§ 2.7. Органи місцевого самоврядування

У розділі X Конституції України визначається і гарантується ді­яльність органів місцевого самоврядування, які є одним з головних елементів розвитку демократичного конституційного ладу. Органи місцевого самоврядування в Україні — це сукупність органів та територіальної громади — жителів села чи добровільного об'єднан­ня у сільську громаду жителів кількох сіл, селищ, міста, які само­стійно або через органи та посадових осіб чи місцеве самоврядування

88 П. М. Каркач, В. О. Головко, Д. І. Барановський та ін.

вирішують питання місцевого значення в межах Конституції та законів України.

За своєю природою місцеве самоврядування виступає як форма реалізації публічної влади, відмінної від державної. Органи місце­вого самоврядування не входять до єдиної системи органів держа­вної влади та управління і побудовані на принципах ієрархічної незалежності, самостійності, децентралізованості. Незалежність самоврядування полягає в тому, що самоврядна одиниця не підпо­рядкована ієрархічно іншим органам державної влади і управління або самоврядним органам вищого рівня. Самоврядність самовряду­вання виявляється у відсутності можливості обмежувати діяльність органів місцевого самоврядування нормами інших органів публіч­ної влади у межах правового регулювання. Нормативні акти органів місцевого самоврядування можуть бути припинені тільки у випад­ках їх невідповідності Конституції і законам України і скасовані самим органом або у судовому порядку. Децентралізованість полягає у тому, що система місцевого самоврядування побудована з ураху­ванням наближеності органів місцевого самоврядування до насе­лення сіл, селищ, міст (первинний рівень місцевого самоврядуван­ня) та захисту спільних інтересів територіальних громад сіл, селищ і міст шляхом утворення вторинного рівня місцевого самоврядуван­ня — районних та обласних рад.

Місцеве самоврядування в Україні ґрунтується на принципових засадах, сформульованих у Всесвітній декларації місцевого само­врядування 1995 р., Європейській хартії про місцеве самоврядуван­ня 1985 р., Конституції та законах України, у тому числі в Законі України від 21 травня 1997 р. «Про місцеве самоврядування в Укра­їні», де визначені принципи: народовладдя, законності, гласності, колегіальності, поєднання місцевих та державних інтересів, вибор­ності, правової організаційності та матеріально-фінансової самостій­ності в межах повноважень, визначених чинним законодавством, під­звітності та відповідальності перед територіальними громадами їх органів і посадових осіб, державної підтримки місцевого самовря­дування, його судового захисту.

Громадяни України реалізують своє право на участь у місцевому самоврядуванні за незалежності відповідних територіальних гро­мад, будь-які обмеження цього права забороняються. Основними формами реалізації громадянами права є: місцевий референдум.

Основи правознавства України______________________________________89

Загальні збори громадян, місцеві ініціативи, громадські слухання, Органи самоорганізації населення, вибори у представницькі органи Місцевого самоврядування та на посаду сільського, селищного, міського голови, служба в органах місцевого самоврядування та інші.

Важливими ознаками повноцінності місцевого самоврядування І6 його правова, організаційна та матеріально-фінансова автономія. Правова автономія полягає у тому, що місцеве самоврядування, Його органи мають свої власні повноваження, визначені Конститу­цією або законами, які є повними та виключними. У межах цих пов­новажень органи місцевого самоврядування мають повну свободу дій для здійснення власних ініціатив з будь-якого питання, віднесе-його до їх відання.

Організаційна автономія полягає у тому, що органи місцевого Самоврядування самі визначають свою власну внутрішню структу­ру, щоб вона відповідала їх функціям та повноваженням і забезпе­чувала ефективне управління.

Матеріально-фінансова автономія місцевого самоврядування та його органів полягає у праві володіння, користування та розпо­рядження об'єктами комунальної власності, а також власними кош­тами, достатніми для здійснення функцій і повноважень місцевого Самоврядування. При цьому принаймні частина коштів повинна надходити за рахунок місцевих податків та зборів.

Отже, місцеве самоврядування — це форма і спосіб управління місцевими справами, яке здійснюється безпосередньо жителями Певних адміністративно-територіальних одиниць у своїх власних інтересах. Воно здійснюється громадянами як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування, які у своїй сукупності Становлять певну систему.

Елементи системи місцевого самоврядування визначені у Законі «Про місцеве самоврядування в Україні»:

1) територіальна громада;

2) сільська, селищна, міська рада;

3) сільський, селищний, міський голова;

4) Виконавчі органи сільської, селищної, міської рад;

5) районні та обласні ради;

6) органи самоорганізації населення.

Основним носієм функцій місцевого самоврядування виступає територіальна громада — жителі, об'єднані постійним проживанням

90________П. М. Каркач, В. О. Головко, Д. І. Барановський та ін.

у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністрати­вно-територіальними одиницями, або добровільне об'єднання жи­телів кількох сіл, що мають єдиний адміністративний центр.

Представницький орган місцевого самоврядування — це ви­борний орган (рада), який складається з депутатів і відповідно до закону наділяється правом представляти інтереси територіальної громади і приймати від її імені рішення. Сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють від­повідні територіальні громади та здійснюють від їхнього імені та в їхніх інтересах функції та повноваження місцевого самоврядуван­ня. Обласні та районні ради є органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, се­лищ, міст у межах повноважень, переданих їм сільськими, селищ­ними, міськими радами. У містах з районним поділом за рішенням територіальної громади міста або міської ради можуть утворюва­тись районні в місті ради, які мають свої виконавчі органи та оби­рають голову ради, який одночасно є і головою її виконавчого комі­тету.

Представницькі органи місцевого самоврядування складаються з депутатів, які обираються населенням відповідної території на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таєм­ного голосування строком на 5 років. Порядок проведення виборів визначається Законом України «Про вибори депутатів місцевих рад, сільських, селищних, міських голів» від 14.01.1998 р. Ради прово­дять свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.

Сільський, селищний, міський голова є посадовою особою тери­торіальної громади відповідного села (добровільного об'єднання в одну територіальну громаду жителів кількох сіл), селища, міста. Голова обирається відповідною територіальною громадою строком на 5 років та здійснює свої повноваження на постійній основі.

Сільський, селищний, міський голова очолює виконавчий комі­тет відповідної ради, головує на засіданнях ради.

Виконавчий орган рад — це органи, які створюються сільськи­ми, селищними, міськими, районними в містах радами для здійс­нення виконавчих функцій та повноважень місцевого самовряду­вання у межах, визначених чинним законодавством. Виконавчим органом є виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані

Основи правознавства України____________________________________91

радами виконавчі органи, які підпорядковані І підзвітні відпо­відним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень — органам виконавчої влади. Районна, обласна рада може утворити президію (колегію) ради. Здійснення районною, обласною радою своїх повноважень забезпечує виконавчий апарат відповідної ради. Сільські, селищні, міські, районні у місті (у разі їх створення) ради можуть дозволяти за ініціативою жителів створювати будин­кові, вуличні, квартирні та інші органи самоорганізації населення і наділяти їх частиною власної компетенції.