§ 8. Органи (посадові особи), уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення

Кодекс України про адміністративні правопорушення встанов­лює, що справи про адміністративні правопорушення мають право розглядати такі органи:

1) адміністративні комісії при виконавчих комітетах сільських, селищних, міських рад;

2) виконавчі комітети сільських, селищних, міських рад;

3) місцеві суди (судді);

4) органи внутрішніх справ, органи державних інспекцій та інші органи (посадові особи), уповноважені на це кодексом.

Адміністративні комісії займають особливе місце серед інших органів, адже вони спеціально створюються для розгляду справ про адміністративні правопорушення. Тому в кодексі закріплено, що адміністративні комісії при виконавчих комітетах вирішують усі справи про адміністративні правопорушення, окрім тих, що відне­сені до відання інших органів (посадових осіб). Усі інші органи розглядають лише ті справи, які віднесені кодексом саме до їх ком­петенції.

Адміністративні комісії утворюються органами місцевого само­врядування з числа депутатів, представників громадських організа­цій та трудових колективів. Склад комісії: голова, його заступник, відповідальний секретар та члени комісії. Для здійснення поточної роботи в адміністративних комісіях при міськвиконкомах є посада звільненого відповідального секретаря комісії.

Адміністративні комісії та виконкоми належать до колегіальних органів. Тому при розгляді справ адміністративними комісіями ма­ють бути присутніми не менше половина членів їх складу, а викон­коми вправі приймати рішення по справі за присутності не менше 2/3 від загального складу. Порядок утворення та діяльності інших колегіальних органів встановлюється законодавством України.

Судді місцевих судів розглядають справи про адміністративні правопорушення одноособове. Сьогодні до компетенції судів нале­жить розгляд справ про порушення правил дорожнього руху (на­приклад, перевищення швидкості, керування транспортними засо­бами особами, які перебувають у стані сп'яніння), про порушення, які посягають на встановлений порядок управління (наприклад,

Основи правознавства України____________________________267

вияв неповаги до суду, публічні заклики до невиконання вимог пра­цівника міліції, порушення законодавства про державну таємницю та інші). Лише в судовому порядку може бути прийнято рішення про накладення таких стягнень, як сплатне вилучення і конфіскація предмета, виправні роботи та адміністративний арешт. Тільки в судах розглядаються справи про адміністративні правопорушення, вчинені особами віком від 16 до 18 років.

Значна кількість справ про адміністративні правопорушення віднесена до відання органів внутрішніх справ. Справи про по­рушення окремих видів правил та режимів розглядають державні інспекції й інші органи: прикордонні війська України; органи дер­жавного пожежного нагляду; органи залізничного, морського і рі­чкового, повітряного, автомобільного транспорту; військові комі­саріати; санітарного нагляду; Національний банк України, органи рибоохорони; органи лісового господарства й інші. Сьогодні таких органів близько 40. Посадові особи даних органів можуть наклада­ти адміністративні стягнення, передбачені кодексом лише у межах наданих їм повноважень і лише під час виконання службових обо­в'язків.

Отже, існує багато органів, наділених правом притягувати вин­них осіб до адміністративної відповідальності.