§ 3. Конституційна форма правління, державного устрою і політичного режиму

За своїм державним устроєм Україна є унітарною державою (ст. 2 Конституції). Унітарні держави мають єдину конституцію, єдиний вищий представницький орган державної влади, єдиний уряд, збройні сили, податкову систему, проводять єдину зовнішню політику. Такі ознаки характерні для України.

Унітарна форма державного устрою є найбільш виправданою і цілком відповідає етнічному складу, економічним та культурним реаліям.

В окремих випадках до складу унітарних держав можуть входи­ти адміністративно-територіальні одиниці, що користуються особ­ливим статусом автономних утворень. В Україні такий статус має Автономна Республіка Крим, яка згідно з Конституцією України є невід'ємною складовою частиною України.

Конституційне прийнятою в Україні формою державного прав­ління є республіка. Визначення «республіка» означає таку форму правління, за якої вищий законодавчий орган є колегіальним і оби­рається всім народом, або його частиною. В республіці функції гла­ви держави (президента) не можуть бути ні спадковими, ні довічни­ми.

Аналіз змісту Конституції України з урахуванням вимог Закону від 8 грудня 2004 р. «Про внесення змін до Конституції України» дає можливість зробити висновок, що у нашій державі з 1 січня 2006 р. діє парламентсько-президентська форма правління.

В Україні Президент обирається всенародне, а Верховна Рада призначає за поданням Президента, Прем'єр-міністра України, мі­ністра оборони України, міністра закордонних справ України, за поданням Прем'єр-міністра призначає інших членів Кабінету Міні­стрів України (п. 12 ст. 85 Конституції). Згідно із Законом України від 8 грудня 2004 р. «Про внесення змін до Конституції України» з 1 січня 2005 р. набули чинності внесені зміни до Конституції, і Україна становиться парламентсько-президентською республікою,

Основи правознавства України_____________________________________61

через те що змінюються співвідношення повноважень вищих орга­нів влади.

§4. Поняття громадянства України

Громадянство України — це постійний правовий зв'язок між фізичною особою і Українською державою, що виявляється у їх взаємних правах та обов'язках. Конституція України закріплює, що в Україні існує єдине громадянство. Від наявності громадянства залежить обсяг правосуб'єктності, оскільки не громадяни володі­ють меншим обсягом прав, свобод і обов'язків. Поняття громадян­ства України, підстави його набуття і припинення визначаються Законом України «Про громадянство України», а також «Порядком провадження за заявами і поданнями з питань громадянства Укра­їни та виконання прийнятих рішень», затвердженим Указом Прези­дента України від 27 березня 2001 року.

Змістом громадянства є взаємні права і обов'язки громадянина та Української держави. Цей зв'язок між особою і державою виникає та існує в силу визнання державою даної особи своїм громадя­нином. Це означає, що влада держави поширюється на дану особу, Громадяни володіють усіма правами і несуть обов'язки. Держава Повинна охороняти права і свободи громадян. '^; Громадянство України базується на окремих головних принци­пах. Принципи громадянства України — це вихідні засади, керівні Ідеї, які одержали закріплення в законодавстві у взаємовідносинах між державою і владою. Слово «принцип» латинського походжен­ня, що означає «основа», «засада». У Законі України «Про грома­дянство України» визначається, що громадянство базується на таких принципах:

1) єдиного громадянства України;

2) запобігання виникненню випадків без громадянства, що озна­чає недопустимість втрати громадянства України;

3) недопустимість позбавлення громадянства громадянам Укра­їни. У Конституції України закріплено, що громадянин України не Може бути позбавлений громадянства;

4) принцип неможливості автоматичного набуття і втрати грома­дянства;

5) принцип рівності перед законом громадян України незалежно від підстав, порядку і часу набуття ними громадянства;

62П. М. Каркач, В. О. Головко, Д. І. Барановський та ін.

6) принцип збереження громадянства України незалежно від мі­сця проживання громадянина. Виїзд за межі території держави не означає втрату громадянства;

7) принцип визнання права громадянина на зміну громадянства;

8) принцип захисту і піклування про громадян України, що пере­бувають за її межами;

9) принцип невидання громадян України іноземним державам (ст. 25 Конституції)