
- •Автори:
- •Рецензенти:
- •Розділ перший Основи теорії держави та права
- •Розділ другий Окремі галузі права України
- •Розділ третій Судові, правоохоронні та правозахисні органи України
- •Передмова
- •§ 1. Поняття та ознаки держави
- •5) Наявність можливості видавати закони та інші нормативно-правові акти, які є загальнообов'язкові для населення всієї країни;
- •§ 2. Функції держави
- •§ 3. Форми держави
- •§ 4. Форми державного устрою
- •§ 5. Політичний режим
- •§ 6. Механізм (апарат) держави
- •§ 7. Правова держава
- •Глава // основи теорії права
- •§ 1. Поняття, сутність та ознаки права
- •§ 2. Право в системі соціальних норм. Норми права і норми моралі
- •§ 3. Система права та її структура
- •§ 4. Джерела права
- •§ 5. Закони і підзаконні нормативні акти
- •§ 6. Правові відносини
- •§6.1. Поняття та риси правових відносин
- •§ 6.2. Суб'єкти правових відносин
- •§ 6.3. Об'єкти правових відносин
- •§ 6.4. Зміст правових відносин
- •§ 6.5. Юридичні обов'язки учасників правовідносин
- •§ 6. 6. Юридичні факти
- •§ 7. Правомірна поведінка, правопорушення, юридична відповідальність
- •§7.1. Поняття правомірної поведінки
- •§ 7.2. Правопорушення. Склад і види правопорушень
- •§ 7.3. Юридична відповідальність
- •§ 8. Законність, правопорядок і демократія
- •§8.1. Поняття законності
- •§ 8.2. Функції законності
- •§ 9. Гарантії законності і правопорядку
- •§ 10. Демократія
- •Розділ другий окремі галузі права україни
- •Глава III
- •Основи конституційного права україни
- •§ 1. Конституційне право — провідна галузь національного права
- •§ 2. Конституція України — Основний Закон держави
- •§ 3. Конституційна форма правління, державного устрою і політичного режиму
- •§4. Поняття громадянства України
- •§ 4.1. Підстави набуття громадянства України
- •§ 4.2. Підстави припинення громадянства в Україні
- •§ 4.3. Втрата громадянства
- •§ 5. Конституційні права, свободи та обов'язки людини і громадянина
- •§5.1. Поняття основних прав, свобод і обов'язків
- •§ 5.2. Гарантії конституційних прав і свобод людини і громадянина
- •§ 6. Конституційні інститути демократії
- •§6.1. Виборча система в Україні
- •§ 6.2. Референдуми в Україні
- •Глава IV органи державної влади та місцевого самоврядування
- •§ 1. Поняття державного органу України
- •§ 2. Система органів державної влади
- •§ 2.1. Верховна Рада України
- •§ 2.2. Правовий статус народного депутата України
- •§ 2.3. Президент України
- •§ 2.4. Кабінет Міністрів України
- •§ 2.5. Центральні органи виконавчої влади в Україні
- •§ 2.6. Місцеві органи виконавчої влади
- •§ 2.7. Органи місцевого самоврядування
- •§ 3. Територіальний устрій України, Автономної Республіки Крим
- •§ 4. Внесення змін до Конституції України
- •Глава V основи трудового права україни
- •§ 1. Поняття і предмет трудового права
- •§ 2. Джерела трудового права
- •§ 3. Колективний договір
- •§ 4. Трудовий договір: поняття, зміст і види трудового
- •§ 5. Контракт — особливий вид трудового договору
- •§ 6. Порядок укладення трудового договору
- •§ 7. Припинення трудового договору
- •§ 7.1. Припинення трудового договору з ініціативи працівника
- •§ 7.2. Припинення трудового договору з ініціативи власника
- •§ 8. Робочий час
- •§ 9. Час відпочинку
- •§ 10. Трудова дисципліна. Дисциплінарна відповідальність
- •§ 11. Матеріальна відповідальність працівників
- •§12. Оплата праці
- •§ 13. Охорона праці
- •§ 14. Індивідуальні трудові спори
- •§ 15. Колективні трудові спори
- •VI основи цивільного права україни
- •§ 1. Сутність, предмет і структура цивільного права
- •§ 2. Акти цивільного законодавства
- •§ 3. Цивільно-правові відносини
- •§ 4. Суб'єкти цивільних правовідносин
- •§ 5. Об'єкти цивільних правовідносин
- •§ 6. Правочини
- •§ 7. Здійснення цивільних прав та виконання цивільних обов'язків
- •§ 8. Цивільно-правова відповідальність
- •§ 9. Позовна давність
- •10. Особисті немайнові права фізичних осіб
- •11. Власність та право власності. Поняття обмежених речових прав
- •§ 12. Право інтелектуальної власності
- •§ 13. Загальні положення про зобов'язання
- •§ 14. Поняття і види цивільно-правових договорів
- •§ 14.1. Договір купівлі-продажу
- •§14.2. Договір дарування
- •§ 14.3. Договір міни
- •§ 14.4. Договір майнового найму (оренди)
- •§ 14.5. Договір побутового прокату
- •§ 14.6. Договір позики
- •§ 15. Зобов'язання, що виникають із заподіяння шкоди
- •§ 16. Поняття спадкування
- •§ 16.1. Спадкування за заповітом
- •§ 16.2. Спадкування за законом
- •Глава VII основи фінансового права україни
- •§ 1. Сутність, предмет і система фінансового права
- •§ 2. Джерела фінансового права
- •§ 3. Фінансовий контроль
- •§ 4. Бюджетна система України
- •§ 5. Оподаткування в Україні
- •§ 7. Банківська система України
- •§ 8. Правові основи грошового обігу в Україні
- •Глава VIII основи житлового законодавства
- •§ 1. Житлове законодавство
- •§ 2. Житловий фонд України
- •§ 3. Надання жилих приміщень
- •§ 4. Приватизація державного житлового фонду в Україні
- •§ 5. Житлові приміщення в будинках державного та громадського житлових фондів
- •§ 6. Службові житлові приміщення і гуртожитки
- •Глава IX основи сімейного законодавства україни
- •§ 1. Сімейний кодекс
- •§ 2. Шлюб
- •§ 3. Шлюбний договір
- •§ 4. Особисті немайнові права та обов'язки подружжя
- •§ 5. Майнові права подружжя
- •1. Право особистої приватної власності дружини та чоловіка, до якого належить:
- •§ 6. Права та обов'язки подружжя по утриманню
- •§ 7. Права та обов'язки матері, батька і дитини
- •§ 8. Позбавлення батьківських прав
- •§ 9. Припинення шлюбу
- •1. У позасудовому порядку:
- •2. У судовому порядку:
- •§ 10. Визнання шлюбу недійсним
- •1. Шлюб є недійсним з самого початку:
- •2. Шлюб, який визнається недійсним за рішенням суду:
- •§ 11. Усиновлення (удочеріння)
- •§ 12. Опіка, піклування та патронат над дітьми
- •§ 13. Застосування Сімейного кодексу України до іноземців та осіб без громадянства
- •Глава X основи аграрного права україни
- •§ 1. Предмет та методи аграрного права
- •§ 2. Джерела аграрного права
- •§ 3. Аграрне законодавство України
- •§ 4. Аграрна реформа в Україні
- •§ 5. Організаційно-правові форми сільськогосподарського виробництва
- •§ 6. Правовий статус селянського (фермерського) господарства
- •§ 7. Правове становище сільськогосподарських кооперативів
- •§ 8. Робочий час і час відпочинку
- •Глава XI основи земельного права україни
- •§ 1. Сутність, предмет і система земельного права України
- •§ 3. Види земель та їж правовий статус
- •§ 4. Право власності на землю
- •§ 5. Право приватної власності на землю
- •§ 6. Право користування землею. Оренда землі
- •§ 7. Земельна частка (пай)
- •§ 8. Порядок вирішення земельних спорів
- •Глава XII підприємницьке (господарське) законодавство
- •§ 1. Поняття підприємницької діяльності
- •§ 2. Суб'єкти підприємницької діяльності
- •Глава xi11 основи екологічного права україни
- •§ 1. Сутність, предмет і система екологічного права України
- •§ 2. Джерела екологічного права
- •§ 3. Екологічні права та обов'язки громадян
- •§ 4. Права і обов'язки власників природних ресурсів і природокористувачів
- •§ 5. Природно-заповідний фонд України
- •§ 6. Червона книга України
- •Глава XIV основи адміністративного права україни
- •§ 7. Поняття, предмет і система адміністративного права
- •§ 2. Джерела адміністративного права
- •§ 3. Державне управління в Україні
- •§ 4. Державна служба в Україні. Правовий статус державних службовців
- •§ 5. Поняття і склад адміністративного правопорушення
- •§ 6. Адміністративна відповідальність
- •§ 7. Адміністративні стягнення
- •§ 8. Органи (посадові особи), уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення
- •§ 9. Провадження в справах про адміністративні правопорушення
- •Глава XV митне право україни
- •§ 1. Поняття і предмет митного права
- •§ 2. Митні органи України
- •§ 3. Митний контроль
- •§ 4. Організація митного контролю
- •Глава XVI кримінальне право україни
- •§ 1. Поняття, предмет і система кримінального права України
- •§ 2. Кримінальний кодекс України
- •§3. Поняття і ознаки злочину
- •§ 4. Стадії вчинення злочину
- •§ 5. Співучасть у вчиненні злочину
- •§ 6. Кримінальна відповідальність
- •§ 7. Кримінальне покарання та його види
- •§ 8. Поняття неосудності
- •§ 9. Кримінальна відповідальність неповнолітніх
- •§ 10. Покарання
- •Глава XVII кримінально-виконавче законодавство україни
- •§ 1. Характеристика кримінально-виконавчого законодавства та правовий статус засуджених
- •§ 2. Органи і установи виконання покарань
- •Розділ третій судові, правоохоронні та правозахисні органи україни
- •Глава XVIII і правосуддя в україні
- •§ 1. Судова система
- •§ 2. Конституційний Суд України
- •3. Суди загальної юрисдикції
- •Глава XIX правоохоронні органи україни
- •§ 1. Поняття та система правоохоронних органів
- •§ 2. Органи міліції
- •§ 3. Служби безпеки України
- •§ 4. Органи прокуратури
- •§ 4.1. Мета і завдання прокурорського нагляду
- •§ 5. Державна податкова служба
- •Глава XX правозахисні органи україни
- •§ 1. Уповноважений Верховної Ради України з прав людини
- •§ 2. Нотаріат в Україні
- •§ 3. Адвокатура в Україні
- •Автори:
- •Рецензенти:
- •Головко в. О., Каркач п. М., Барановський д. І., Кузьмін б. М., Іванов с. М.
- •Розділ перший Основи теорії держави та права
§ 6. Адміністративна відповідальність
Серед інших видів юридичної відповідальності адміністративна відповідальність займає важливе місце, оскільки даний вид відповідальності сприяє попередженню правопорушень і позитивно впливає на профілактику злочинів.
Адміністративна відповідальність — це накладення на правопорушників загальнообов'язкових правил, адміністративних стягнень, що тягнуть за собою для цих осіб негативні наслідки матеріального чи морального характеру. Необхідно також зазначити, що адміністративна відповідальність настає за такі правопорушення, які відповідно до закону за своїм характером не тягнуть кримінальної відповідальності.
Адміністративній відповідальності як виду юридичної відповідальності властиві всі ознаки останньої, а саме:
— наступає за правопорушення та при наявності вини;
260 П. М. Каркач, В. О. Головко, Д. І. Барановський та ін.
— регламентується правовими нормами;
— супроводжується державним осудом;
— пов'язана з примусом;
— реалізується у процесуальних формах.
Разом з тим адміністративна відповідальність має ряд особливостей, які дозволяють відмежувати її від інших видів юридичної відповідальності.
По-перше, спеціальна підстава, якою є адміністративне правопорушення. Підставою ж кримінальної відповідальності є злочин, дисциплінарної — дисциплінарний проступок, цивільної — делікт. По-друге, наявність великої кількості органів, які наділені правом притягати до адміністративної відповідальності. Якщо до кримінальної та цивільної відповідальності особа притягується виключно судом, то застосовувати адміністративну відповідальність мають право не лише місцеві суди, а й адміністративні комісії при виконкомах сільських, селищних, міських рад; самі виконкоми; органи внутрішніх справ; органи державних інспекцій та інші органи (посадові особи), визначені законодавством.
По-третє, особливий вид стягнень — адміністративні стягнення, які відрізняються від інших метою, характером, мірою впливу. Адміністративні стягнення на відміну від кримінальних покарань є менш суворими і не тягнуть судимості. Якщо особа піддана адміністративному стягненню, протягом року з дня закінчення виконання стягнення не вчинила нового адміністративного правопорушення, то вона вважається такою, що не була піддана адміністративному стягненню.
По-четверте, відсутність службових відносин між особою, яка накладає адміністративні стягнення, та особою, яка притягується до відповідальності. За цією ознакою адміністративна відповідальність відрізняється від дисциплінарної, для якої необхідною умовою є службова підлеглість порушника дисципліни особі, яка накладає стягнення.
По-п'яте, особливий процесуальний порядок притягнення до адміністративної відповідальності. Цей порядок виділяється простотою, що створює умови для швидкого та економічного вирішення справи.
До порядку притягнення до адміністративної відповідальності входить:
— складання протоколу про адміністративне правопорушення;
Основи правознавства України_____________________________261
— збір і оцінка доказів;
— винесення рішення.
У деяких випадках протоколи взагалі не складаються, а стягнення накладається та стягується на місці вчинення правопорушення (наприклад, стягнення штрафу за безкоштовний проїзд пасажира).
Отже, адміністративна відповідальність має особливості, які вирізняють її серед інших видів юридичної відповідальності. Слід зауважити, що існують особливості адміністративної відповідальності окремих категорій осіб. Це стосується працівників міліції, неповнолітніх, військовослужбовців, посадових осіб та іноземців.
Насамперед розглянемо особливості адміністративної відповідальності неповнолітніх. Законодавством встановлено, що адміністративній відповідальності підлягають особи, які досягли на момент вчинення адміністративного правопорушення 16-річного віку. Саме з таким віком законодавство пов'язує здатність особи розуміти значення своїх дій і керувати ними. Але оскільки повноліття наступає з 18 років, то до підлітків віком від 16 до 18 років найчастіше застосовуються не адміністративні стягнення, а заходи впливу (зобов'язання публічно або в іншій формі попросити вибачення у потерпілого: застереження; догана або сувора догана; передача неповнолітнього під нагляд батькам або особам, які їх замінюють, чи під нагляд педагогічному чи трудовому колективу за їх згодою, а також окремим громадянам на їх прохання). В той же час при вчиненні небезпечних адміністративних правопорушень, неповнолітні відповідають на загальних підставах.
Керуючись гуманними міркуваннями, законодавець встановив, що до неповнолітніх, які вчинили правопорушення, з урахуванням характеру вчиненого та особи правопорушника можуть бути застосовані заходи впливу. Виняток становить лише злісна непокора законному розпорядженню або вимозі працівника міліції, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, військовослужбовця. За таке правопорушення особа може бути оштрафована або піддана виправним роботам.
Існують також інші особливості адміністративної відповідальності неповнолітніх. Так, справи про адміністративні правопорушення, вчинені особами віком від 16 до 18 років, розглядаються суддями місцевих судів. Якщо на неповнолітнього накладається
262_______П. М. Каркач, В. О. Головко, Д. І. Барановський та ін.
штраф, а в нього відсутній самостійний заробіток, то штраф стягується з батьків або осіб, які їх замінюють. За певних обставин адміністративна відповідальність повністю перекладається на батьків. Мова йде про вчинення правопорушення неповнолітнім віком від 14 до 16 років. У таких випадках штраф накладається на батьків або осіб, які їх замінюють. До адміністративної відповідальності у вигляді штрафу притягуються батьки і при вчиненні неповнолітнім діянь, що містять ознаки злочину, якщо він не досяг віку, з якого настає кримінальна відповідальність. У цих випадках батьки і особи, які їх замінюють, відповідають за погане виховання дитини, що сприяло вчиненню нею правопорушення.
Адміністративна відповідальність військовослужбовців та працівників органів внутрішніх справ теж має певні особливості. Так, військовослужбовці і призвані на збори військовозобов'язані, а також особи рядового і начальницького складів органів внутрішніх справ несуть відповідальність за адміністративні правопорушення за дисциплінарними статутами. Проте існують певні винятки. Так, за порушення правил і норм, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, правил полювання та рибальства, митних правил, законодавства про державну таємницю та деяких інших правопорушень, військовослужбовці несуть таку ж відповідальність, як і інші особи. Але до них не застосовуються такі адміністративні стягнення, як виправні роботи та адміністративний арешт.
Законодавством встановлено також певні особливості адміністративної відповідальності посадових осіб (працівники, які мають певні управлінські повноваження щодо організації роботи інших осіб). До адміністративної відповідальності притягуються посадові особи, якщо вони, по-перше, власними діями порушують встановлені правила, по-друге, дають підлеглим такі вказівки, які не відповідають вимогам цих правил, по-третє, не вживають заходів для забезпечення дотримання правил підлеглими їм особами, хоча зобов'язані це робити. За діючим законодавством до посадових осіб застосовуються лише такі адміністративні стягнення, як штраф та попередження. Причому штраф, який накладається на посадових осіб, за розміром не перевищує штраф, який накладається на звичайних громадян за подібні правопорушення.
Іноземці та особи без громадянства притягуються до адміністративної відповідальності як і громадяни України. Виняток стано-
Основи правознавства України_____________________________263
влять лише ті іноземці, які користуються Імунітетом від адміністративної юрисдикції України — питання про їх відповідальність вирішується дипломатичним шляхом. За вчинення іноземцями грубих адміністративних правопорушень правопорядку, до них може бути застосовано адміністративне видворення за межі України.