§ 7. Права та обов'язки матері, батька і дитини

Відповідно до Конституції України батьки зобов'язані утримува­ти дітей до їх повноліття. Повнолітні діти зобов'язані піклуватись про своїх непрацездатних батьків.

Взаємні права та обов'язки батьків і дітей ґрунтуються на похо­дженні дитини від них, засвідченому державним органом реєстрації актів цивільного стану у встановленому законодавством порядку. Походження дитини від подружжя визначається на підставі Свідо­цтва про шлюб та документа закладу охорони здоров'я про наро­дження дружиною дитини.

Батьки і діти зобов 'язані надавати один одному моральну і мате­ріальну допомогу. При цьому діти, походження яких установлене за заявою батьків чи рішенням суду, мають ті ж самі права та обов'я­зки щодо батьків, що й діти, які народилися від батьків, що перебу­вають у шлюбі.

Батьки мають рівні обов'язки щодо дитини, як і діти щодо бать­ків, незалежно від того, чи перебували їхні батьки у шлюбі між собою.

До особистих немайнових прав і обов'язків батьків і дітей належать:

— обоє 'язок батьків забрати дитину з пологового будинку або іншого закладу здоров 'я;

— обоє 'язок батьків зареєструвати народження дитини в ор­гані реєстрації актів цивільного стану;

— визначити прізвище, ім 'я та по батькові дитини;

Основи правознавства України_________________________________187

— право і обоє 'язок батьків виховувати дитину та сприяти її розвитку;

— право батьків на спілкування з дитиною;

— право батьків на представництво та захист інтересів дитини;

— право батьків на визначення місця проживання дитини;

— право батьків на відібрання малолітньої дитини від інших осіб;

— право дитини на спілкування з батьками;

— право дитини на належне батьківське виховання тощо.

До майнових прав і обов'язків батьків та дітей належать: право та обов'язок батьків з управління майном дітей, обов'язок і тих, і тих поважати спільну і роздільну власність тощо. До того ж і батьки, і діти мають взаємні аліментні обов'язки. Батьки зобов'я­зані утримувати своїх неповнолітніх і непрацездатних повнолітніх дітей, які потребують матеріальної допомоги, а повнолітні діти зо­бов'язані утримувати і піклуватись про непрацездатних батьків. Розмір аліментів встановлюється у твердій грошовій сумі в частці від заробітку (доходу) з урахуванням матеріального та сімейного стану сторін, але не може бути меншим від неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Крім того, і батьки, і діти зобов'язані нести додаткові витрати, які викликані тяжкою хворобою, інвалід­ністю, немічністю.

§ 8. Позбавлення батьківських прав

У ст. 164 Сімейного кодексу України передбачені підстави, коли батьків, що не виконують покладених на них обов'язків по вихован­ню дітей, суд може позбавити батьківських прав.

Мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона (він):

1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров 'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування;

2) ухиляються від виконання своїх обоє 'язків по вихованню дитини;

3) жорстоко поводяться з дитиною;

4) є хронічними алкоголіками або наркоманами;

5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушу­ють її до жебракування та бродяжництва;

6) засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.

188_______П. М. Каркач, В. О. Головко, Д. І. Барановський та ін.

Право на звернення до суду з позовом про позбавлення бать­ківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я або навчаль­ний заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, про­курор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Особа, позбавлена батьківських прав (ст. 166 СК):

• втрачає особисті немайнові права щодо дитини та звільняється від обов'язків щодо її виховання;

• перестає бути законним представником дитини;

• втрачає права на пільги та державну допомогу, що надаються вим'ям з дітьми;

• не може бути усиновлювачем, опікуном та піклувальником;

• не може одержати в майбутньому тих майнових прав, пов'яза­них із батьківством, які вона могла б мати у разі своєї непрацезда­тності (право на утримання від дитини, право на пенсію та відшко­дування шкоди у разі втрати годувальника, право на спадкування);

• втрачає інші права, засновані на спорідненості з дитиною.

Одночасно з позбавленням батьківських прав суд вирішує питан­ня про відібрання дитини, проте це не звільняє особу від обов'язку утримувати свою дитину. Поновлення у батьківських правах теж здійснюється судом при наявності передбачених чинним законодав­ством підстав.