
- •По організації самостійної роботи студентів
- •Тема 1.
- •1. Взаємозв’язок фінансів з іншими категоріями.
- •Питання для контролю знань:
- •Тема 2.
- •1.Взаємозв’язок фінансів і фінансової політики, її завдання.
- •3.Фінансове право.
- •4. Автоматизовані системи управління фінансами.
- •5. Права та обов’язки органів виконавчої влади та управління щодо оперативного управління фінансами.
- •Питання для контролю знань:
- •1. Взаємозв’язок ланок фінансової системи.
- •Питання для контролю знань:
- •1.Особливості фінансових відносин на підприємствах різних форм власності і господарювання.
- •2.Фінансовий стан підприємства.
- •Питання для контролю знань:
- •Тема 5.
- •1. Податкова політика : поняття та її напрями.
- •2. Податкова служба, склад податкової служби.
- •Питання для контролю знань:
- •1. Фінансова програма оздоровлення економіки України та роль бюджету в її здійсненні.
- •2.Розподіл доходів і витрат між ланками бюджетної системи.
- •3.Касове виконання державного і місцевого бюджетів.
- •4. Роль Державного бюджету у фінансовому забезпеченні економічного і соціального розвитку України.
- •Питання для контролю знань:
- •Тема 7.
- •1. Казначейські позики. Гарантовані запозичення.
- •2. Позики міжнародних фінансових організацій.
- •Питання для контролю знань:
- •1.Роль місцевих фінансів у здійсненні політики зміцнення економічної самостійності адміністративно-територіальних формувань в умовах ринкових відносин.
- •2.Позабюджетні кошти і валютні фонди місцевих Рад народних депутатів.
- •3.Фінансові ресурси інших органів самоврядування.
- •Питання для контролю знань:
- •1. Джерела коштів фонду соціального страхування на випадок безробіття.
- •2.Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві.
- •Питання для контролю знань:
- •Тема 10.
- •1. Організаційні форми існування страхових компаній.
- •2. Державний нагляд за страховою діяльністю.
- •3. Ліцензування страхової діяльності.
- •4. Формування і розвиток страхового ринку в Україні.
- •Питання для контролю знань:
- •Тема 11
- •1. Правове регулювання фінансового ринку.
- •2. Порядок реєстрації і обігу цінних паперів.
- •3. Перспективи розвитку фінансового ринку України. Основним напрямами розвитку фінансового ринку є:
- •4. Економічні передумови функціонування фінансового ринку України.
- •5.Державний контроль за випуском і обігом цінних паперів.
- •Питання для контролю знань:
- •Тема 12.
- •1. Валютне регулювання та валютні обмеження.
- •2. Державний контроль за здійсненням валютних операцій.
- •3. Особливості та проблеми функціонування валютного ринку України.
- •4. Основні напрямки інтеграції України у світову фінансову систему.
- •Питання для контролю знань:
- •4 Список джерел інформації
3.Фінансове право.
Фінансове право являє собою сукупність юридичних норм, які регулюють фінансові відносини та фінансову діяльність у суспільстві.
Фінансове законодавство охоплює усі сфери і ланки фінансової системи й усі форми і методи фінансової діяльності, які підлягають правовій регламентації. Його можна поділити на дві частини: законодавчі акти, що безпосередньо регулюють фінансові відносини, та закони з інших сфер діяльності, в яких виділяються фінансові засади їх функціонування.
До першої частини належать законодавчі акти, що регламентують фінансові відносини на макрорівні та взаємозв’язки фінансів суб’єктів підприємницької діяльності з державними фінансами та інституціями фінансового ринку. Це закони про бюджетну і податкові системи, державний борг, центральний банк, банки і банківську діяльність, страхування, цінні папери і фондову біржу, інвестиційну діяльність. Сюди також належать закони, що регламентують окремі види фінансових операцій – про заставу, лізинг та ін., й закони з окремих видів податків та платежів до бюджету і цільових фондів. До другої групи відносять закони, що регламентують діяльність, у тому числі й фінансову, суб’єктів господарювання – про підприємства і підприємницьку діяльність, про господарські товариства, про банкрутство тощо.
Фінансові закони можуть мати характер прямої дії або доповнюватися інструкціями. У першому випадку їхні положення є безпосередньою основою для здійснення фінансових операцій. У другому випадку закон визначає тільки загальний порядок фінансових відносин, а його деталізація здійснюється у відповідних інструкціях. Вони мають бути лише доповненням до закону і не суперечити йому. При цьому в будь-якому разі основою є закон.
4. Автоматизовані системи управління фінансами.
У системі Міністерства фінансів України найвищою формою організації обробки інформації, пов'язаної із формуванням та виконанням Державного бюджету, з допомогою обчислювальної техніки 3—4-го поколінь є автоматизована система фінансових розрахунків (АСФР). Завдяки створенню в рамках АСФР інтегрованих баз даних сфера автоматизації поширюється, охоплюючи поряд з функціями планових розрахунків також функції обліку, оперативного аналізу й регулювання, контролю та формування звітності.
АСФР створюється як органічна частина фінансової системи і охоплює всі її ланки: від низової — районних фінансових відділів (управлінь) — до Міністерства фінансів України.
Організаційна структура АСФР відповідає адміністративно-територіальному принципу поділу, який діє в Україні. У цій структурі виокремлюють три рівні ієрархії, на яких ведеться автоматизація фінансових розрахунків: загальнодержавний — Міністерство фінансів України; обласний — фінансові управління областей та Автономної Республіки Крим; районний — районні (міські) фінансові управління, відділи.
Характерною для функціонування АСФР є єдність основних цілей і завдань управління фінансами на всіх рівнях ієрархії.
Централізація розрахунків на найвищому рівні зумовлює економічно обґрунтоване визначення основних напрямків утворення, розподілу та використання фінансових ресурсів країни в разі додержання відповідних заздалегідь установлених пропорцій. Завдяки децентралізації розрахунків на рівні місцевих бюджетів можна, надавши певної самостійності місцевим Радам народних депутатів, врахувати особливості побудови та розвитку окремих адміністративно-територіальних одиниць.
Завдяки єдиній схемі побудови організаційної структури Мінфіну України під час розробки АСФР істотно скорочуються витрати на створення й упровадження функціональних завдань.
Глобальна мета системи управління фінансами визначає таку функціональну діяльність, що спрямована на досягнення найраціональнішої організації роботи у процесі укладання й виконання Державного бюджету. Одним із різновидів такої діяльності є робота з мобілізації фінансових ресурсів протягом року та щоквартально.
До прямих окремих цілей системи управління фінансами належать виявлення у процесі прискореної обробки й поліпшеного аналізу фінансової документації резервів асигнувань, власних оборотних засобів підприємств, запасів невстановленого обладнання тощо.
Методи, засоби й організація процесу управління фінансами зумовлюються такими основними чинниками: єдністю бюджетної системи України; структурою Міністерства фінансів та інших фінансових органів; класифікацією прибутків і видатків бюджету, яка відбиває їх фінансово-економічний та соціальний зміст і значення; методичними вказівками (правилами) з укладання та виконання Державного бюджету.
Управлінські процеси, що відбуваються в системі фінансових органів, являють собою складний комплекс розрахункових, облікових, контрольних, аналітичних та організаційних процедур, спрямованих на реалізацію функцій фінансово-бюджетного планування, обліку виконання бюджету й контролю виконання фінансових планів, а також аналізу фінансово-господарської діяльності міністерств, відомств, підприємств, організацій і установ.
Організаційно АСФР являє собою сукупність взаємопов'язаних між собою підсистем:
ОЕЗ — організаційно-економічне забезпечення;
ІЗ — інформаційне забезпечення;
ПЗ — програмне забезпечення;
ТЗ — технічне забезпечення;
ОПЗ — організаційно-правове забезпечення;
ТлЗ — технологічне забезпечення;
КЗ — кадрове забезпечення
Організаційно-економічне забезпечення АСФР являє собою сукупність засобів з удосконалення механізму, структури управління процесами укладання і виконання Держбюджету України на основі застосування обчислювальної техніки, економіко-математичних методів і моделей.
Інформаційне забезпечення містить такі основні елементи:
• систему показників;
• засоби опису даних;
• систему документації;
• інформаційний фонд;
• систему ведення.
Програмне забезпечення — ПЗ АСФР являє собою комплекс програм і засобів програмування, а також відповідну технічну документацію, що дозволяє виконувати на ЕОМ всі процедури технології обробки даних.
Основною метою створення ПЗ на всіх етапах розробки АСФР є забезпечення обчислювальних центрів необхідними програмними засобами обробки інформації на ЕОМ (збирання, зберігання, передавання, перетворення) для розв'язування задач АСФР.
Технічне забезпечення АСФР базується на обчислювальних засобах, засобах зв'язку й передавання даних, що випускаються вітчизняною та зарубіжною промисловістю.
Технологічне забезпечення АСФР являє собою сукупність правил і засобів, що регламентують порядок, черговість і терміни виконання в АІС етапів технологічного процесу обробки даних, що базуються на єдиних технічних і програмно-математичних засобах.
Організаційно-правове забезпечення — ОПЗ — сукупність нормативно-правових актів, інструкцій і положень, які регламентують правові стосунки в діяльності фінансових та інших органів управління в умовах функціонування АСФР. ОПЗ забезпечує функціонування чинного правового регулювання, розробку та прийняття нових правових актів, пристосованих до нових умов, що виникають у процесі розвитку системи.
Кадрове забезпечення визначає функції працівників, структури спеціальностей і посад, необхідних для розробки, експлуатації та вдосконалення АСФР, засобів добору, розставляння, підготовки і перепідготовки працівників апарату системи Мінфіну України та створення умов для їх раціонального використання.