріальних та інших потреб членів кооперативу.

Вищим органом управління кооперативом є загальні збори, які уповноважені приймати рішення, якщо на них присутні більше по­ловини його членів.

Особливістю сільськогосподарського кооперативу є те, що поряд з його членами, які наділені правом ухвального голосу, можуть бути і асоційовані члени, які мають дорадчий голос.

Члени кооперативу відповідають за зобов'язаннями кооперативу лише в межах своїх майнових внесків.

Статут, як локальний акт кожного сільськогосподарського коопе­ративу, містить норми прямої дії, які породжують суб'єктивні права та юридичні обов'язки для всіх членів кооперативу.

208_______П. М. Каркач, В. О. Головко, Д. І. Барановський та ін.