§ 13. Застосування Сімейного кодексу України до іноземців та осіб без громадянства

Іноземці в Україні мають такі ж самі права і обов'язки у сімей­них відносинах, як і громадяни України, якщо інше не встановлено законом. Особи без громадянства, які постійно проживають в Укра­їні, мають такі ж права і обов'язки у сімейних відносинах, як і гро­мадяни України (ст. 275 СК).

Шлюб між громадянином України та іноземцем, а також шлюб між іноземцями реєструється в Україні відповідно до Сімейного кодексу України. Шлюб між громадянами України, які проживають за межами України, реєструється в консульській установі або дип­ломатичному представництві України.

Шлюб між іноземцями, зареєстрований за законом будь-якої дер­жави, місце його реєстрації є дійсним в Україні.

Розірвання шлюбу між громадянином України та іноземцем, а також шлюбу іноземців між собою в Україні здійснюється за зако­нодавством України.

Основи правознавства України______________________197

Визнання батьківства в Україні незалежно від громадянства батьків і дитини та місця їхнього проживання проводиться за зако­нодавством України. Усиновлення громадянином України дитини, яка є громадянином України, але проживає за її межами, здійсню­ється в консульській установі або дипломатичному представництві України. Опіка, піклування над дитиною, яка є громадянином Укра­їни, але проживає за її межами, а також над дитиною, яка є інозем­цем, але проживає в Україні, встановлюється за законодавством України.

Глава X основи аграрного права україни

§ 1. Предмет та методи аграрного права

З переходом до ринкової економіки в Україні виникла потреба здійснення ряду заходів з метою забезпечення розвитку аграрної сфери економіки. Виникає потреба удосконалення законодавства в цілому і аграрного зокрема. Аграрне право стало правонаступни­ком колишнього колгоспного і сільськогосподарського права. Агра­рне право являє собою сукупність правових норм, що визнача­ють правове становище працівників сільського господарства і сільськогосподарських підприємств, їх основні права та юри­дичні обов'язки.

Аграрне право як галузь права України характеризується влас­ним предметом та методами правового регулювання. За допомо­гою аграрно-правових норм визначається правове становище всіх виробників сільськогосподарської продукції, регулюються їх госпо­дарська діяльність, організаційні, економічні, майнові, управлінські, членські, трудові, соціальні, договірні та інші аграрні відносини. Правові норми цієї галузі залежно від особливостей предмета регу­лювання та правового забезпечення об'єднуються в правові інсти­тути аграрного права. Такі норми в процесі виконання вимог зако­нодавства та правозастосування сприяють виникненню, зміні або припиненню аграрних правовідносин. Через правову систему агра­рних правовідносин здійснюється залучення правових норм фінан­сового, земельного, трудового, цивільного, адміністративного та інших галузей права. Рецепція норм інших галузей права спря­мована на досягнення:

198_______П. М. Каркач, В. О. Головко, Д. І. Барановський та ін.

— ефективного використання правових засобів регулювання аг­рарних правовідносин, специфічних за своєю природою;

— реалізації прав учасників сільськогосподарського виробництва;

— юридичного захисту майнових, земельних, трудових, аграр­но-договірних, соціальних, управлінських прав виробників сіль­ськогосподарської продукції.

Саме через це дану галузь права називають інтегрованою.

Предметом аграрного права є врегульовані нормами аграрно­го законодавства, засновані на різних формах власності і господа­рювання суспільні, членські, майнові, управлінські відносини, що стосуються правового становища сільськогосподарських підприємств різних правових форм, їхньої виробничо-господар­ської діяльності.

Для наукового дослідження потребується визначення не тільки предмета аграрного права, але й методу, який використовується наукою для пізнання його предмета. У загальній теорії держави і права під методом правового регулювання розуміють закріплені в нормах права прийоми, засоби і способи впливу на поведінку су­б'єктів права, установ у відповідних суспільних відносинах.

Враховуючи, що предмет аграрного права становлять не одно­рідні, а цілий комплекс пов'язаних між собою характером виробни­цтва різних правовідносин, то слід говорити про різноманітність методів аграрного права.

До суспільних відносин, які виникають в умовах сільськогоспо­дарського виробництва, застосовуються і відповідні методи їх пра­вового регулювання. Так, метод земельного законодавства застосо­вується у випадках регулювання земельних правовідносин в АПК. Для регулювання правовідносин власності між суб'єктами господа­рювання в аграрному секторі застосовуються прийоми, засоби і спо­соби цивільного методу правового регулювання — рівноправності сторін. Можна погодитись з правниками, що аграрному праву при­таманні три основних методи правового регулювання: дозвіл, при­пис, заборона, які знаходять своє вираження в різних прийомах ре­гулювання аграрних відносин.