1.3. Будова та принцип роботи мобільного телефону
Мобільний телефон – це електричний пристрій. Він поєднує в собі приймач і передавач радіосигналу. Всі мобільні апарати працюють за абсолютно однаковим принципом – вони є випромінювачами електромагнітних хвиль. Людина, яка використовує мобільний телефон, вимушена знаходитися в радіусі їх дії.
Ваше спілкування з іншими абонентами, відправка повідомлень, передача даних і перебування мобільного телефону в режимі очікування супроводжуються генерацією електромагнітних хвиль. Основним джерелом електромагнітного поля є антена, яка передає сигнал. Випромінювання від інших складових телефону (наприклад екран, генератор частоти) не представляють ніякої шкоди, оскільки їх частка мізерна.
Придбавши мобільний телефон, в першу чергу необхідно розібратися в особливостях його конструкції. Звичайно, кожен апарат має інструкцію користувача, але вона не завжди дає повне уявлення о можливостях телефону. Пересічному покупцю буває дуже важко зрозуміти суху технічну термінологію, яка використовується в керівництві по експлуатації.
Розглянемо типовий інтерфейс мобільного телефону, який призначений для користувача:
|
1. Кнопка графічного маніпулятора 2. Кнопка прийому дзвінка 3. Телефонна книга 4. Клавіатура 5. Антена 6. Звуковий динамік 7. Дисплей 8. Клавіша ввімкнення - вимкнення і скидання дзвінка 9. Клавіша відміни 10. Мікрофон |
1.4. Енергетична потужність поля, що випромінює мобільний телефон
У сучасних мобільних телефонах потужність випромінювання може автоматично коливатися в межах від 0,2 Вт до 2 Вт, в залежності від віддаленості базової станції та інших умов прийому.
Згідно «Державних санітарних норм і правил захисту населення від впливу електромагнітного випромінювання» гранично допустимі рівні ГПЕ (поверхнева густина потоку енергії) для персоналу, який працює на двоканальних метеорологічних станціях складає 25 *10-6 Вт/см2 . Як правило, для громадянського населення, норми приймаються у 10 разів нижче, ніж для професійних робітників.
Таблиця 1.1
Максимальна середня вихідна потужність радіотелефонів різних стандартів системи мобільного радіозв’язку
Стандарт РТ |
Максимальна середня вихідна потужність, мВт |
NMT-450 |
1,0 |
D-AMPS |
0,2 |
CDMA |
0,6 |
GSM-900 |
0,25 |
DCS (GSM-1800) |
0,125 |
За даними цієї таблиці я підрахувала відстань, на якій потужність випромінювання мобільного телефону складає рекомендований рівень для ліній радіозв’язку (ЛРЗ) за формулами :
,
де P- максимальна середня вихідна потужність радіотелефонів з таблиці 1,
S- площа, на яку розподіляється ця потужність.
Якщо припустити, що антена являє собою точковий випромінювач, то можна площу поверхні, по якій розподіляється потужність випромінювача, вважати за площу сфери, радіуса R. Я підрахувала цей радіус,виходячи з величини
W=0.025 мВт/см2 [«Державні санітарні норми і правила захисту населення від впливу електромагнітного випромінювання»].
де R - відстань,на якій потік потужності відповідає нормам, затвердженим на ЛРЗ.
Звідси:
Таблиця 1.2
Відстань, на якій потік потужності відповідає санітарним нормам
Стандарт РТ |
Відстань, на якій потік потужності відповідає нормам, затвердженим на ЛРЗ, см |
NMT-450 |
1.78 |
D-AMPS |
0.8 |
CDMA |
1.38 |
GSM-900 |
0.89 |
DCS (GSM-1800) |
0.63 |
Електромагнітне випромінювання розповсюджується радіально, що не дозволяє зменшити ефект дії випромінювання, адже будь-який захист, що використовується від випромінювання, неминуче призведе до втрати зв'язку.