§ 4. Суб'єкти цивільних правовідносин

До суб'єктів цивільних правовідносин слід відносити фізичних осіб, юридичних осіб, державні та адміністративно-територіальні утворення, територіальні громади та державу Україна в цілому, які наділені відповідною правоздатністю (здатністю суб'єкта бути но-

Основи правознавства України__________________________________125

сієм цивільних прав та обов'язків) та дієздатністю (здатністю су­б'єкта своїми діями набувати цивільних прав та обов'язків). Інколи сукупність право- та дієздатності називають правосуб'єктністю. Під поняттям фізичної особи як суб'єкта цивільних правовідносин слід розуміти людину, яка наділена цивільною правосуб'єктністю і є су­б'єктом цивільних правовідносин. До фізичних осіб відносять гро­мадян України, а також іноземців і осіб без громадянства, що про­живають на території України.

Правоздатність фізичних осіб — належне кожній фізичній особі та невід'ємне від неї право, зміст якого полягає у здатності (можли­вості) мати будь-які законні цивільні права та обов'язки. Правозда­тність фізичних осіб виникає з моменту народження та припиняєть­ся в момент смерті. Усі фізичні особи рівні у своїй правоздатності, яка не може бути відчужена від фізичної особи і обмежена, окрім випадків, що передбачені законом.

Дієздатність фізичних осіб — здатність громадянина своїми ді­ями набувати та здійснювати цивільні права, створювати для себе та виконувати цивільні обов'язки. На відміну від правоздатності, ііка в рівній мірі визнається за всіма фізичними особами, дієздат­ність не може бути однаковою. Законом виділяються декілька різно­видів дієздатності:

• повна дієздатність (у випадку досягнення 18 років, державної реєстрації шлюбу до досягнення 18 років або надання повної діє­здатності у випадку повної емансипації) — фізична особа наділя­ється можливістю реалізувати усі надані їй цивільні права та обо­в'язки у повному обсязі;

• неповна дієздатність (дієздатність неповнолітніх у віці від 14 до 18 років) — фізична особа наділяється можливістю реалізувати надані їй цивільні права та обов'язки лише за згодою батьків (уси-Новлювачів) чи піклувальників, за винятком окремих прав, які вона вправі здійснювати самостійно;

• часткова дієздатність (дієздатність неповнолітніх віком до 14 років) — за даних фізичних осіб надані їй цивільні права та обов'яз­ки реалізуються її батьками (усиновлювачами) чи опікунами, за винятком окремих прав, які вказані особи вправі здійснювати само­стійно;

• обмежена дієздатність (дієздатність осіб, яких суд визнає таки­ми внаслідок психічного розладу здоров'я або зловживання спирт-

126_______П. М. Каркач, В. О. Головко, Д. І. Барановський та ін.

ними напоями, токсичними речовинами та наркотичними засобами, що ставлять у скрутне становище себе чи свою сім'ю).

Проте у випадку хронічного чи стійкого психічного розладу здо­ров'я особа не здатна усвідомлювати значення своїх дій і (або) ке­рувати ними, вона може бути визнана судом недієздатною, тобто весь спектр прав та обов'язків, якими вона наділена внаслідок пра­воздатності, реалізується опікуном.

Ще одним суб'єктом цивільних правовідносин може виступати юридична особа. Під поняттям юридичної особи слід розуміти ор­ганізацію, створену шляхом об'єднання осіб та/або майна, яка наді­ляється правоздатністю і може від свого імені набувати майнових та особистих немайнових прав та нести обов'язки, бути позивачем та відповідачем у суді.

До істотних ознак юридичної особи належать:

1) організаційна єдність (юридична особа є єдиним цілим, що має певну внутрішню та зовнішню структуру);

2) майнова відокремленість (юридична особа повинна бути наді­лена певним майном, яке відокремлене від майна колективу та май­на держави, територіальної громади чи інших юридичних осіб);

3) самостійна майнова відповідальність (можливість нести ци­вільну відповідальність своїм майном);

4) виступ у цивільному обороті та в суді від свого імені (тобто юридична особа має власне найменування, за яким вона набуває цивільних прав та обов'язків та несе відповідальність).

Як і будь-який учасник цивільних правовідносин, юридична осо­ба наділена цивільною правоздатністю та дієздатністю, які мають свої особливості.

Правоздатність та дієздатність у юридичних осіб виникають од­ночасно в момент державної реєстрації, а в окремих випадках — з моменту реєстрації статуту. Припиняються вони також одночас­но — в момент припинення юридичної особи (ліквідація чи реорга­нізація). Ще однією особливістю юридичної особи є те, що вона набуває для себе цивільних прав та обов'язків через свої органи (директор, президент, правління, загальні збори тощо).

Юридичні особи поділяються на такі види:

• залежно від порядку створення: юридичні особи приватного права (ті, що створюються на підставі установчих документів для участі в цивільному обігу, наприклад, підприємницькі товариства)

Основи правознавства України_________________________________127

та юридичні особи публічного права (ті, що створюються на під­ставі закону та діють задля виконання певних публічних функцій, що не зумовлені їх участю в цивільному обороті, наприклад, міні­стерства і відомства, заклади освіти, культури та охорони здоров'я тощо);

• залежно від організаційно-правової форми: товариства (орга­нізації, створені шляхом об'єднання осіб, які мають право участі, в цьому товаристві) та установи (організація без членів, створена однією або кількома особами шляхом об'єднання майна для досяг­нення певної мети за рахунок цього майна). У свою чергу товарис­тва поділяються на підприємницькі товариства, тобто ті, що здій­снюють підприємницьку діяльність з метою отримання прибутку (повне, командитне, акціонерне товариство, товариство з повною та додатковою відповідальністю, виробничий кооператив) та непід-приємницькі товариства, тобто ті, які не мають на меті отримання прибутку (громадські об'єднання, споживчі кооперативи тощо);

• залежно від форми власності: приватні (ті, що засновані на майні, яке належало на приватній формі власності фізичним та юридичним особам), комунальні (ті, що засновані на майні, яке І; належало на комунальній формі власності територіальним грома­дам), державні (ті, що засновані на майні, яке належало на держа­вній формі власності державі Україна) та змішані (ті, що засновані на майні, яке належало на різних формах власності);

• залежно від підстав фінансування: госпрозрахункові (ті, що фінансуються за власний рахунок) та бюджетні (ті, що фінансують­ся з бюджету).

В окремих випадках як суб'єкт цивільних правовідносин можуть виступати також держава Україна, Автономна Республіка Крим та територіальні громади. Вони, зокрема, мають право вступати в ци­вільні правовідносини на рівних умовах з іншими суб'єктами, ство­рювати юридичні особи, укладати правочини, нести відповідальність за шкоду, що заподіяна з їх вини, тощо, їх суттєвою особливістю є те, що вони вступають у цивільні правовідносини через органи влади.