- •Автори:
- •Рецензенти:
- •Розділ перший Основи теорії держави та права
- •Розділ другий Окремі галузі права України
- •Розділ третій Судові, правоохоронні та правозахисні органи України
- •Передмова
- •§ 1. Поняття та ознаки держави
- •5) Наявність можливості видавати закони та інші нормативно-правові акти, які є загальнообов'язкові для населення всієї країни;
- •§ 2. Функції держави
- •§ 3. Форми держави
- •§ 4. Форми державного устрою
- •§ 5. Політичний режим
- •§ 6. Механізм (апарат) держави
- •§ 7. Правова держава
- •Глава // основи теорії права
- •§ 1. Поняття, сутність та ознаки права
- •§ 2. Право в системі соціальних норм. Норми права і норми моралі
- •§ 3. Система права та її структура
- •§ 4. Джерела права
- •§ 5. Закони і підзаконні нормативні акти
- •§ 6. Правові відносини
- •§6.1. Поняття та риси правових відносин
- •§ 6.2. Суб'єкти правових відносин
- •§ 6.3. Об'єкти правових відносин
- •§ 6.4. Зміст правових відносин
- •§ 6.5. Юридичні обов'язки учасників правовідносин
- •§ 6. 6. Юридичні факти
- •§ 7. Правомірна поведінка, правопорушення, юридична відповідальність
- •§7.1. Поняття правомірної поведінки
- •§ 7.2. Правопорушення. Склад і види правопорушень
- •§ 7.3. Юридична відповідальність
- •§ 8. Законність, правопорядок і демократія
- •§8.1. Поняття законності
- •§ 8.2. Функції законності
- •§ 9. Гарантії законності і правопорядку
- •§ 10. Демократія
- •Розділ другий окремі галузі права україни
- •Глава III
- •Основи конституційного права україни
- •§ 1. Конституційне право — провідна галузь національного права
- •§ 2. Конституція України — Основний Закон держави
- •§ 3. Конституційна форма правління, державного устрою і політичного режиму
- •§4. Поняття громадянства України
- •§ 4.1. Підстави набуття громадянства України
- •§ 4.2. Підстави припинення громадянства в Україні
- •§ 4.3. Втрата громадянства
- •§ 5. Конституційні права, свободи та обов'язки людини і громадянина
- •§5.1. Поняття основних прав, свобод і обов'язків
- •§ 5.2. Гарантії конституційних прав і свобод людини і громадянина
- •§ 6. Конституційні інститути демократії
- •§6.1. Виборча система в Україні
- •§ 6.2. Референдуми в Україні
- •Глава IV органи державної влади та місцевого самоврядування
- •§ 1. Поняття державного органу України
- •§ 2. Система органів державної влади
- •§ 2.1. Верховна Рада України
- •§ 2.2. Правовий статус народного депутата України
- •§ 2.3. Президент України
- •§ 2.4. Кабінет Міністрів України
- •§ 2.5. Центральні органи виконавчої влади в Україні
- •§ 2.6. Місцеві органи виконавчої влади
- •§ 2.7. Органи місцевого самоврядування
- •§ 3. Територіальний устрій України, Автономної Республіки Крим
- •§ 4. Внесення змін до Конституції України
- •Глава V основи трудового права україни
- •§ 1. Поняття і предмет трудового права
- •§ 2. Джерела трудового права
- •§ 3. Колективний договір
- •§ 4. Трудовий договір: поняття, зміст і види трудового
- •§ 5. Контракт — особливий вид трудового договору
- •§ 6. Порядок укладення трудового договору
- •§ 7. Припинення трудового договору
- •§ 7.1. Припинення трудового договору з ініціативи працівника
- •§ 7.2. Припинення трудового договору з ініціативи власника
- •§ 8. Робочий час
- •§ 9. Час відпочинку
- •§ 10. Трудова дисципліна. Дисциплінарна відповідальність
- •§ 11. Матеріальна відповідальність працівників
- •§12. Оплата праці
- •§ 13. Охорона праці
- •§ 14. Індивідуальні трудові спори
- •§ 15. Колективні трудові спори
- •VI основи цивільного права україни
- •§ 1. Сутність, предмет і структура цивільного права
- •§ 2. Акти цивільного законодавства
- •§ 3. Цивільно-правові відносини
- •§ 4. Суб'єкти цивільних правовідносин
- •§ 5. Об'єкти цивільних правовідносин
- •§ 6. Правочини
- •§ 7. Здійснення цивільних прав та виконання цивільних обов'язків
- •§ 8. Цивільно-правова відповідальність
- •§ 9. Позовна давність
- •10. Особисті немайнові права фізичних осіб
- •11. Власність та право власності. Поняття обмежених речових прав
- •§ 12. Право інтелектуальної власності
- •§ 13. Загальні положення про зобов'язання
- •§ 14. Поняття і види цивільно-правових договорів
- •§ 14.1. Договір купівлі-продажу
- •§14.2. Договір дарування
- •§ 14.3. Договір міни
- •§ 14.4. Договір майнового найму (оренди)
- •§ 14.5. Договір побутового прокату
- •§ 14.6. Договір позики
- •§ 15. Зобов'язання, що виникають із заподіяння шкоди
- •§ 16. Поняття спадкування
- •§ 16.1. Спадкування за заповітом
- •§ 16.2. Спадкування за законом
- •Глава VII основи фінансового права україни
- •§ 1. Сутність, предмет і система фінансового права
- •§ 2. Джерела фінансового права
- •§ 3. Фінансовий контроль
- •§ 4. Бюджетна система України
- •§ 5. Оподаткування в Україні
- •§ 7. Банківська система України
- •§ 8. Правові основи грошового обігу в Україні
- •Глава VIII основи житлового законодавства
- •§ 1. Житлове законодавство
- •§ 2. Житловий фонд України
- •§ 3. Надання жилих приміщень
- •§ 4. Приватизація державного житлового фонду в Україні
- •§ 5. Житлові приміщення в будинках державного та громадського житлових фондів
- •§ 6. Службові житлові приміщення і гуртожитки
- •Глава IX основи сімейного законодавства україни
- •§ 1. Сімейний кодекс
- •§ 2. Шлюб
- •§ 3. Шлюбний договір
- •§ 4. Особисті немайнові права та обов'язки подружжя
- •§ 5. Майнові права подружжя
- •1. Право особистої приватної власності дружини та чоловіка, до якого належить:
- •§ 6. Права та обов'язки подружжя по утриманню
- •§ 7. Права та обов'язки матері, батька і дитини
- •§ 8. Позбавлення батьківських прав
- •§ 9. Припинення шлюбу
- •1. У позасудовому порядку:
- •2. У судовому порядку:
- •§ 10. Визнання шлюбу недійсним
- •1. Шлюб є недійсним з самого початку:
- •2. Шлюб, який визнається недійсним за рішенням суду:
- •§ 11. Усиновлення (удочеріння)
- •§ 12. Опіка, піклування та патронат над дітьми
- •§ 13. Застосування Сімейного кодексу України до іноземців та осіб без громадянства
- •Глава X основи аграрного права україни
- •§ 1. Предмет та методи аграрного права
- •§ 2. Джерела аграрного права
- •§ 3. Аграрне законодавство України
- •§ 4. Аграрна реформа в Україні
- •§ 5. Організаційно-правові форми сільськогосподарського виробництва
- •§ 6. Правовий статус селянського (фермерського) господарства
- •§ 7. Правове становище сільськогосподарських кооперативів
- •§ 8. Робочий час і час відпочинку
- •Глава XI основи земельного права україни
- •§ 1. Сутність, предмет і система земельного права України
- •§ 3. Види земель та їж правовий статус
- •§ 4. Право власності на землю
- •§ 5. Право приватної власності на землю
- •§ 6. Право користування землею. Оренда землі
- •§ 7. Земельна частка (пай)
- •§ 8. Порядок вирішення земельних спорів
- •Глава XII підприємницьке (господарське) законодавство
- •§ 1. Поняття підприємницької діяльності
- •§ 2. Суб'єкти підприємницької діяльності
- •Глава xi11 основи екологічного права україни
- •§ 1. Сутність, предмет і система екологічного права України
- •§ 2. Джерела екологічного права
- •§ 3. Екологічні права та обов'язки громадян
- •§ 4. Права і обов'язки власників природних ресурсів і природокористувачів
- •§ 5. Природно-заповідний фонд України
- •§ 6. Червона книга України
- •Глава XIV основи адміністративного права україни
- •§ 7. Поняття, предмет і система адміністративного права
- •§ 2. Джерела адміністративного права
- •§ 3. Державне управління в Україні
- •§ 4. Державна служба в Україні. Правовий статус державних службовців
- •§ 5. Поняття і склад адміністративного правопорушення
- •§ 6. Адміністративна відповідальність
- •§ 7. Адміністративні стягнення
- •§ 8. Органи (посадові особи), уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення
- •§ 9. Провадження в справах про адміністративні правопорушення
- •Глава XV митне право україни
- •§ 1. Поняття і предмет митного права
- •§ 2. Митні органи України
- •§ 3. Митний контроль
- •§ 4. Організація митного контролю
- •Глава XVI кримінальне право україни
- •§ 1. Поняття, предмет і система кримінального права України
- •§ 2. Кримінальний кодекс України
- •§3. Поняття і ознаки злочину
- •§ 4. Стадії вчинення злочину
- •§ 5. Співучасть у вчиненні злочину
- •§ 6. Кримінальна відповідальність
- •§ 7. Кримінальне покарання та його види
- •§ 8. Поняття неосудності
- •§ 9. Кримінальна відповідальність неповнолітніх
- •§ 10. Покарання
- •Глава XVII кримінально-виконавче законодавство україни
- •§ 1. Характеристика кримінально-виконавчого законодавства та правовий статус засуджених
- •§ 2. Органи і установи виконання покарань
- •Розділ третій судові, правоохоронні та правозахисні органи україни
- •Глава XVIII і правосуддя в україні
- •§ 1. Судова система
- •§ 2. Конституційний Суд України
- •3. Суди загальної юрисдикції
- •Глава XIX правоохоронні органи україни
- •§ 1. Поняття та система правоохоронних органів
- •§ 2. Органи міліції
- •§ 3. Служби безпеки України
- •§ 4. Органи прокуратури
- •§ 4.1. Мета і завдання прокурорського нагляду
- •§ 5. Державна податкова служба
- •Глава XX правозахисні органи україни
- •§ 1. Уповноважений Верховної Ради України з прав людини
- •§ 2. Нотаріат в Україні
- •§ 3. Адвокатура в Україні
- •Автори:
- •Рецензенти:
- •Головко в. О., Каркач п. М., Барановський д. І., Кузьмін б. М., Іванов с. М.
- •Розділ перший Основи теорії держави та права
Глава XV митне право україни
§ 1. Поняття і предмет митного права
Митне право України — комплексна галузь українського законодавства, в якій за предметною і цільовою ознаками об'єднується різнорідний правовий матеріал.
Митно-правові норми регулюють та відносини:
— пов'язані з переміщенням через митний кордон товарів і транспортних засобів;
— у сфері митно-тарифного регулювання і стягнення мита;
— пов'язані з митним оформленням і митним контролем;
— пов'язані з порушенням митних правил і відповідальності за них.
Такі відносини виникають практично на всіх етапах митного оформлення (перевезення під митним контролем, тимчасове збереження, декларування тощо), а також при використанні деяких митних режимів (митний ліцензійний склад, магазин безмитної торгівлі).
Усі види зазначених відносин у сукупності становлять суспільні відносини у сфері митної справи. Вони регулюються правовими нормами, що містяться у Митному кодексі (далі МК) України (вступив у дію з 1 січня 2003 р.), Законі України «Про єдиний митний тариф» та в інших законах, що регулюють митну справу, а також нормами адміністративної, фінансової, цивільної та інших галузей законодавства. Митне право є комплексною галуззю законодавства, бо містить норми різних галузей права, які регулюють суспільні відносини, пов'язані з переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України.
Митні відносини, будучи предметом різних галузей права (у першу чергу адміністративного), мають і певну єдність, зумовлену спільністю цілей та завдань митного регулювання, бо всі вони безпосередньо пов'язані з митною діяльністю.
Отже, митне право — це комплексна галузь українського права, що є сукупністю юридичних інститутів і норм, які регулюють відносини у сфері митної справи.
270_______П. М. Каркач, В. О. Головко, Д. І. Барановський та ін.
Митне право України формується і функціонує в умовах виникнення і розвитку ринкових відносин; розвивається з урахуванням і на базі інтеграції української економіки у світове господарство, що впливає на розвиток внутрішньо економічних процесів і характер зовнішньоекономічної діяльності держави. Складовою цієї діяльності є митна справа. У Митному кодексі України дано визначення митної справи як: порядок переміщення через митний кордон України товарів і транспортних засобів, митне регулювання, пов'язане з встановленням та справлянням податків і зборів, процедури митного контролю та оформлення, боротьби з контрабандою та порушенням митних правил, спрямовані на реалізацію митної політики України (ст. З МК).
Митна справа і митне право в Україні розвиваються у напрямку зближення із загальноприйнятими міжнародними нормами і практикою.
Здійснення митної справи покладається на митні органи України.
§ 2. Митні органи України
Митні органи, реалізуючи митну політику України, виконують такі основні завдання, які визначені ст. 11 Митного кодексу:
1) виконання та контроль за додержанням законодавства України з питань митної справи;
2) захист економічних інтересів України;
3) забезпечення виконання зобов'язань, передбачених міжнародними договорами України з питань митної справи, укладених у встановленому порядку;
4) сприяння захисту інтелектуальної власності учасників зовнішньоекономічних зв'язків, інших юридичних та фізичних осіб;
5) застосування відповідно до закону заходів тарифного та нетарифного регулювання при переміщенні товарів через митний кордон України;
6) здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, вдосконалення форм і методів їх проведення;
7) контроль за дотриманням правил переміщення валютних цінностей через митний кордон України;
8) здійснення спільно з іншими уповноваженими органами державної влади заходів щодо захисту інтересів споживачів товарів,
Основи правознавства України_________________________271
додержання учасниками зовнішньоекономічних зв'язків державних інтересів на зовнішньому ринку;
9) створення сприятливих умов для прискорення товарообігу та пасажиропотоку через митний кордон України;
10) боротьба з контрабандою та порушеннями митних правил;
11) розвиток міжнародного співробітництва у галузі митної справи;
12) ведення митної статистики;
13) ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності;
14) верифікація (встановлення достовірності) сертифікатів походження товарів з України.
Органи державної влади, Президент України в межах своїх повноважень, визначених Конституцією України та законами України, здійснюють керівництво митною справою та контроль за діяльністю митних органів України.
Митна служба України складається з митних органів та спеціалізованих митних установ та організацій (ст. 12 МК).
Спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи є Державна митна служба (далі Держмитслужба) України. Вона утворюється, реорганізується та ліквідується Президентом України за поданням Прем'єр-міністра України. Держмитслужба України спрямовує, координує та контролює діяльність митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій щодо виконання законодавства України з питань митної справи, у межах своїх повноважень видає накази, організовує та контролює їх виконання.
Держмитслужбу України було створено Указом Президента України від 29.11.1996 р. № 1145. Правовий статус Держмитслужби закріплено в Положенні про Державну митну службу України, затвердженому Указом Президента України від 24.08.2000 р. № 1020.
Державну митну службу України очолює Голова, якого призначає Президент України. Голова має заступника, між ними розподіляються обов'язки, визначається ступінь відповідальності керівників підрозділів центрального апарату Держмитслужби України. Голова Держмитслужби України у встановленому порядку призначає на посади та звільняє з посад працівників центрального апарату Держмитслужби України, керівників регіональних митниць, спе-
272_______П. М. Каркач, В. О. Головко, Д. І. Барановський та ін.
ціалізованих митних управлінь і організацій, установ та навчальних закладів.
У Держмитслужбі України для погодженого вирішення питань, що належать до її компетенції, обговорення найважливіших напрямків її діяльності утворюється дорадчий орган — колегія. До складу колегії входять Голова Держмитслужби України (голова колегії), заступник Голови, інші працівники Держмитслужби України.
Регіональна митниця — митний орган, який на території закріпленого за ним регіону в межах своєї компетенції забезпечує комплексний контроль за додержанням законодавства України з питань мйггної справи, керівництво і координацію діяльності підпорядкованих йому митниць та спеціалізованих митних установ і організацій (ст. 14 МК).
Регіональна митниця є юридичною особою і здійснює свою діяльність відповідно до законодавства України та положення, яке затверджується наказом Держмитслужби України. Зона діяльності, місце дислокації, їх кількість, компетенція регіональних митниць, підпорядкованих їм митних установ (у тому числі спеціалізованих митних організацій), а також митних постів визначаються Державною митною службою України. Межі регіональної митниці можуть збігатися з межами адміністративно-територіальних одиниць. Головні завдання регіональної митниці: контроль за виконанням митного законодавства; організація ефективного застосування засобів тарифного та нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності; забезпечення справляння митних платежів; створення сприятливих умов для розвитку зовнішньоекономічної діяльності; боротьба з контрабандою та порушенням митних правил; ведення митної статистики тощо.
Митниця є митним органом, який безпосередньо забезпечує виконання законодавства України з питань митної справи, справляння податків і зборів та виконання інших завдань, покладених на митну службу України (ст. 15 МК). Митниця є юридичною особою і здійснює свою діяльність відповідно до законодавства України та положення, яке затверджується наказом Держмитслужби України. Митниця підпорядковується регіональній митниці та Держмитслужбі України або Держмитслужбі України безпосередньо.
У складі митниці в пунктах пропуску через митний кордон України та на інших об'єктах чи територіях із значним обсягом зовнішньо
Основи правознавства України____________________273
кономічних операцій можуть створюватися митні пости на ^правах структурного підрозділу митниці. Митниця відповідно до покладених на неї завдань виконує такі основні функції: контролює додержання суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності й громадянами встановленого порядку переміщення товарів та інших предметів через митний кордон; здійснює митний контроль і оформлення товарів та інших предметів; перевіряє відомості, заявлені у вантажній митній декларації при митному оформленні товарів; І нараховує та справляє у зоні своєї діяльності митні платежі та збори; забезпечує контроль за доставкою вантажу у інші митні органи; забезпечує функції валютного контролю та контролю за строками повернення в Україну імпортної частини бартерних угод.
Митний пост є структурним підрозділом регіональної митниці, митниці, який безпосередньо здійснює митний контроль та оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України (ст. 16 МК). Митні пости створюються в міру необхідності у населених пунктах, на залізничних станціях, в аеропортах, морських та річних портах та інших об'єктах, розташованих у зоні діяльності регіональної митниці, митниці.
Створення, реорганізація та ліквідація митних постів здійснюються Держмитслужбою України за поданням відповідної регіональної митниці, митниці. Керівник митного поста призначається на посаду і звільняється з посади керівником Держмитслужби України.
Для забезпечення виконання завдань, покладених на митні органи Держмитслужбою, можуть створюватися експлуатаційні, транспортні, інформаційно-аналітичні, кінологічні спеціалізовані установи та освітні організації.
У митній службі України створюються Центральна митна лабораторія, яка є спеціалізованою митною установою, і митні лабораторії, які є структурними підрозділами регіональних митниць, митниць (ст. 18 МК).
Центральна митна лабораторія здійснює науково-методичне керівництво митними лабораторіями. Центральній митній лабораторії, митним лабораторіям надається право на здійснення експертної діяльності в межах питань, віднесених до компетенції митної
служби.
Для боротьби з порушенням митних правил, охорони територій, споруд та приміщень митних органів, охорони та супроводження
274_______П. М. Каркач, В. О. Головко, Д. І. Барановський та ін.
товарів і транспортних засобів, забезпечення охорони зон митного контролю створюються спеціальні підрозділи митних органів — митна варта (ст. 19 МК).
Керівництво підрозділами митної варти здійснює керівник Держмитслужби України, а в регіональних митницях — керівники відповідних митних органів.
