§14.2. Договір дарування

Договір дарування — це договір, за яким одна сторона (дару-вальник) передає безоплатно іншій стороні (обдарованому) майно

у власність.

Дарувальником може виступати лише власник майна на відміну від договору купівлі-продажу, де продавцем може виступати не тільки власник, оскільки допускається примусовий продаж.

Цей договір вважається реальним, одностороннім та безоплат­ним.

Договір дарування фізичної особи юридичній особі укладається у простій письмовій формі, а договір на значну суму — в письмо­вій, нотаріально посвідченій.

Не вважається договором дарування передача майна замість вчи­нення дії майнового або немайнового змісту.

Дарування майна може бути зумовлено його використанням для певної суспільне корисної мети. Із цим поняттям пов'язані питан­ня меценатства та спонсорства і взагалі правові аспекти благодійної

діяльності.

Меценатство — це добровільна безкорислива матеріальна, фі­нансова, організаційна підтримка фізичними особами інших осіб (їх називають набувачами благодійної допомоги), а спонсорство — це добровільна матеріальна, фінансова, організаційна та інша під­тримка фізичними та юридичними особами набувачів благодійної допомоги з метою популяризації винятково свого імені (наймену­вання), свого знака для товарів і послуг.

Законодавство передбачає окремий вид договору — договір по­жертви як договір, за яким передається майно обдарованому для досягнення певної, наперед обумовленої мети.

При цьому дарувальник має право вимагати скасування догово­ру дарування нерухомих речей чи іншого особливо цінного майна, якщо обдарований умисно вчинив злочин проти життя, здоров'я, власності дарувальника, його батьків, іншого з подружжя та дітей.

146_______П. М. Каркач, В. О. Головко, Д. І. Барановський та ін.

§ 14.3. Договір міни

Договір міни — це договір, за яким між сторонами відбуваєть­ся обмін одного майна на інше.

Договір міни — це не що інше, як поєднання в одному двох до­говорів купівлі-продажу при відсутності руху грошових коштів в обопільних напрямках. Тому кожний з тих, хто бере участь у міні, вважається продавцем того майна, яке він дає в обмін, і покупцем майна, яке він одержує.

Оскільки договір міни дуже схожий на договір купівлі-продажу, то до нього відповідно застосовуються правила цивільного законо­давства про договір купівлі-продажу, якщо інше не випливає із змі­сту відносин між сторонами.

На відміну від договору купівлі-продажу при міні еквівалентом зазвичай виступають не гроші, а інше рівноцінне майно. Допуска­ється укладення договорів міни з доплатою однією стороною певної грошової суми. Такі угоди поєднують у собі елементи договорів купівлі-продажу і міни, мають змішаний характер.

Різновидом договору міни є бартерний договір, предметом яко­го може виступати не тільки майно, але й виконання робіт, надання послуг, зарахування і погашення взаємної заборгованості та інші форми, за винятком грошової.

§ 14.4. Договір майнового найму (оренди)

Договір майнового найму — це договір, за яким одна сторона (наймодавець) зобов'язується надати іншій стороні (наймачеві) май­но у тимчасове користування.

Сторонами договору найму є наймодавець та наймач. Наймо-давцем виступає володілець майна, як правило, це власник майна. І якщо право власності на предмет договору найму переходить до іншої особи, цей договір зберігає чинність для нового власника.

Наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у стані, що відповідає умовам договору і призначенню майна. Річ, яка переда­ється у найм, повинна бути індивідуальновизначена і неспоживча.

Строк договору майнового найму визначається за погодженням сторін, якщо інше не встановлено законодавством. У договорі може і не зазначатися строк його дії, у даному випадку договір вважаєть­ся укладеним на невизначений строк. Особливість такого договору

Основи правознавства України___________________________147

полягає у тому, що він може бути припинений за ініціативою однієї із сторін за умови попередження про це іншої сторони у письмовій формі за три місяці.

Договір майнового найму між фізичними особами на строк по­над один рік повинен бути оформлений у простій письмовій формі. У простій письмовій формі також повинні укладатися договори про найм майна юридичних осіб. Види договорів найму (оренди):

• загальні правила договору майнового найму;

• побутовий прокат;

• оренда державного та комунального майна;

• найм житлового приміщення;

• безоплатне користування майном.

Наймодавець зобов'язаний провадити за свій рахунок капіталь­ний ремонт зданого в найм майна, якщо інше не передбачено зако­ном або договором. Якщо цей обов'язок наймодавець не виконує, наймач має право зробити капітальний ремонт (у випадку, якщо він передбачений договором або зумовлений невідкладною необхід­ністю) і стягнути з наймодавця вартість ремонту чи зарахувати її у рахунок плати за найм; або розірвати договір і стягнути збитки, завдані невиконанням такого обов'язку наймодавця.

Наймач у процесі користування майном (предметом договору) може здійснювати покращання речі (її удосконалення, переробку та ін.). Законом визначена частка таких покращень. Це ставиться у залежність від згоди наймодавця на такі удосконалення, поліп­шення. Якщо наймодавець висловив згоду на це, то він зобов'яза­ний відшкодувати наймачу необхідні витрати, які були здійснені, або ці грошові суми можуть зараховуватися у майбутні платежі за договором. Якщо ж такої згоди немає, то наймач може вилучити такі покращення, якщо це не спричинить шкоди самій речі. У випа­дку неможливості такого виокремлення наймач не може претенду­вати на відшкодування таких поліпшень.