§ 4. Приватизація державного житлового фонду в Україні

Закон України «Про приватизацію державного житлового фон­ду» від 19.06.1992 р. надає можливість громадянам одержати жит­ло в приватну власність з державного фонду. Законом визначено правові основи приватизації житла, що перебуває в державній вла­сності, його подальшого утримання та використання.

Під приватизацією державного житлового фонду слід розуміти відчуження квартир (будинків), кімнат у квартирах та однокварти­рних будинках, де мешкають два і більше наймачі, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв тощо) дер­жавного житлового фонду на користь громадян. Метою привати­зації державного житлового фонду є створення умов для здійснення права громадян на вільний вибір способу задоволення потреб у жит­лі, залучення громадян до участі в утриманні і збереженні існуючо­го житла та формування ринкових відносин.

Аналіз законодавчої бази у сфері приватизаційних відносин дає підстави виділити основні положення, що регламентують порядок її здійснення:

1. Приватизація як процес передачі державного майна у влас­ність фізичних осіб охоплює лише державний житловий фонд — житловий фонд місцевих рад (комунальна власність), а також жит­ловий фонд, який знаходиться у повному господарському віданні чи оперативному управлінні державних підприємств, організацій, установ. До об'єктів, які підлягають приватизації належать:

— квартири багатоквартирних будинків;

— одноквартирні будинки, які використовуються громадянами на умовах найму;

— незаселені квартири, частини будинків одноквартирні будин­ки після закінчення будівництва чи ремонту.

Приватизації не підлягають:

— квартири-музеї;

— кімнати у гуртожитках;

— квартири (будинки), розташовані на території закритих війсь­кових поселень;

— квартири, віднесені у встановленому порядку до числа служ­бових;

174_______П. М. Каркач, В. О. Головко, Д. І. Барановський та ін.

— квартири (будинки), розташовані в зоні безумовного відселення, забрудненій внаслідок аварії Чорнобильській АЕС;

2. Приватизація носить добровільний характер. За громадянами, які не виявили бажання приватизувати займане ними житло, збері­гається чинний порядок одержання і користування житлом на умо­вах найму.

3. Приватизація здійснюється шляхом:

— безоплатної передачі громадянам квартир (будинків) в межах 21 кв. м — на наймача та кожного члена сім'ї 110 кв. м на сім'ю

загалом:

— продажу надлишків загальної площі квартир (будинків) гро­мадянам України, які в них мешкають чи перебувають на черзі по­требуючих поліпшення житлових умов.

4. Рівність прав громадян при проведенні приватизації. Громадя­ни, які мають житло на праві власності, можуть використати одер­жані житлові чеки для придбання частки майна державних підпри­ємств.

5. Кожен громадянин України має право приватизувати займане ним житло безоплатно в межах номінальної вартості житлового чека або з частковою доплатою лише один раз.

Відмова в приватизації можлива у випадку, якщо об'єкт не під­лягає приватизації відповідно до чинного законодавства.