Глава XIV основи адміністративного права україни

§ 7. Поняття, предмет і система адміністративного права

До адміністративного права належать суспільні відносини, які виникають у сфері публічної діяльності держави.

Адміністративне право — це окрема, самостійна галузь права України, яка є найоб'ємнішою та найскладнішою з усіх юридичних галузей. Немає такої сфери державного та суспільного життя, яку б не зачіпали питання адміністративно-правового регулювання. Нор­ми адміністративного права регулюють діяльність органів вико­навчої влади, місцевого самоврядування, державних та недержав­них підприємств, установ, організацій. Вплив цих норм відчувають на собі і конкретні особи, адже існує велика кількість правил, яки­ми визначається їх поведінка — це правила поводження у громадсь­ких місцях, на транспорті, правила дорожнього руху, водокористу­вання, пожежної безпеки і багато інших.

Крім того, норми адміністративного права регулюють відносини, що склались під впливом інших галузей. Та в якій би сфері вони не виникали, хто б у них не вступав, це завжди відносини між керівни­ками та керованими, між суб'єктом та об'єктом управління.

Але не всі управлінські відносини є предметом адміністративно­го права, а лише ті, що складаються внаслідок та з приводу вико­нання органами державного управління своїх виконавчо-розпоряд­чих функцій.

Тому виділяють такі особливості відносин, що охоплюються предметом адміністративного права:

а) виникають тільки в результаті державно-управлінської (влад­ної) діяльності;

б) в них обов'язково бере участь виконавчо-розпорядчий орган держави;

в) це завжди є наслідком діяльності від імені держави.

Отже, предмет адміністративного права — це сукупність уп­равлінських відносин, які складаються в сфері державного управ­ління.

Поряд з предметом важливе значення має метод правового ре­гулювання. У сфері державного управління регулювання відносин

248 П. М. Каркач, В. О. Головко, Д. І. Барановський та ін.

здійснюється за допомогою адміністративно-правового методу. Під цим методом слід розуміти сукупність прийомів (способів, засо­бів) впливу на відносини в сфері державного управління, що містяться в адміністративно-правових нормах.

Складовими даного методу є: приписи; заборони; дозволи.

Припис — покладання прямого юридичного обов'язку чинити ті чи інші дії в умовах, які передбачені нормою.

Заборони — покладання прямого юридичного обов'язку не чи­нити тих чи інших дій, передбачених правовою нормою.

Дозволи — юридичний дозвіл вчиняти передбачені нормою ті чи інші дії або утримуватися від їх вчинення за своїм бажанням.

Для механізму адміністративно-правового регулювання най­більш характерними є правові засоби розпорядчого типу, тобто при­писи. Це знаходить-своє вираження в наділенні однієї із сторін у відносинах певним обсягом повноважень стосовно другої сторо­ни.

Єдиний предмет та метод регулювання суспільних відносин зу­мовив взаємозв'язок правових норм, що створюють галузь адміні­стративного права. Норми адміністративного права об'єднуються в інститути (наприклад, інститут державної служби, адміністрати­вної відповідальності) і разом утворюють внутрішню будову галузі. Крім того, цілісна система правових норм та інститутів, а саме їх єдність та структурний взаємозв'язок становлять систему адмініс­тративного права.

Систему адміністративного права поділяють на загальну та осо­бливу частини.

Загальна частина включає в себе норми, що охоплюють управ­ління в цілому, а особлива частина складається з норм, що діють у межах окремої сфери управління (освіта, охорона здоров'я, про­мисловість).

Так, загальна частина об'єднує норми, що закріплюють:

— загальні принципи державного управління;

— правове становище суб'єктів адміністративного права (орга­нів державного управління, громадян та ін.);

— форми та методи державного управління;

— адміністративний процес;

— способи забезпечення законності в державному управлінні.

Основи правознавства України_______________________________249

Особлива частина об'єднує норми, що регулюють управління в певних сферах: оборони, юстиції, транспорту, освіти та науки, охорони здоров 'я, промисловості тощо.

Загальна та особлива частини адміністративного права взаємо­пов'язані і становлять єдине ціле. Це підтверджує той факт, що норми загальної частини застосовують до всіх інститутів особливої частини.