§ 9. Гарантії законності і правопорядку

Гарантії законності і правопорядку — це сукупність об'єктивних і суб'єктивних умов та спеціальних засобів (заходів), спрямованих на забезпечення та захист режиму законності і правопорядку.

Гарантії законності і правопорядку поділяються на загальні і спеціальні (юридичні).

До загальних гарантій відносяться економічні, політичні, соці­альні, ідеологічні фактори і умови, що мають об'єктивний характер і забезпечують додержання законності і існування правопорядку. На процес реалізації вимог законності та функціонування правопоряд­ку ці фактори впливають як позитивно, так і негативно, наприклад, політична нестабільність, низький рівень виконавчої дисципліни, бюрократизм негативно впливають як на стан законності, так і пра­вопорядку.

унови правознавства України_______________________________________49

Економічні гарантії— це насамперед рівність усіх форм влас-Н^сті і економічних можливостей суб'єктів суспільних відносин.

зномічно незалежні особи, інші суб'єкти права створюють об'єк-

їні умови, які можуть позитивно впливати на рівень загальнонаці-Оніпьного доходу, що дозволяє створювати матеріальний добробут кожної людини. Матеріально забезпечена людина завжди прагне співвідносити свою поведінку з вимогами законодавства, через те що її інтереси захищаються режимом законності і правопорядку.

Політичні гаранти — це розвинена система народовладдя, його реалізація через демократичні форми й інститути, свобода самови­значення особистості, політична різноманітність. Законність є стри­жневим елементом демократії, тому розвиток і зміцнення демок­ратії, функціонування її інститутів сприяють зміцненню законності І правопорядку, виступають їх гарантом.

Серед політичних гарантій законності і правопорядку головну роль відіграє сильна державна влада.

Сильна державна влада — це влада, відповідальна перед наро-дрм, заснована на демократичних принципах формування і функці­онування, тобто на принципах визнання пріоритету прав і свобод людини, поділу влади, парламентаризмі, верховенстві права і зако­ну.

Саме за цих умов влада може виступати гарантом справедливості І гуманності, здатна забезпечити прийняття та реалізацію правових за змістом законів та інших нормативно-правових актів, гарантува­ти особисту безпеку людей, ефективну боротьбу зі злочинністю та корупцією.

Соціальними гарантіями законності і правопорядку слід визна­ти відсутність соціальних суперечностей між різними прошарками населення, упевненість громадян у непорушності своїх свобод і со­ціальних прав, їх матеріальний добробут, низький рівень безробіття та інше. У створенні такої соціальної сфери велику роль відіграють соціальні заходи держави. У той же час зростання безробіття і падін­ня життєвого рівня населення негативно впливають на стан закон­ності. У громадян з'являється бажання незаконного збагачення і як наслідок — соціальні конфлікти і зростання напруги у суспільстві, що завдають шкоди законності і правопорядку.

Ідеологічні гарантії формують моральні та правові уявлення про необхідність та корисність законослухняної поведінки, про непри-

50П. М. Каркач, В. О. Головко, Д. І. Барановський та ін.

пустимість здійснення протиправних вчинків. Ідеологічною гаран­тією правопорядку є високий рівень загальної і правової культури, правосвідомості у членів суспільства, а особливо у посадових осіб, які приймають нормативні та індивідуальні правові рішення.

Ідеологічними факторами, які впливають на стан законності і правопорядку, є і робота по роз'ясненню законодавства, і наяв­ність свободи преси, активна робота установ культури, навчальних закладів по вихованню у громадян правової культури.

Юридичні (спеціальні) гарантії— це сукупність умов, заходів, спрямованих на забезпечення режиму законності і правопорядку. . ДОридичні гарантії у більшості випадків закріплюються в чинному законодавстві, у системі правових приписів, які покликані забезпе­чувати діяльність права в цілому.

Видами юридичних гарантій є правові умови, правові засоби та організаційно-правові заходи. Правові умови — це стан чинного права і законодавства, від якого значною мірою залежить стабіль­ність режиму законності і правопорядку. Вони повинні відповідати закономірностям суспільного розвитку, втілювати в собі правові засоби, методи, типи правового регулювання тієї чи іншої сфери суспільних відносин. Невідповідність норм права суспільному роз­витку негативно впливає на життєві ситуації країни. Правові засо­би як вид юридичних гарантій закріплюють законодавчо обов'язок держави, її органів, посадових осіб, громадян сурово додержува­тись і виконувати закони при здійсненні своєї діяльності.

Організаційно-правові засоби юридичних гарантій мають особ­ливе значення, оскільки це принципи, норми, процедури, які пови­нні забезпечувати верховенства права і Конституції, додержання прав, свобод І законних інтересів громадян. У державі відповідно до Конституції України створена система органів нагляду і контро­лю за станом законності у сферах законотворчості та правореалі-зації. Так, ст. 8 Конституції України визначається: «Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції Укра­їни і повинні відповідати їй». На захист прав і свобод людини спря­мована діяльність Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, органів прокуратури. Відповідно до ст. 55 Конституції України «ко­жному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи без­діяльність органів державної влади, органів місцевого самовряду­вання, посадових і службових осіб». Правосуддя виконує також

Основи правознавства України_______________________________51

і контрольну функцію. Судовий контроль здійснюють Конститу-ційний Суд України та суди загальної юрисдикції. Важливу роль у забезпеченні законності і правопорядку відіграють норми про юри­дичну відповідальність, яка застосовується до правопорушників. Основна мета юридичної відповідальності — попередження право­порушень, а також конкретних правопорушників, які притягуються до відповідальності. Застосовуючи юридичну відповідальність, державні органи вирішують і завдання профілактики правопору­шень, зміцнення законності і правопорядку.