2.2 Методи здійснення експериментальної дії
У експериментах в якості джерела електромагнітного поля використовувався мобільний телефон. Випромінювання відбувалося на частоті 900 МГц, довжина хвилі 33,3 мм. Щільність потоку потужності на поверхню об'єкту, який опромінюється, у всіх випадках складала 0.80 Вт/кг – найбільше значення коефіцієнту SAR для даного мобільного телефону.
2.3 Проведення експерименту
Для визначення впливу електромагнітного випромінювання на фізіологічні показники підлітка я проводила перший експеримент на протязі майже трьох місяців.
Цей дослід мав наступні етапи:
1.Три тижні мобільний телефон знаходився у мене в кишені.
2.Наступні три тижні я носила апарат в нагрудному кармані.
3.Три тижні ходила без телефону.
Під час експерименту я вимірювала свої фізіологічні показники на початку та в кінці дня:
температуру тіла;
кров’яний тиск;
частоту серцевих скорочень.
Потім я обчислила середні добові значення цих показників.
Ці дані були використані для подальшого визначення впливу електромагнітного випромінювання мобільного телефону на здоров’я підлітка.
Для визначення дії електромагнітного випромінювання на клітини букального епітелію людини я проводила другий дослід таким чином:
Отримала клітини букального епітелію шляхом зскрібання шпателем їх з внутрішньої поверхні моєї щоки (фото 1).
Фото 1
Отримані клітини помістила в 0,05 мл буферного розчину наступного складу: 3,03 мМ фосфатний буфер, рН=7,0 з додаванням 2,89 мМ хлориду кальцію (фото 2).
Фото 2
На предметне скло розмістила контрольні клітини букального епітелію, які не піддавалися дії електромагнітного опромінювання (фото 3, 4).
Фото 3
Фото 4
Другу частку клітин піддавала дії електромагнітного опромінювання мобільного телефону протягом 1, 5, і 10 хвилин в двох режимах:« дзвінок» та « розмова» (фото 5).
Фото 5
Після опромінювання клітини розмістила на предметне скло (фото 6).
Фото 6
6.Порівнювала контрольні клітини з клітинами, що піддавалися опромінюванню ( фото 7).
Фото 7
2.4 Методи оцінки дії
Визначення в першому досліді змін фізіологічного показнику проводилось методом вимірювання ранкових і вечірніх показників та визначенням середньої добової температури тіла, кров’яного тиску та частоти серцевих скорочень. Отримані результати порівнювались з показниками фізіологічного стану мого здоров’я, коли я не носила мобільний телефон.
Визначення в другому досліді кількості гранул гетерохроматину проводилось за допомогою фарбування зразків клітин 2% орсеїном у 45% розчині оцтової кислоти.
Для отримання препарату на предметне скло до клітин, що були отримані так, як описано у розділі «Проведення експерименту», за допомогою піпетки додавали 0,05 мл осеїну та покривали їх покривним склом ( фото 8, 9).
Фото 8
Фото 9
При фарбуванні ядра клітини орсеїном у ньому можливо чітко визначити кількість гранул гетерохроматину, що дозволяє ввести новий показник – вміст гранул гетерохроматину (ВГГ). Цей показник характеризує морфологічний параметр клітинного ядра, що зв’язаний з його функціональним станом.
Під мікроскопом із загальним збільшенням х600 підраховано кількість гетерохроматинових гранул в 30 ядрах клітин (фото 10, 11, 12). Досліди проводились в трьох повтореннях для кожного варіанту впливу (рис. 1-8).
Фото 10, 11, 12
Рис.2.1. Контроль (в режимі «дзвінок»)
Рис.2.2. Клітини, які опромінювалися протягом 1 хвилини в режимі «дзвінок».
Рис.2.3. Клітини, які опромінювалися протягом 5 хвилин в режимі «дзвінок».
Рис 2.4. Клітини, які опромінювалися протягом 10 хвилин в режимі «дзвінок».
Рис.2.5. Контроль (в режимі «розмова»)
Рис.2.6. Клітини, які опромінювалися протягом 1 хвилини в режимі «розмова».
Рис.2.7. Клітини, які опромінювалися протягом 5 хвилин в режимі «розмова».
Рис.2.8. Клітини, які опромінювалися протягом 10 хвилин в режимі «розмова».