§ 3. Державне управління в Україні

Під державним управлінням слід розуміти специфічну діяль­ність

держави, яка реалізується через функціонування держав­них органів, що діють у рамках закону і в межах своїх повнова­жень на виконання завдань, функцій та інтересів держави.

252_______П. М. Каркач, В. О. Головко, Д. І. Барановський та ін.

Термін «державне управління» широко використовується в зако­нодавстві (в конституційному, адміністративному, фінансовому та ін.), а також у науковій літературі. Існує два підходи до визначення державного управління: широке та вузьке його розуміння.

У широкому розумінні державне управління — це діяльність усіх видів державних органів: законодавчих, судових, контрольно-нагля­дових, виконавчо-розпорядчих.

Поняття державного управління у вузькому розумінні слова ви­окремлює з діяльності всіх державних органів тільки одну — виконавчо-розпорядчу діяльність, яка здійснюється лише одним видом державних органів — органами державного управління.

Отже, у вузькому розумінні державне управління розглядають як виконавчо-розпорядчу діяльність окремої ланки державних органів, спеціально створених для здійснення державного управління.

В адміністративному праві використовують саме вузьке розумін­ня державного управління, адже предметом дослідження даної га­лузі права є відносини, що склалися саме в сфері державного управління. Державному управлінню притаманні такі риси:

1) виконавчо-розпорядчий характер;

2) підзаконність;

3) універсальність;

4) ієрархічність.

Виконавчо-розпорядчий характер державного управління означає, що воно охоплює два взаємопов'язані напрямки, а саме: виконавчу і розпорядчу діяльність. Органи, які здійснюють держа­вне управління, — це насамперед виконавчі структури. Більшість з них містять дану ознаку вже у своїй назві (наприклад, органи дер­жавної виконавчої влади). Ця ознака, як правило, закріплюється в нормативному порядку. Так, у Положенні про Міністерство вну­трішніх справ України зазначено, що воно є органом державної ви­конавчої влади.

Існують органи державного управління, які такого статусу не мають (наприклад, управління залізниці). Однак аналіз компетенції останніх дозволяє однозначно кваліфікувати їх як виконавчі органи держави.

Підзаконність державного управління включає два аспекти:

— діяльність органів державного управління у відповідності до закону, а саме вся виконавчо-розпорядча діяльність цих органів ґрун-

Основи правознавства України_________________________253

ується на правових нормах, головне місце серед яких належить нормам закону;

- діяльність органів державного управління на виконання закону, саме на них покладено обов'язок реалізувати (виконувати) рі­шення, які приймаються законодавчою владою. Р Виявом універсальності державного управління є те, що через систему органів державного управління держава здійснює управлінську діяльність, справляє вплив на всі сфери соціального життя. Ієрархічність органів державного управління полягає в тому, що

{Вони здійснюють його завдяки єдиній чіткій вертикалі підпорядко­ваних органів.

Отже, державне управління — підзаконна виконавчо-розпоря­дча діяльність органів державного управління, спрямована на прак­тичне виконання законів у процесі безпосереднього керівництва економікою, соціально-культурним і адміністративно-політичним | будівництвом.