§ 7. Адміністративні стягнення

Адміністративні стягнення — це форма реагування держави на вчинене адміністративне правопорушення, що застосовується з ме­тою виховання особи запобігання вчиненню нових правопорушень як самим порушником, так й іншими особами, відновлення поруше­них правовідносин, а також відшкодування завданих збитків.

Кодекс України про адміністративні правопорушення передбачає такі види адміністративних стягнень:

1) попередження;

2) штраф;

3) сплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об 'єктом правопорушення;

4) конфіскація предмета або грошей, одержаних внаслідок вчи­нення правопорушення;

5) позбавлення спеціального права, наданого даному громадяни­нові (права керування транспортними засобами, права полювання);

6) виправні роботи;

7) адміністративний арешт.

Перелік стягнень дано у чітко визначеному порядку: від менш суворих до більш суворих. Це має значення при виборі стягнення за конкретний вчинок, адже статті кодексу, як правило, містять альте­рнативу.

Адміністративні стягнення поділяються на основні і додаткові (залежно від того, чи призначаються вони як самостійні стягнення, чи лише приєднуються до таких додатково). Законодавець закріпив, що сплатне вилучення та конфіскація предметів можуть застосову­ватися як основні, так і додаткові, але фактично дані стягнення застосовуються тільки як додаткові (наприклад, за повторне, вчи­нене протягом року, керування транспортним засобом у стані сп'я­ніння на водіїв може бути накладено штраф від 20 до 40 неопода­тковуваних мінімумів доходів громадян з сплатним вилученням транспортного засобу чи без такого). Усі інші адміністративні стяг-

264 П. М. Каркач, В. О. Головко, Д. І. Барановський та ін.

нення можуть застосовуватися тільки як основні. За одне правопо­рушення може бути накладено основне або основне і додаткове стягнення.

Попередження — найбільш м'який захід адміністративного стя­гнення морально-виховного впливу, який виявляється в офіційній, від імені держави, негативній оцінці поведінки порушника. Засто­совується за вчинення незначних адміністративних порушень (на­приклад, за порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами може бути застосовано попередження або штраф). Виноситься попередження у письмовій формі.

Штраф є грошовим стягненням і застосовується найчастіше (більше ніж у 80 % випадків порівняно з іншими стягненнями). Його розмір сьогодні визначається переважно через неоподаткову­ваний мінімум доходів громадян (на 1 травня 2002 р. такий мінімум становив 17 гривень) і передбачає за різні правопорушення від 0,1 до 175 таких одиниць. В окремих випадках законодавець визначає розмір штрафу в кратному відношенні до певної вартості (скажімо, до вартості проїзду в міському транспорті).

Сплатне вилучення предмета полягає в тому, що він примусо­во вилучається (за рішенням суду), реалізується, а виручена сума передається колишньому власнику з відрахуванням витрат за реалі­зацію. За чинним законодавством дане стягнення може бути засто­совано як додаткове за порушення громадянами правил зберігання мисливської чи холодної зброї (за наявності дозволу ОВС) або за деякі порушення правил дорожнього руху.

Конфіскація предмета, а також грошей, одержаних внаслі­док вчинення правопорушення, полягає в примусовій безоплатній передачі цього предмета чи грошей у власність держави. Конфі­сковано може бути лише предмет, який знаходиться у приватній власності порушника. Рішення про застосування даного стягнення приймається судом, а виконується державними виконавцем. Слід зазначити, що конфіскація вогнепальної зброї, інших знарядь полю­вання і бойових припасів не може застосовуватися до осіб, для яких полювання є основним джерелом існування (йдеться про спеціалі­стів, які працюють в мисливських господарствах, єгерів тощо).

Позбавлення спеціального права, наданого даному громадяни­нові, — стосується лише права керування транспортними засобами та права полювання. Даний захід носить тимчасовий характер (до

Основи правознавства України______________________________265

трьох років). Слід зазначити, що позбавлення права керування транспортними засобами не може бути застосовано до осіб, які ко­ристуються цими засобами у зв'язку з інвалідністю (за винятком керування у стані сп'яніння, залишення місця транспортної приго­ди та деяких інших правопорушень), а позбавлення права полюван­ня не може застосовуватися до осіб, для яких полювання є основ­ним джерелом існування.

Виправні роботи — захід адміністративного стягнення, що по­єднує в собі моральний та матеріальний вплив. Застосовується на строк до двох місяців з відбуванням за місцем постійної роботи порушника і з відрахуванням до 20 відсотків його заробітку в дохід держави. Дане стягнення накладається лише судами (суддями).

Адміністративний арешт — найбільш суворий захід адмі­ністративного стягнення. Застосовується у виняткових випадках за такі адміністративні правопорушення, які за ступенем суспільної небезпеки наближаються до злочинів (наприклад, дрібне хуліганс­тво, злісна непокора законному розпорядженню працівника міліції). Призначається тільки судом (суддею) на строк до 15 діб. Не засто­совується до вагітних жінок, жінок, які мають дітей віком до 12 ро­ків, до осіб, які не досягли 18 років, до інвалідів І та II груп, а також до військовослужбовців.

Слід зазначити, що, крім названих адміністративних стягнень, законами України можуть встановлюватися й інші стягнення. Так, Закон України «Про правовий статус іноземців» передбачає адміні­стративне видворення за межі України іноземців і осіб без грома­дянства за вчинення адміністративних порушень, як грубого пору­шення правопорядку.

Законодавець встановлює також особливі заходи впливу, що за­стосовуються до неповнолітніх у віці від 16 до 18 років:

— зобов'язання публічно або в іншій формі попросити вибачен­ня у потерпілого;

— застереження;

— догана або сувора догана;

— передача неповнолітнього під нагляд батькам або особам, які їх замінюють, чи під нагляд педагогічного або трудового колективу за їхньою згодою, а також окремим громадянам на їх прохання.

Справи про заходи впливу при адміністративних правопорушен­нях неповнолітніх розглядаються лише в судовому порядку.

266______П. М. Каркач, В. О. Головко, Д. І. Барановський та ін.