4.1.3. Вимоги до звіту та захисту практики

Під кінець практики кожна навчальна ланка (5-7 студентів) складає звіт, до якого вносить такі матеріли:

• пояснювальна записка, у якій викладається цільове призначення роботи, загальні відомості про інструменти, прилади та пристосування, які використовуються, фізико-географічні умови району проведення робіт, методику виконання вимірювань, характеристику якості одержаних результатів і обґрунтування відхилень, місце від загальних вимог і правил виконання робіт;

• можливості застосування одержаних результатів геодезичних зйомок для практичних вимог;

• топографічний план будівельного майданчика;

• повздовжній профіль траси;

• польові журнали вимірювання кутів, довжини ліній при тахеометричній, теодолітні зйомки та нівелюванні;

• відомості визначення координат точок;

• абрис зйомки ситуації і рельєфу місцевості;

• схеми планово і висотного обґрунтування;

• пікетажний журнал;

• розрахунки позначок точок польових робіт;

• оформлені інженерні розрахунки роботи з теодолітом і нівеліром.

Для захисту звіту студенти повинні:

Знати: системи координат, які застосовуються у прикладній геодезії, класифікацію топографічних планів і карт, умовні знаки, способи зображення рельєфу, елементи теорії помилок; склад геодезичних робіт, конструкцію геодезичних приладів та правила їх експлуатації, техніку безпеки при геодезичних вимірюваннях;

Вміти: самостійно працювати з геодезичними приладами, виконувати їх налагодження до роботи, виконувати топографічну зйомку невеликих ділянок поверхні Землі, виконувати камеральну обробку результатів вимірювань, складати плани, профілі та інші креслення, представляти вихідні данні для винесення запроектованих споруд на місцевості.

4.2. Практика з інженерної геології (2-й курс, 3-й семестр)

4.2.1. Мета і задачі практики.

Інженерна геологія – додаток геології до інженерно-будівельної справи. Складовими частинами цієї науки є:

• загальна геологія – наука про Землю;

• мінералогія – наука про мінерали;

• кристалографія – вчення про кристали;

• палеонтологія – наука про окам’янілі рослини і тваринні залишки;

• гідрогеологія – наука про підземні води;

• геоморфологія – вивчає рельєф, закони розвитку земної поверхні;

• ґрунтознавство – вивчає склад, будову і властивості різних ґрунтів.

Всі перелічені складові скеровані на вивчення природної геологічної обстановки місцевості до початку будівництва, а також визначає ті зміни, які можуть пройти в геологічному середовищі в процесі будівництва та в період експлуатації будівель і споруд.

В цілому дисципліна «Інженерна геологія» має на меті навчити майбутніх фахівців-будівельників врахувати геологічні та гідрогеологічні умови, процеси і явища при проектуванні, будівництві й експлуатації промислових, цивільних та сільськогосподарських об’єктів.

4.2.2. Склад та зміст практики.

За період проходження практики необхідно визначити і засвоїти основні базові розділи:

• «Природне середовище будівель і споруд»;

• «Основи загальної геології»;

• «Основи інженерної геології»;

• «Основи гідрогеології»;

• «Основи ґрунтознавства»;

• «Інженерно-геологічні дослідження».

В основі кожного розділу за своїм змістом дана практика повинна передбачати:

1. «Природне середовище будівель і споруд»

«Вступ. Основні дані про Землю.»

• мета і задачі курсу інженерної геології;

• основні відомості про Землю;

• будова верхньої частини Землі.

2. «Основи загальної геології»

«Мінерали та їх властивості»

• визначення мінералів, їх властивості, класифікація;

• види гірських порід, форми знаходження їх у природі;

• вік гірських порід і шкала геологічного часу.

3. «Внутрішні (ендогенні) геологічні процеси.»

- магматизм;

- тектонічні процеси;

- сейсмічні явища.

4. «Основи інженерної геології»

«Зовнішні (екзогенні) геологічні процеси»

• вивітрювання;

• геологічна діяльність вітру;

• геологічна діяльність поверхневих текучих вод;

• геологічна діяльність морів, озер, боліт;

• геологічна діяльність льодовиків.

5. «Особливі інженерно-геологічні процеси.»

- зсуви та причини їх виникнення;

- заходи для боротьби із зсувами;

- поняття про карстові явища;

- заходи для боротьби з карстами;

- суфозія та пливуни.

6. «Основи гідрогеології»

«Властивості підземних вод та їх класифікація»

• кругообіг води в природі;

• види води в порах порід;

• класифікація підземних вод;

• режим підземних вод.

7. «Розрахунок витрат потоку ґрунтових вод та припливу води до водозабірних споруд»

- гідрогеологічні дослідження;

- взаємодія свердловин і організація водозниження.

8. «Запаси підземних вод та їх охорона»

- природні запаси;

- експлуатаційні запаси;

- штучні запаси.

9. «Основи ґрунтознавства»

«Характеристика ґрунтів»

• інженерно-геологічна характеристика скельних ґрунтів;

• інженерно-геологічна характеристика великоуламкового і піщаного ґрунту, зерновий склад;

• інженерно-геологічна характеристика глиняного ґрунту, мінералогічний та зерновий склад, пластичність та консистенція.

10. «Механічні властивості ґрунтів»

- загальна характеристика законів механіки ґрунтів;

- визначення характеристик стисливості;

- тертя і зчеплення в ґрунтах, закон Кулона;

- визначення характеристик міцності ґрунту.

11. «Особливі ґрунти »

- лесові просадочні ґрунти;

- ґрунти, що набрякають;

- торфи та за торфовані ґрунти;

- засолені ґрунти;

- сезонна і вічна мерзлота;

- намивні і насипні ґрунти.

12. «Інженерно-геологічні дослідження»

«Гірські та бурові виробки»

• розвідувальні виробки;

• види механічного буріння;

• інструменти для буріння.

13. «Польові дослідні роботи»

- переваги польових методів;

- установки для випробування ґрунту;

- визначення виду пісків за щільністю.