§ 14. Поняття і види цивільно-правових договорів

Цивільно-правовий договір — це домовленість двох чи більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивіль­них прав та обов'язків.

Залежно від різних обставин виділяють такі види цивільно-пра­вових договорів:

— залежно від моменту виникнення прав та обов'язків: консен-ісуальні, тобто ті, що вважаються укладеними з моменту досягнен­ня узгодженості за всіма суттєвими умовами у формі, що передба­чена законом (наприклад договір купівлі-продажу, оренди тощо), а також реальні, тобто ті, для укладення яких недостатнім є досягнення згоди, а необхідна також і фактична передача речі, наприклад договір займу;

— залежно від характеру розподілення прав та обов'язків між Сторонами договору: односторонні, тобто коли одна сторона наділе­на виключно правами, а інша — обов'язками (наприклад договір займу) та двосторонні, тобто коли обидві сторони наділені як правами, так і обов'язками (наприклад купівля-продаж);

— залежно від еквівалентності договору: сплатні, тобто коли за виконання тих чи інших обов'язків особа отримає зустрічне гро­шове задоволення, та безоплатні, тобто коли такого зобов'язання немає;

142П. М. Каркач, В. О. Головко, Д. І. Барановський та ін.

— залежно від ступеня юридичної завершеності: закінчені, тоб­то такі, які безпосередньо породжують права і обов'язки, та попе­редні, тобто такі, що договірних прав та обов'язків не породжують, окрім обов'язку укласти договір;

— залежно від того, хто може вимагати виконання договору: договори на користь їх учасників, тобто договори, в яких їх вико­нання мають права вимагати лише учасники цього договору, та до­говори на користь третіх осіб, тобто коли це саме виконання пови­нно бути виконано на користь особи, що зазначена в договорі;

— залежно від способу укладення: взаємоузгодженні договори, тобто ті, в яких умови узгоджуються сторонами, та договори про приєднання, тобто ті, в яких умови встановлюються тільки однією стороною.

Сторони є вільними в укладенні договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і при­йняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Договір є укладе­ним, якщо сторони в належній формі (усній, письмовій простій, нотаріально посвідченій чи державне зареєстрованій) досягай згоди з усіх істотних умов договору.

Договір повинен бути виконаний належно та реально, тобто сто­рони зобов'язані виконати усі передбачені договором умови своєча­сно та в повному обсязі. При цьому за загальною згодою сторони мають право змінити умови договору або припинити його дію.

§ 14.1. Договір купівлі-продажу

Договір купівлі-продажу — це договір, за яким одна сторона (продавець) зобов'язується передати майно у власність іншій сто­роні (покупцеві), а покупець зобов'язується прийняти майно і спла­тити за нього певну грошову суму.

Договір купівлі-продажу спрямований на перехід майна у влас­ність покупця, тобто право власності продавця припиняється, а пра­во власності покупця виникає.

Сторонами договору виступають продавець та покупець. Право продажу майна належить, як правило, власникові майна. Таке пра­вило не поширюється на випадки, коли здійснюється примусовий продаж майна за різними підставами (наприклад, звернення стяг­нення на майно у випадку наявності заборгованості, примусовий викуп речей, які становлять історичну або культурну цінність, ви-

Основи правознавства України_________________________________143

куп майна для реалізації певних соціальних цілей, як-от: реквізи­ція).

Договір буде вважатися укладеним, якщо сторони дійшли згоди щодо істотних умов. Істотними умовами договору купівлі-продажу є предмет і ціна. Без досягнення згоди з цих умов договір вважа­тиметься неукладеним. Предметом виступає майно, яке продавець зобов'язується передати покупцю. Ним може виступати як індиві-дуальновизначена річ (житловий будинок, транспортний засіб, ком­п'ютер тощо), так і річ, визначена родовими ознаками (100 кг зер­на, 5 столових сервізів тощо). Це може бути окрема річ, а може бути сукупність речей, як рухоме майно, так і нерухоме. Стосовно про­дажу ряду речей закон встановлює особливі правила. Так, чинним законодавством встановлено особливий порядок набуття права вла­сності громадян на окремі види майна (мисливська зброя, газові балончики). Також встановлений перелік майна, яке не може бути у приватній власності, а тому не може бути предметом договору ку­півлі-продажу (зброя, наркотичні засоби).

Ціна у договорі купівлі-продажу — це певна грошова сума, яка передається продавцем покупцю як платіж за продану річ. Продаж майна відбувається за цінами, що встановлюються за погодженням сторін, якщо інше не передбачено законодавством України.

Як правило, обов'язок сплатити ціну своєчасно настає після пе-редання продавцем товару або товаророзпорядчих документів на цей товар. Однак оплата може здійснюватися повністю або частково до передачі товарів продавцеві (попередня оплата), після передан-ня їх покупцеві через певний час (у кредит), з розстроченням пла­тежів та за інших умов, які встановлюються законом або договором.

Форма договору встановлена, як правило письмова, окрім тих, що укладені на дрібну суму. Однак згідно з Цивільним кодексом договір купівлі-продажу житлового будинку повинен бути нотаріа­льно посвідчений, якщо хоча б однією із сторін виступає фізична особа. За загальним правилом недотримання такої форми договору тягне за собою його недійсність.

Окрім цього, договір купівлі-продажу житлового будинку вима­гає реєстрації у виконавчому комітеті місцевої ради.

Важливою умовою договору купівлі-продажу виступає також якість проданої речі. Вона повинна відповідати умовам договору, а за відсутності вказівок у договорі — вимогам, що звичайно став­ляться.

144______П. М. Каркач, В, О. Головко, Д. І. Барановський та ін.

Чинним цивільним законодавством встановлені особливості щодо укладення договору купівлі-продажу товарів на біржах (това­рних чи фондових), аукціонах, конкурсах, з прилюдних торгів.

Покупець, якому продано річ неналежної якості, якщо її недолі­ки не були застережені продавцем, вправі за своїм вибором вима­гати:

• або заміни речі, визначеної в договорі родовими ознаками, річ­чю належної якості;

• або відповідного зменшення купівельної ціни;

• або безоплатного усунення недоліків речі продавцем чи від-щкодування витрат покупця на їх виправлення;

• або розірвання договору з відшкодуванням покупцеві збитків;

• або заміни на такий же товар іншої моделі з відповідним пере­рахуванням купівельної ціни.

Наведена альтернатива у поведінці уповноваженої особи, а саме покупця, регламентується Законом України «Про захист прав спо­живачів».

Цивільний кодекс встановлює і терміни заявлених претензій у зв'язку з недоліками проданої речі. Якщо річ придбана у торгове­льній мережі, як правило, встановлюється гарантійний термін, про­тягом якого можуть висловлюватися вимоги щодо недоліків речі, що перешкоджають її нормальному використанню.

Поряд із заходами захисту покупця у разі придбання товару не­належної якості, покупець також наділений і правом обміну непро­довольчого товару неналежної якості на аналогічний у продавця, у якого він був придбаний, якщо товар не підійшов за формою, га­баритами, фасоном, кольором, розміром або з інших причин він не може бути використаний за призначенням. Таке право зберігається за покупцем протягом 14 днів, не рахуючи дня купівлі. Крім загаль­них правил, існують певні особливості при укладенні окремих ви­дів договорів купівлі-продажу. Існує декілька таких видів (договір роздрібної купівлі-продажу; договори, укладені у процесі прилюд­них торгів, аукціону та конкурсу; договори купівлі-продажу на то­варних та фондових біржах, у процесі приватизації; форвардні, ф'ючерсні та опціонні контракти; договори міжнародної купівлі-продажу; купівлі-продажу земельних ділянок та ін.)

Найбільш поширеним договором купівлі-продажу є договір роз­дрібної купівлі-продажу. За таким договором продавець, який ви-

Основи правознавства України_____________________________145

ступає суб'єктом підприємницької діяльності з продажу товарів, зобов'язується передати покупцеві товари, що призначаються для особистого, домашнього або іншого використання, не пов'язаного з підприємницькою діяльністю, а покупець зобов'язується прийня­ти товар і сплатити за нього певну грошову суму.